Визначення величини гематокриту

Гематокритна величина – це відношення об’єму формених елементів крові (еритроцитів) до загального об’єму взятої на дослідження крові. Для визначення величини гематокриту застосовують методи мікроцентрифугування за Шкляром, центрифугування у градуйованих піпетках із приладу Панченкова за Й.Тодоровим та електронно-автоматичні.

Метод Тодорова. Стабілізовану кров набирають у піпетки із приладу Панченкова до мітки 0. Кінці піпеток закривають гумовим кільцем або кришкою. Піпетки центрифугують при 1500 об/хв протягом 1–1,5 год або при 3000 об/хв – півгодини. Потім визначають частину піпетки, яку займають еритроцити.

Електронно-автоматичний метод. У приладах типу “Целлоскоп”, “Культер” визначення гематокритної величини відбувається одночасно з підрахунком червоних кров’яних тілець. Величина електричних імпульсів, які виникають при проходженні клітин через капіляр, прямо пропорційна їх об’єму. За допомогою спеціальної електронної апаратури сила імпульсів додається і отримана сума ділиться на загальну кількість еритроцитів. Загальний об’єм еритроцитів вираховується шляхом множення цієї цифри на їх кількість.

Клінічне значення. Гематокритну величину вираховують у процентах, за міжнародною системою (SI) – в м³/м³ або в л/л. Наприклад, 45 % або 0,45 м³/м³, або 0,45 л/л (табл. 4).

Збільшення величини гематокриту буває при захворюваннях, що супроводжуються згущенням крові, наприклад, при діареях, поліцитемії. Цей показник використовують для визначення ступеня зневоднення новонароджених телят при захворюваннях з діарейним синдромом інфекційної та незаразної етіології.

Зменшення гематокритної величини спостерігають при анеміях різної етіології, гідремії.

Таблиця 4 – Показники гематокритної величини та середнього об’єму еритроцитів у здорових тварин

Величина гематокриту використовується для визначення середнього об’єму одного еритроцита, який визначають діленням її показника на кількість еритроцитів в 1 мкл крові і виражають у кубічних мікрометрах (мкм³). Наприклад, гематокритна величина 50 %, тобто в 1 мкл крові еритроцити займають об’єм 0,5 мкл або 500 млн. мкм³, а кількість еритроцитів – 5 млн в 1 мкл. Середній об’єм еритроцита дорівнює:

.

Цей показник використовують для характеристики окремих видів анемій. Збільшення об’єму еритроцитів (макроцитоз) спостерігається при мегало- і макроцитарних анеміях, а його зменшення (мікроцитоз) – при залізодефіцитних анеміях.