Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Зв'язок антонімії з полісемієюСеред слів антонімів можна подекуди спостерігати повний паралелізм у всіх значеннях, тобто семантична структура одного слова майже тотожна семантичній структурі антоніма. Наприклад, будувати – руйнувати, корисно – шкідливо:
Часто семантична структура одного слова не відповідає семантичній структурі антоніма, тому багатозначні слова вступають в антонімні відношення своїми окремими значеннями. Наприклад: грубий (зошит) – тонкий грубий (тон) – лагідний, ввічливий грубий (у поводженні) – культурний, ввічливий, делікатний грубий (у розрахунках) – точний грубий (вчинок) – люб 'язний сухий (виклад) – емоційний, насичений, образний, поетичний сухий (день) – дощовитий сухий (листок) – зелений, свіжий суха (мова) – емоційна, насичена, образна, барвиста мокрий сухий (прийом) – теплий, дружній сухий (хліб) – свіжий. В українській мові існують антоніми: · постійні (загальномовні) (стала категорія в лексичній системі мови): твердий - рідкий, холодно - тепло, вздовж - впоперек; · контекстуальні (є в певному тексті, внаслідок переносного вживання слова): Краще солом'яна згода, ніж золота звада (Нар. тв.); Як мені даровано багато, Скільки в мене щастя, чорт візьми! - На землі сміятись і страждати, Жити і любить поміж людьми (В. Симоненко). Стилістична роль антонімів полягає у увиразненні мови, в більш повній, експресивнішій передачі думок. Антоніми як засіб увиразнення мови часто вживають у народній творчості, зокрема в прислів'ях та приказках: Стоїш високо – не будь гордий, стоїш низько - не гнись; Брехня стоїть на одній нозі, а правда – на двох; Краще з мудрим загубити, як з дурним знайти; Ситий голодному не товариш; Говорить прямо, а робить криво; Прийшов непроханий - підеш недякуваний. Яскрава образність антонімів лежить в основі назв художніх творів (Т. Шевченко «І мертвим, і живим,і ненародженим»; І. Франко «З вершин і низин»; О. Олесь «З журбою радість обнялась») та низки фразеологізмів: хоч стій хоч падай, ні холодно ні жарко, ні туди ні сюди, уздовж і впоперек. Антоніми творять такі фігури: · антитеза – стилістична фігура, що полягає в зіставленні протилежних явищ, образів, думок для підсилення виразності: Щебече як соловейко, а кусає як гадина (Нар. тв.); · оксиморон – стилістична фігура, у які поєднано контрастні непоєднувані поняття: рідна чужина, солодка мука, смілива боягузка, жахливо гарно, раби волі, крижаний вогонь; · іронія – стилістична фігура, що надає висловлюванню протилежного значення з метою насмішки, глузування: Давали, та з рук не пускали; Така тепла хата, що спотієш, дрижачи. Близькими до омонімів, але не тотожними з ними є пароніми. Паронімічні відношення, на відміну від омонімічних, ґрунтуються не на одній, а на двох ознаках – формальній і змістовій. Слова які перебувають у таких відношеннях, називаються паронімами.
|