ДОДАТКИ. Приклад оформлення титульного аркуша та завдання наведені в додатках А (для студентів денної форми навчання)

Приклад оформлення титульного аркуша та завдання наведені в додатках А (для студентів денної форми навчання). При підготовці роботи студентами заочної форми навчання в титульному листі під назвою університету по центру пишеться «ІНСТИТУТ ЗАОЧНОЇ ОСВІТИ» жирним шрифтом додатках Б (для студентів заочної форми навчанн). Також робляться відповідні зміни у завданні.

«ЗМІСТ» містить: вступ; заголовки розділів і підрозділів (якщо вони є); висновки; список використаних джерел; додатки (якщо вони є) із вказівкою номера сторінки.

Якщо в дипломній роботі вжиті маловідомі скорочення, специфічна термінологія, позначення і таке інше, їх перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщується після ЗМІСТУ, перед ВСТУПОМ. Незалежно від цього при першій появі цих елементів у тексті дипломної роботи наводять їх розшифровку.

ВСТУП займає 1-2 сторінки. В ньому коротко розкривається сутність наукової проблеми, її значущість і новизну, підстави і вихідні дані для розробки теми, стан розробленості, обґрунтування проведення досліджень. Подається характеристика дипломної роботи у такій послідовності.

Актуальність теми. Шляхом аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями обраної проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність та доцільність дипломної роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Коротко викладають зв’язок обраного напрямку досліджень з планами кафедри, де виконана робота, з галузевими та (або) державними планами, програмами.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Мета дослідження – це запланований результат. Результат має бути конструктивним, тобто спрямованим на вироблення корисного продукту, технології з кращими якостями, економічними показниками, ніж було раніше.

Методи досліджень. Методи - це сукупність прийомів чи операцій практичного чи теоретичного вивчення дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретних задач. В роботі наводяться методи, які використовувались при проведенні польових та лабораторних досліджень, аналізі та розрахунку отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Подають коротку анотацію нових положень або рішень, запропонованих виконавцем особисто. Необхідно показати відмінність цих положень від вже відомих, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Практичне значення одержаних результатів. В роботі, що має аналітичний характер, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в роботі, що має прикладне значення - відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання.

Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження або перспектив впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів.

Особистий внесок здобувача. Надається інформація щодо самостійного проведення студентом досліду, аналізу отриманих результатів, формулювання висновків та рекомендацій.

Апробація результатів роботи. Вказується на яких конференціях, нарадах (назва, місце, дата і рік) оприлюднені результати досліджень.

Публікації. Надається перелік опублікованих наукових робіт згідно існуючих вимог (1-3 шт.). Ксерокопії праць надаються в додатках (титульна сторінка збірника чи матеріалів конференції, його зміст, стаття чи теза автора).

Структура та обсяг роботи. Надається інформація щодо загальної кількості сторінок комп’ютерного набору, з них власне тексту, кількості таблиць, рисунків, додатків. Приводиться перелік структурних складових роботи, кількість використаних джерел.

РОЗДІЛ 1 подається на 8-15 сторінках з аналізом 40-50 публікацій, що стосуються теми дипломної роботи. Використовуються першоджерела, опубліковані переважно в останні роки у вигляді окремих монографій, статей у наукових збірниках і журналах.

Розділ повинен мати назву згідно теми та завдань дослідження, після назви в дужках пишеться – (Огляд літератури).

Робота з літературою включає бібліографічний пошук літератури за темою дипломної роботи, її вивчення, фіксування, узагальнення і використання.

Цінність роботи над літературою полягає в тому, щоб осмислити вивчений матеріал, самостійно узагальнити, критично оцінити його, на основі цього зробити правильні висновки і пропозиції.

Добір літературних джерел здійснюється на основі первинного їх огляду шляхом ознайомлення з анотацією, вступом, змістом та висновками.

Систематизація та узагальнення літературних джерел здійснюється за окремими проблемними питаннями плану дипломної роботи.

Перед реферуванням літературного джерела, слід зробити його бібліографічний опис. Виписки, цитати, цифрові дані мають містити посилання: автор, назва твору, видавництво, рік і місце видання, кількість сторінок, що в подальшому дозволить правильно скласти список використаної літератури за темою дипломної роботи.

Виписки конспективного характеру із літературних джерел повинні бути короткими, чітко сформульованими і точно передавати зміст. Дискусійний і критичний матеріал можна отримати з періодичної літератури: "Вісник аграрної науки", "Пропозиція", "Агроном", "Зерно", «Український ботанічний журнал», «Вісник Сумського НАУ» та інших. У останньому номері року кожного журналу надається перелік усіх статей, що знаходяться в тому чи іншому виданні. Обов'язковим є вивчення інструктивних та нормативних документів, які регламентують методологію обліку питань, які досліджуються.

За допомогою інтернет-мережі можна знайти багато періодичного, статистичного матеріалу, електронні фахові видання, газетні матеріали, які допоможуть доповнити огляд літератури сучасними даними.

Перед написанням огляду літератури всі джерела групуються за головними питаннями (характеристика умов вирощування культур, ріст і розвиток рослин, структура врожаю, його величина і якість тощо), які планується висвітлювати в роботі, за зонами вирощування та результативністю досліджень. Починається аналіз літературних даних з віддалених грунтово-кліматичних районів досліджень, а основна увага концентрується на результатах, одержаних в умовах, де магістрант проводив дослідження. Якщо однаковий результат одержаний кількома дослідниками, то детальний аналіз даних робиться лише з одного літературного джерела, а відносно інших магістрант пише, що аналогічні результати одержані також іншими науково-дослідними установами і дослідниками і перелічує їх. Виклад матеріалу підпорядковують одній ідеї, що проводиться виконавцем.

Посилання на наукові публікації обов’язково має супроводжуватись відомостями про назву установи і місцевості, де ці дані одержані, автора (авторів) публікації та номера, за яким ця публікація знаходиться в списку літератури. Наприклад: «За даними досліджень А.В. Дудника [12], проведених в умовах Миколаївського інституту АПВ…». У цьому випадку використана публікація в списку джерел під номером «12». Інший варіант: «Ефективність кристалону при вирощуванні озимої пшениці була показана в ряді робіт» [7,16]. В даному випадку вказано два джерела, але може бути і більша кількість джерел. Всі джерела подаються в роботі в квадратних скобках. В роботі можливе не одноразове посилання на одне і теж джерело, якщо автори отримали результати по багатьох показниках якості та врожайності с.-г. культур, ґрунтових умовах, при використанні різних технологічних операцій, пестицидів, сортів і та ін.

Даний розділ має обов’язково закінчуватись висновком про рівень вивченості досліджуваного питання та про доцільність подальших досліджень в конкретних грунтово-кліматичних умовах.

У дипломній роботі бажано приводити матеріал, який отримано поза межами України – в країнах СНД, Європи, Америки та ін. У списку літератури матеріали на іноземній мові (англійській, німецькій, польській чи французькій) наводяться після джерел на кирилиці також у алфавітному порядку окремо по мовах.

РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТ, ПРЕДМЕТ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ подається на3-7 сторінках.

В підрозділі 2.1 надається інформація про об’єкт та предмет досліджень.

Об’єкт досліджень – це та частина матеріального світу, яка привернула увагу дослідника, це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обраний для дослідження. Приклади об’єкта досліджень: грунт, ландшафт, добрива, рослина, хвороби і та ін.

Предмет досліджень – це те, що міститься в межах об’єкту, це розглянутий у дослідженні бік об’єкта дослідження та його досліджувані якість і галузь використання. Приклади предмету досліджень: властивості ґрунту, добрив, характеристики ландшафту, сорти рослин, економічність, екологічність тощо.

У цьому ж підрозділі може надаватись стисла ботанічна і біологічна характеристика досліджуваної культури, наводитись особливості сорту чи гібриду, нового препарату, добрива. Наприклад, при характеристиці картоплі сорту «Аграрна» вказується на основні його вимоги до агрофону: реакцію на окремі агротехнічні заходи, стійкість до ураження хворобами та шкідниками тощо.

В підрозділі 2.2 описується коли і де проводилось дослідження. Вказується господарство, установа, їх адміністративне положення. Детально висвітлюються природні умови господарства. Зокрема, надається характеристика ґрунту, де вказується його назва і наводяться основні показники родючості (потужність гумусового шару, вміст в орному шарі гумусу і основних елементів живлення, рН). Автор робить висновок, чи може такий грунт за відповідних умов погоди і агротехніки забезпечити високу продуктивність та якість культури.

Також у роботі коротко наводиться інформація щодо спеціалізації господарства, структури посівних площ, урожайності, економічних показників ведення галузей рослинництва, тваринництва (якщо є).

У цьому ж підрозділі описуються погодні умови під час проведення досліджень з детальним аналізом їх окремих елементів за вегетаційний період. Після порівняння цих даних з середніми багаторічними, робиться висновок про типовість чи не типовість погодних умов для району досліджень і є сприятливими чи несприятливими вони для досліджуваної культури.

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ може займати 7-8 сторінок. У ньому описується як проводились дослідження. Цей розділ може включати 2-3 підрозділи.

Підрозділ 3.1 включає схему досліду. Наводиться інформація про кількість і перелік варіантів досліду, розмір посівної та облікової ділянок, їх повторність. Розміщення варіантів у досліді бажано показувати схематично у вигляді рисунку, таблиці.

Також зазначений підрозділ включає перелік показників, ознак та властивостей, які враховувались за період проведення досліджень. Наводиться методика їх визначення з посиланням на джерела (автор методики), надається короткий опис сутності досліду.

В підрозділі 3.2 надається технологічний регламент вирощування культури або вказується, що культура (сорт, гібрид) вирощувалася за загальноприйнятою технологією для даної природної зони. В описі агротехніки подаються в порядку виконання лише ті заходи, які фактично застосовувались при вирощуванні культури в досліді, а не ті, що рекомендуються науковими установами.

Підрозділ 3.3 включає в себе інформацію про значення використання комп’ютерних технологій в сільському господарстві, детально характеризуються конкретні методи математичного аналізу, які були використані при виконанні даної дипломної роботи та розкривається мета їх вжитку. Наводиться стисла характеристика прикладних комп’ютерних пакетів, які були використані при обробці отриманих при проведенні досліджень даних. Рекомендується використовувати пакет Statistica версії 5.5 чи 6.0., Agrostat і т.д. [4].

Переконливість та наукова обґрунтованість даних, отриманих студентом, значно підвищується при правильному використанні методів математичної статистики. Для аналізу результатів польових дослідів в найбільшому ступені підходить дисперсійний аналіз. В залежності від прийнятої схеми досліду використовують одно- або двох факторний дисперсійний аналіз. Для виявлення математичної залежності однієї ознаки від другої використовується кореляційний або регресійний аналізи. Результати дисперсійного аналізу рекомендується розміщувати в додатках роботи.

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ. Розділ називається згідно назви дипломної роботи чи основної її частини. У дужках можна зазначити, що це результати досліджень. Даний розділ є основним і викладається на 14-30 сторінках у вигляді окремих підрозділів.

Спочатку розкриваються умови росту рослин, формування окремих елементів продуктивності залежно від погодних умов та факторів, що досліджувались. Так, в роботах з добривами обов’язково аналізується поживний режим ґрунту, який складається при різних варіантах удобрення і показується, як він впливає на ріст рослин; у роботах з вивченням сівозмінних факторів – забур’яненість посівів та водний режим метрового чи півтораметрового шару; в роботах з обробітком ґрунту – основні показники фізичного стану орного чи посівного шару ґрунту і забур’яненість посівів у роботах з гербіцидами – забур’яненість посівів і шкідливість бур’янів, яка може проявлятись через погіршення водно-поживного режиму, зниження фотосинтетичної активності культурних рослин, затухання мікробіологічної активності ґрунту тощо; при вивченні хімічних препаратів захисту рослин від хвороб і шкідників – чисельність шкідливих організмів і як вона проявляється на посівах культури; в роботах з вивченням технологій вирощування культури чи порівнянням продуктивності сортів та гібридів – результати фенологічних спостережень, основні біометричні показники росту і структури врожаю; в дослідах з використанням зрошення – деталізується водний режим у кореневмісному шарі ґрунту і зміни в мікрокліматі; в дослідах, де вивчається роль лісосмуг в агроландшафті – мікроклімат, який створюється на різних відстанях від лісосмуг і як він впливає на формування врожаю; при аналізі агрохімічних даних наводяться показники по окремих сівозмінах, їх зміну в часі, розрахунок системи удобрення, балансу гумусу, прогнозований врожай, баланс поживних речовин, економічну ефективність. Більш повно перелік необхідних обліків і спостережень магістрант узгоджує зі своїм науковим керівником.

Урожайність і якість врожаю аналізуються в кінці розділу з обов’язковим посиланням на статистичні показники. Результативна частина повинна включати таблиці, вони можуть бути замінені ілюстраціями у вигляді рисунків (графіків, діаграм тощо). Наведені в результативній частині дані бажано порівнювати з результатами інших дослідників, які не згадуються в огляді літератури.

Якщо робота базується на даних сортовипробування, дослідженні різних форм та видів добрив, препаратів та ін., то в розділі 5 приводяться не лише кінцеві результати – урожайність та якість отриманої продукції, а й показуються причини відмічених в роботі змін (підвищення чи зниження).

РОЗДІЛ 5. «ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА…» обсягом 2-6 сторінок, в ньому надається економічна оцінка заходів (варіантів), які вивчались в досліді. У вступній частині наводиться економічна привабливість вирощування обраної культури, різних сортів та гібридів, ефективність застосування препаратів, доцільність виконання технологічних операцій. Приводиться забезпеченість господарства технікою, людськими та матеріальними ресурсами.

При написанні розділу використовується не менше трьох джерел літератури або інтернет-мережі. Розрахунки наводяться у вигляді таблиці, де вказується про додаткові витрати на запровадження дослідних варіантів, у порівнянні з контрольним, та показується кількість і вартість додаткової продукції (якщо це має місце в досліді), а решта економічних показників виводиться з попередніх. Обов’язково в розділі вказується вартість і використання насіння, добрив, пестицидів. В додатках наводиться технологічна карта вирощування сільськогосподарської культури.

При виконанні даного розділу консультант з економіки забезпечує методичними рекомендаціями в друкованому або електронному вигляді магістрантів, надає необхідні дані для розрахунку.

Для визначення рівня ефективності застосування мінеральних добрив у відповідних дозах і комбінаціях використовують такі показники:

- прибавка врожайності основної і побічної продукції (визначається як різниця між рівнями врожайності відповідних культур з внесенням і без внесення мінеральних добрив);

- додатковий прибуток завдяки внесенню мінеральних добрив;

- рівень рентабельності витрат на застосування мінеральних добрив.

Приклад оформлення розрахунку економічної ефективності внесення добрив наведена в таблиці 1.

Таблиця 1

Економічна ефективність внесення мінеральних добрив при вирощуванні відповідної сільськогосподарської культури (в розрахунку на 1 га посіву)

Економічна ефективність застосування хімічних засобів захисту рослин визначається за такою самою методикою, що й мінеральних добрив, але є й деякі особливості.

При інтегрованій системі захисту рослин розрахунки економічної ефективності додаткових витрат на застосування пестицидів проводять у відповідності з фактичними затратами проведення дослідів та з використанням методики складання технологічних карт вирощування сільськогосподарських культур, в яких передбачаються розрахунки всіх елементів та статей витрат:

а) Оплата праці розраховується як добуток нормо-змін на денну тарифну ставку. Нормо-зміни визначаються діленням фактичного об’єму робіт на норму виробітку. Крім того, додатково нараховується підвищена оплата праці в період збиральних робіт, посіву та догляду за посівами.

б) Відрахування на соціальні заходи в розмірі 9,3% (2.9% до Фонду загальної суми нарахованої оплати праці (введено в дію з 01.01.05 р.).

в) Вартість паливно-мастильних матеріалів розраховується як добуток їх загальної кількості на ціну придбання. Кількість пального визначається добутком витрат палива на одиницю роботи на весь об’єм виконаних робіт.

г) Вартість використання органічних та мінеральних добрив, насіння і посадкового матеріалу, гербіцидів, інсектицидів, фунгіцидів, протруйників та інших препаратів та матеріалів розраховується шляхом множення кількості на ціну. При цьому сировина і матеріали власного виробництва оцінюються за собівартістю, а придбані зі сторони – за ціною закупівлі, з врахуванням витрат на доставку в господарство.

д) Витрати на перевезення вантажів розраховуються як добуток ваги вантажу на віддаль перевезення і на собівартість одного тонно-кілометра. Так можна визначати і внутрігосподарські перевезення вантажів на поле (добрива, насіння тощо), а також – і з поля (зібраний урожай).

е) Внутрігосподарські витрати, оренда землі і майна, фіксований с.-г. податок та інші будуть залежати від розмірів підприємства, вартості землі і майна і т.д. Тобто вони розраховуються окремо для кожного підприємства.

Приведені розрахунки показників найкраще показувати за допомогою таблиць. Так наприклад, можна розглядати ефективність застосування пестицидів (табл. 2).

Таблиця 2

Економічна ефективність застосування різних хімічних препаратів при вирощуванні відповідної сільськогосподарської культури

(в розрахунку на 1 га посіву)

Економічний поріг шкідливості та окупність додаткових затрат на проведення захисних заходів можна проаналізувати з використанням наступної таблиці (табл. 3).

Гранична величина прибавки урожайності при використанні додаткових коштів визначається відношенням їх величини на ціну реалізації.

Таблиця 3

Розрахунок окупності витрат на застосування пестицидів

Економічна оцінка прогресивної поверхневої технології обробітку ґрунту, як важливого заходу боротьби з його водною і вітровою ерозією, здійснюється в розрізі окремих культур, так, наприклад, може бути з озимою пшеницею, посіяною по непарових попередниках. Особливість цього нововведення полягає в тому, що при його впровадженні досягається подвійний ефект: підвищується врожайність сільськогосподарських культур і знижуються виробничі витрати не лише на центнер продукції, а й нерідко на гектар посіву.

Оформлення розрахунків по витратах на основний обробіток або інший із застосуванням різних знарядь наведено в таблиці 4.

Таблиця 4

Витрати на основний обробіток ґрунту

Після наводиться таблиця по економічної ефективності вирощування культури з урахуванням витрат на основний обробіток ґрунту різними знаряддями і на різну глибину (табл. 5).

В деяких випадках можливе оформлення розділу як бізнес-плану.Він складається при обґрунтуванні розвитку галузі або виробництва окремого виду продукції в рамках збалансування всіх факторів виробництва і фінансової та інвестиційної діяльності підприємства.

Таблиця 5

Економічна ефективність вирощування с.-г. культури при різних способах основного обробітку ґрунту на площі 1 га

Бізнес-план відображає мету, яку підприємство повинно досягти в короткостроковому, середньостроковому і довгостроковому періоді. Він визначає основні напрямки виробничо-фінансової та інвестиційної діяльності підприємства, підвищення ефективності використання власних ресурсів та при необхідності залучення позичкових коштів в умовах ринку.

При відсутності прикладу розрахунку в даних методичних вказівках за обраним напрямком дослідження, потрібно звернутись до консультанта з економічних питань.

В окремих випадках, при проведенні фундаментальних аналітичних досліджень, даний розділ може бути інтерпретований, наприклад «Енергетична ефективність», що визначається рішенням кафедри, а сам розділ може бути підписаний завідувачем кафедри.

РОЗДІЛІ 6 «ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ». Цей розділ розділяється на два підрозділи:

6.1. Охорона праці. Зміст підрозділу повинен відповідати темі дипломної роботи і передбачати комплекс організаційно-технічних заходів та засобів, спрямованих на забезпечення життєдіяльності, здоров’я та працездатності людей. Розробка організаційно-технічних заходів охорони праці ведеться паралельно спеціалізованим основним розділам роботи. Загальний обсяг розділу повинен складати 6-9 сторінок друкованого тексту і висвітлювати такі питання:

1. Вступ (мета та значення охорони праці в сучасних умовах з урахуванням теми дипломної роботи), відповідальність посадових осіб.

2. Короткий опис фактичних умов праці на конкретному виробництві при вирощуванні запланованої культури (з таблицею показників кількості працюючих, фінансування заходів з охорони праці, заходів безпеки с.-г. техніки, рівня травматизму, енергозабезпечення, санітарно-гігієнічних умов, наявності небезпечних зон, речовин, засобів захисту тощо). Бажано приводити динаміку за декілька років. Приклад оформлення даних наведено у таблиці 6.

Таблиця 6

Показники травматизму в ТОВ …..

3. Аналіз (перелік) потенційно-небезпечних та шкідливих виробничих факторів з урахуванням умов, місць та ризику їх дії на працюючих. Наприклад: «при виконанні робіт при хімічному захисті рослин існує небезпека отруєння пестицидами, особливо в спекотну, безвітряну погоду». Наводиться таблиця технологічних операцій з визначенням пов’язаних з ними небезпечних та шкідливих виробничих факторів за місцем, часом та умовах їх виникнення, засобів захисту. Повинно бути не менше десяти операцій. Приклад однієї з операцій наведено в таблиці 7.

Таблиця 7

Аналіз небезпечних факторів при вирощуванні цукрових буряків

4. Технічні рішення та організаційні заходи безпеки по кожному з виявлених небезпечних (НВФ) та шкідливих виробничих факторів (ШВФ) з посиланням на нормативно-технічну, правову та наукову літературу. Запропонувати декілька заходів на виявлений НВФ та ШВФ згідно логічної схеми технологічних операцій при вирощуванні конкретної с.-г. культури.

5. Перелік конкретних організаційно-технічних заходів з охорони праці.

6.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях. Обсяг підрозділу складається з 5-6 сторінок тексту. Підрозділ включає короткий вступ, основний текст (головна частина), висновки та пропозиції. У вступній частині (0,5 стор.) дипломник (магістрант) обґрунтовує актуальність теми, сучасні погляди на проблеми цивільного захисту населення і об’єктів сільськогосподарського виробництва (галузей сільського господарства) в умовах надзвичайних ситуацій, визначає основні завдання дослідження. Основний текст складається з теоретичної, аналітичної та конструктивної частин.

У теоретичній частині коротко розглядаються загальні питання організації і планування цивільного захисту на об'єкті практики, дається стисла характеристика техногенно-екологічної ситуації регіону та умов можливого порушення діяльності об'єкта внаслідок застосування зброї масового ураження у військовий час.

В аналітичній частині досліджуються найбільш імовірні наслідки дії вражаючих чинників надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру на працівників галузі і об’єктів с.-г. виробництва.

Конструктивна частина розділу присвячена розробленню та обґрунтуванню рекомендацій і пропозицій з удосконалення організації, планування та виконання заходів цивільного захисту з метою запобігання та реагування на надзвичайні ситуації.

Розділ закінчується висновками та пропозиціями, у яких розкривається основний зміст роботи.

РОЗДІЛ 7. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА повинен бути викладений на 4-6 сторінках. Екологічна експертиза спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Матеріал розділу збирається і аналізується студентом в період проходження виробничої та переддипломної практики, в процесі виконання технологічних та проектних робіт.

Для проведення екологічної експертизи необхідно мати наступні дані: нормативні документи з охорони довкілля для вироблення екологічних критеріїв; статистичні дані про надійність об’єктів, які підлягають експертизі; дані про стан навколишнього середовища: дані польових і лабораторних спостережень; дані, які отриманні в результаті проведених розрахунків (використовуються методи розрахунку викидів і стоків шкідливих речовин в навколишнє середовище).

В цілому в процесі написання розділу «Екологічна експертиза» студенти повинні дати об’єктивну та критичну оцінку стану довкілля в конкретному господарстві або районі за окремими технологіями. Аналіз матеріалів господарства повинен бути оформлений у вигляді зауважень та практичних пропозицій з покращення охорони довкілля і збереження природних ресурсів господарства.

Текст розділу можна умовно поділити на такі складові.

Вступ. Надається коротка характеристика екологічної ситуації в Україні, в області та районі, в межах яких виконувалась дипломна робота. Новітню інформацію про екологічну ситуацію в Україні та основні природноохорнні заходи, які впроваджуються на рівні держави, в тому числі і в галузі екологічної експертизи, можна знайти на сайті міністерства охорони навколишнього природного середовища України
((http://menr.gov.ua/cgi-bin) (сторінка «діяльність міністерства»)), а аналогічну інформацію стосовно областей – на сайтах державних управлінь охорони навколишнього природного середовища. Зокрема, дані про Сумську область на сайті державного управління охорони навколишнього природного середовища у Сумській області (http://www.eco.sumy.ua).

Основна (спеціальна частина). Ґрунтуючись на знаннях з ґрунтознавства, агрохімії, меліорації, екології визначаються основні умови, необхідні для стійкого функціонування агроценозів. Окреслюються оптимальні напрямки виробництва екологічно чистої продукції в умовах конкретного господарства та оцінюється їх економічна ефективність. Надається оцінка технологій, що використовується, з витратами матеріальних ресурсів та енергетичних джерел. Підготовка цієї частини розділу повинна бути узгодженою з темою дипломної роботи та значною мірою мати «аналітичний», а не виключно описувальний характер. Зміст основної частини повинен бути складатись з ряду підрозділів, послідовність, підходи та план написання яких представлено нижче.

Охорона ґрунтових ресурсів. Аналізу підлягають впливи проектованої діяльності на ґрунти з урахуванням особливостей землекористування, забруднення ґрунту шкідливими речовинами. При оцінюванні впливів враховують: генетичні види грунтів, характеристики їх гумусного горизонту, механічні і водно-фізичні властивості; накопичення і міграцію речовин; родючість; ґрунтову мікрофлору і фауну; ступінь розвитку процесів деградації грунтів тощо. Обґрунтовують заходи щодо запобігання або зменшення впливів на ґрунти та зниження їх родючості, щодо рекультивації площ, які тимчасово вилучають із землекористування, відпрацьованих кар’єрів, інших порушених земель, а також проведення робіт із поліпшення якості малопродуктивних сільськогосподарських угідь за рахунок використання знятого в інших місцях родючого шару ґрунту.

Охорона атмосфери. Аналізу підлягають впливи специфічних забруднювальних речовин, що містяться у викидах проектованої діяльності з урахуванням фонових концентрацій у межах зон їхніх впливів: наводять кількісні характеристики; враховують впливи, що мають додаватись; наводять результати розрахунків приземних концентрацій; враховують можливі аварійні ситуації і несприятливі метеорологічні умови; обґрунтовують рівні гранично допустимих викидів і заходи щодо запобігання або зменшення утворення і виділення забруднювальних речовин в атмосферу.

Охорона водних ресурсів. Аналізу підлягають впливи на поверхневі і підземні води забруднювальних речовин, які надходять у водне середовище при скидах усіх видів стічних вод та фільтраційних витоках. При оцінюванні впливів проектованої діяльності на стан поверхневих вод і гідробіоценозів розглядають: морфо метричні, гідродинамічні та водно балансові параметри; якість вод, включаючи характеристики; біологічні характеристики (видовий склад, чисельність, біомасу гідробіонтів). Обґрунтовуються заходи щодо відвернення або зменшення надходження у водне середовище забруднювальних речовин, виснаження поверхневих і підземних водних ресурсів, погіршення стану вод.

Охорона довкілля від забруднення відходами тваринництва. При наявності розвинутої галузі тваринництва в господарстві оцінюються наявність та величина тваринницького комплексу (комплексів), кількість тварин; гноєсховища; способи утилізації гною та шляхи його знезаражування; підготовка гною до використання в рослинництві; біологічне очищення, ґрунтовий метод очищення; дотримання природоохоронних заходів: санітарно-захисні зони, способи збирання дренажного стоку.

Охорона фауни, флори та рослинності (біорізноманіття). Вихідні дані для характеристики стану й оцінки рослинного і тваринного світу формують на основі фондових даних і матеріалів натурних досліджень. Аналізу підлягають впливи на рослинний і тваринний світ пріоритетних і специфічних забруднювальних речовин, які надходять у навколишнє в результаті проектованої діяльності. Оцінюють зміни складу рослинних угруповань, фауни, видової різноманітності, їх фізіологічного стану і продуктивності, стійкості до хвороб, обґрунтовують заходи щодо запобігання виснаженню і деградації рослинних угруповань і фауни, накопичення ними шкідливих речовин. Враховують наявність у зонах впливів проектованої діяльності об’єктів природно-заповідного фонду і територій, шляхів міграції птахів і тварин, обґрунтовують заходи щодо забезпечення збереження режиму заповідності та шляхів міграції.

За умови проведення на підприємстві, де реалізується дипломна робота, попереднього екологічного аудиту та наявності екологічного паспорту, слід використати в розділі «екологічна експертиза» наведену екологічну інформацію та висновки аудиту.

Висновки (обсяг 0,5-0,75 стор. друкованого тексту) екологічної експертизи складаються з вступної, констатуючої та заключної частин. На підставі зібраного матеріалу за місцем проведення досліджень та темою дипломної роботи критично оцінити дійсний стан охорони і раціонального використання земель, вод, атмосферного повітря, тваринного світу та інших ресурсів фактично, та за умови реалізації розробленого проекту. Оцінюється достатність природоохоронних заходів, що застосовуються в господарстві (регіоні) для збереження, запобігання деградації кожного з ресурсів (грунтів, атмосфери, води, біорізноманіття). Окреслюється коло екологічних проблем, які є найбільш гострими для господарства (регіону), де виконувалась дипломна робота. Потрібно особисто запропонувати конкретні заходи з поліпшення охорони природних ресурсів, їх раціонального використання, підвищення енергетичної ефективності існуючого та пропонованого виробництва.

При написанні даного розділу використовують методичні вказівки, які є на кафедрі ботаніки та фізіології сільськогосподарських рослин. По питаннях, які виникають в ході написання, потрібно звернутися до консультанта.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ повинні виходити лише з матеріалу, наведеного в результативній та економічній частинах (розділи 4 і 5) дипломної роботи, і включати 5-6 невеликих за обсягом, але конкретних і чітких за редакцією пунктів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан вивченості питання, піднятого магістрантом. Потім наголошується на якісних та кількісних показниках одержаних результатів, економічної ефективності, викладаються рекомендації щодо їх використання.

В кінці даної структурної частини автор роботи ставить дату закінчення оформлення роботи і підпис.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ оформлюється в алфавітному порядку з наскрізною нумерацією за прізвищами їх авторів або в порядку посилання на них в тексті, причому при останньому способі оформлення при згадуванні автора в першому розділі, а потім в четвертому, номер залишається як при першому згадуванні. В списку повинно бути не менше 35 джерел, причому потрібно приділити увагу більш новим.

Список використаних джерел оформлюють згідно стандарту з бібліографічного опису ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 (табл. 9). Стаття чи книга може бути написана як одним автором, так і декількома. В даному випадку потрібно обрати з наведених прикладів той варіант, який підходить до вашого джерела. При обробці літературних та інтернет-джерел потрібно одразу записувати інформацію про них згідно вимог.

Приклади оформлення бібліографічного списку

Книги