Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Лексикографія. Основні типи сучасних словниківЛексикографія (від лат. /ехг&ох — словник, grapho — пишу) — розділ мовознавства, що займається теоретичними проблемами укладення словників, збиранням, упорядкуванням та описом словникового матеріалу. Як науково-прикладний розділ мовознавчої науки лексикографія тісно пов’язана з усіма іншими розділами, а передусім — з лексикологією. Залежно від лексичного матеріалу, способу його опрацювання й призначення розрізняють енциклопедичні словники і словники загальномовні (філологічні). Енциклопедичні словники тлумачать не слова, а позначені словами поняття, дають відомості про історичних осіб, діячів науки, культури, пояснюють факти, явища з найрізноманітніших галузей життя — науки, мистецтва, виробництва, економіки, політики, релігії, права. В енциклопедичному словнику охоплено лише іменники. Статті супроводжуються ілюстраціями (малюнками, таблицями, діаграмами тощо). До енциклопедичних словників належать усі термінологічні словники-енциклопедії, біографічні словники. Такими, наприклад, є «Українська Радянська Енциклопедія» (УРЕ), «Шевченківський словник», «Українська літературна енциклопедія» та ін. Завданням лінгвістичного словника є пояснення слова (його значення як лексичної одиниці, походження, написання, літературної вимови тощо). Загальномовні (лінгвістичні) словники можуть бути од- номовні і двомовні (рідше багатомовні). Фіксовані в словниках слова, що утворюють словникові статті, подаються з певними позначками (наголос), довідками (лексилогічного чи граматичного характеру), ілюстраціями. За розташуванням слів словники поділяються на алфавітні і гніздові. Різновидом алфавітних словників є так звані зворотні (інверсійні) словники, в яких слова подаються в алфавітному порядку кінцевих літер слів. У гніздових словниках фіксуються гнізда споріднених слів за алфавітним порядком первинного слова й усіх похідних у кожній словниковій статті. Оскільки слово як основний об’єкт опису можна розглядати у багатьох аспектах (семантичному, структурному, стилістичному та ін.), то відповідно до характеру опису загаль- номовні словники поділяються на різні типи і види. У тлумачному словнику трактується значення слова. Цей словник відображає словниковий склад мови на певному етапі його розвитку. Крім тлумачення значень, стисло подано довідки правописного характеру, граматичні і стилістичні, типові поєднання цього слова з іншими, фразеологічні звороти. Найкращим тлумачним словником української мови є «Словник української мови» в 11-ти томах (К., 1970-1980) Перекладні словники бувають дво-, тримовними (і більше): «Українсько-російський словник» у 6-ти томах, «Російсько- український словник» у 3-х томах, «Українсько-англійський словник» та ін. Орфографічні словники є довідниками з написання слів. Орфоепічні словники подають відомості про вимову слів та наголошування їх. Історичні словники містять слова і звороти з різних пам’яток із перекладом цих слів на сучасну мову. Етимологічні словники дають характеристику найдавнішого звукового складу слова, тлумачать походження і зміну значень слів на основі зіставлень із словами спільного кореня інших споріднених мов. Словники синонімів подають слова «гніздовим» способом: об’єднують за близькістю значень. Словники омонімів реєструють і пояснюють значення слів, однакових за звучанням, але різних за значенням. Фразеологічні словники пояснюють значення фразеологізмів (одномовні), подають фразеологічні відповідники з мови перекладу (двомовні). Словники мови письменників фіксують слова і звороти з художніх текстів із тими значеннями, в яких вони використані митцем.
|