Практична робота. Дослід 1. Реакція з цистеїном на вікасол

Дослід 1. Реакція з цистеїном на вікасол.

Принцип методу. Розчин вікасолу в лужному середовищі за присутності цистеїну забарвлюється в лимонно-жовтий колір.

Матеріальне забезпечення: 0,05 % розчин вікасолу, 0,025 % розчин цистеїну (зберігають у холодильнику), 20 % розчин їдкого натру, пробірки, піпетки.

Хід роботи. У пробірку наливають 5 – 10 крапель 0,05 % спиртового розчину вікасолу, додають 5 – 10 крапель 0,025 % розчину цистеїну та 2,5 мл розчину їдкого натру. Спостерігають утворення лимонно-жовтого кольору.

Зробити висновок. Пояснити отриманий результат.

Клініко-діагностичне значення. Основною активною формою вітаміну К є менахінон МК-4, що утворюється з нафтохінонів рослинного і бактеріального походження в тканинах.

Найбільш вивчена функція вітаміну К – його зв’язок з процесом згортання крові. Він необхідний для синтезу в печінці білкових чинників коагуляції: протромбіну (чинник II), проконвертину (чинник VII), чинника Крістмаса (IX), чинника Стюарта (X). Вітамін К сприяє включенню додаткових карбоксильних груп у залишки глутамату попередників протромбіну. Таким чином завершується синтез “повної” молекули протромбіну, тобто її посттрансляційна модифікація. Приєднання додаткових груп –СОО^- необхідне для оптимального зв’язувания Са²⁺, що активує перетворення протромбіну в тромбін.

Його роль у цьому процесі зводиться або до транспорту НСО₃^--іонів, що включаються в g-положення залишку глутамінової кислоти, або до активації водню g-вуглецевого атому глутамінової кислоти, або до активації одного з ензимів реакції карбоксилювання.

Сучасні дані дозволяють вважати, що вітамін К, подібно до інших жиророзчиних вітамінів, впливає на стан мембран клітин і субцелюлярних структур, будучи складовою частиною ліпопротеїнів цих мембран.

Добова потреба для дорослої людини 1 – 2 мг, концентрація в сироватці крові 400 – 600 нмоль/л.

Нестача даного вітаміну частіше розвивається як ендогенна, викликана порушенням утворення його в кишечнику (стерилізація кишечника сульфаніламідними препаратами або антибіотиками), або порушенням всмоктування (недостатня продукція жовчі або непрохідність жовчовивідних шляхів, захворювання печінки). До недостатності може призводити і застосування препаратів із властивостями антивітамінів К (наприклад, антикоагулянтів посередньої дії). Основні ознаки недостатності – кровотечі при невеликих пошкодженнях, коагулопатії у новонароджених (до появи мікрофлори в кишечнику).

Нафтохінони поступають в організм людини, головним чином, з їжею рослинного походження: шпинат, коренеплоди, фрукти, а також синтезуються бактеріями тонкої кишки. Вміст вітаміну К в продуктах харчування значно перевищує мінімальні щоденні потреби і тому, недостатність цього вітаміну при нормальному живленні і фізіологічних умовах всмоктування ліпідів, явище рідкісне.

У медичній практиці використовуються препарати вітаміну К і його синтетичний водорозчинний аналог – вікасол. Призначають їх при патологічних станах, що супроводжуються гіпопротромбінемією і кровотечами.

Дослід № 2. Визначення циркулюючих імунних комплексів (ЦІК).

Принцип методу. метод ґрунтується на преципітації великоглобулярних імунних комплексів, які циркулюють у крові, високомолекулярним поліетиленгліколем (ПЕГ) з подальшим обліком результатів прямим спектрофотометруванням при довжині хвилі l = 450 нм.

Матеріальне забезпечення: сироватка крові, 0,1 М боратний буфер (рН = 8,4), 4 % розчин поліетиленгліколю-6 000, спектрофотометр, пробірки.

Хід роботи. Уконтрольну пробірку вносять 2,7 мл 0,1 М боратного буферу (рН 8,4) і 0,3 мл розведеної в три рази боратним буфером сироватки крові; у дослідну – 0,3 мл розведеної сироватки та 2,7 мл 4 % розчину поліетиленгліколю-6 000. Обидві пробірки витримують 1 год при кімнатній температурі, вимірюють оптичну густину на спектрофотометрі при довжині хвилі l =450 нм. Отриманий показник оптичної густини множать на тисячу і виражають в умовних одиницях.

Зробити висновок.

Клініко-діагностичне значення. Визначення циркулюючих імунних комплексів є важливим тестом для дослідження ступеня тяжкості та активності патологічного процесу. У нормі їх рівень коливається в межах 30 – 100 ум.од. Розміри ЦІК впливають на їх імунобіологічну активність і роль у патогенезі захворювань. ЦІК великих і середніх розмірів є найбільш патогенними, оскільки можуть взаємодіяти з системою комплементу, згортальною, калікреїн-кініновою й іншими регуляторними системами організму та чинити цитопатогенний вплив на клітинні мембрани.

контроль виконання лабораторної роботи

1. У новонародженої дитини з'явилися симптоми геморагічної хвороби у зв'язку з гіповітамінозом К. Розвиток захворювання зумовлений особливою біологічною роллю вітаміну К. Якою?

A. Інгібує синтезу гепарину

B. Є кофактором протромбіну

C. Є специфічним інгібітором антитромбінів

D. Впливає на протеолітичну активність тромбіну

E. Є кофактором γ-глутаматкарбоксилази

2. У якості антикоагулянтів використовують різноманітні речовини, у тому числі полісахарид природного походження, а саме:

A. Гепарин

B. Гіалуронова кислота

C. Дерматансульфат

D. Хондроїтинсульфат

E. Декстран

3. Пацієнтові необхідно провести екстирпацію кількох зубів. У коагулограмі – зниження показників згортальної системи крові. Стоматолог призначив синтетичний аналог антигеморагічного вітаміну. Який саме?

A. Варфарин

B. Дикумарол

C. Вікасол

D. Алопуринол

E. Кобаламін

4. У пацієнта виявлено схильність до рецидивуючих тромбозів. Які дослідження варто провести для виявлення причини цього захворювання?

5. У дитини 12 років спостерігається підвищення температури до 39 °С, больові відчуття в області горла під час ковтання, збільшення піднижньощелепних лімфатичних вузлів. Педіатр встановив діагноз – гострий тонзиліт. Які, на вашу думку, цитокіни беруть участь у протидії запальному процесу, що відбувається?

приклади тестів “Крок – 1”

1. Пацієнтка Д поступила в клініку зі скаргами на загальну слабість, головокружіння, появу гематом на тілі, тривалу кровоточивість незначних подряпин. В анамнезі – тривале, впродовж 2-х місяців, застосування профілактичних доз Аспірину. При лабораторному обстеженні – зниження кількості еритроцитів і гемоглобіну, подовження часу згортання крові. Який біохімічний механізм виникнення даного стану?

A. Порушення синтезу тромбоксану А₂

B. Порушення синтезу простацикліну

C. Недостатність вітаміну К

D. Дефіцит VІІІ фактора згортання крові

E. Часткова відсутність у плазмі фібриногену

2. При обстеженні пацієнта на СНІД було отримано два позитивних результати імуноферментного аналізу (ІФА). Який метод необхідно використати для виключення псевдопозитивного результату ІФА?

А. Імунофлюоресценцію

В. Радіоімунний аналіз

С. Люмінесцентний аналіз

D. Полімеразну ланцюгову реакцію

Е. Молекулярну гібридизацію

3. У крові хворого визначено високу активність протромбіну, що є загрозою тромбозу судин. Який препарат слід застосувати у даному випадку?

А. Оксалат натрію

В. Оксалат калію

С. Цитрат натрію

D. Гепарин

Е. Етилендіамінтетраацетат

4. У пацієнта В, який тривалий час страждав на дисбактеріоз кишок, спостерігається підвищена кровоточивість, в основі якої лежить порушення посттрансляційної модифікації ІІ, VІІ, ІХ, Х факторів згортання крові в печінці. З недостатністю якого вітаміну це пов’язано?

A. К

B. В₁₂

C. В₁₀

D. С

E. Р

5. У калі новонародженої дитини, яка перебуває на грудному вигодовуванні, виявили високий вміст імуноглобуліну А. Це пов’язано з...

A. Високим вмістом Ig А у молоці матері

B. Підвищеним синтезом Ig А

C. Зниженим синтезом Ig М

D. Зниженим синтезом Ig С

E. Підвищеним синтезом Ig А і М

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Система протеїну С – біохімічний механізм антикоагулянтної дії.

2. СНІД – молекулярний механізм виникнення, патохімічні зміни.

Література

Основна:

1. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009. – С. 518 - 527.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія: Підручник. – Київ: Нова книга, 2007. – С. 518 – 527.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Т.: Укрмедкнига, 2002 – С. 288 – 290, 357 – 363, 397 – 403.

4. Біологічна хімія: тести та ситуаційні задачі: навч. посібник. / Т.І.Бондарчук, Н.М.Гринчишин, Л.І.Кобилінська та ін.; за ред. О.Я.Склярова.– К.: ВСВ «Медицина», 2010. С. 262 – 269 с.

5. Біохімічні показники в нормі і при патології / За ред. О.Я. Склярова – К.: Медицина, 2007. – С. 61 – 65.

6. Клінічна біохімія / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Медицина, 2006. – С. 279 – 303, 347 – 371.

7. Практикум з біологічної хімії. За ред. О.Я.Склярова. – К.: Здоров’я. – 2002. – С. 249 – 255.

Додаткова:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б. Ф. Биологическая химия. - М.: Медицина, 1998. – С. 509 – 607.

2. Виговська Я.І. Дисеміноване внутрішньосудинне зсідання крові. Український журнал гематології та трансфузіології. 2002, № 3, с. 60 – 65.

3. Галяутдинов Г.С., Корнилова Ю.Л. Антитормбин ІІІ: физиология и клиническоское значение. Гематология и трансфузиология, 2002, т. 47, № 6, С. 31 – 35.

4. Лаповець Л.Є., Луцик Б.Д. Посібник з лабораторної імунології. – Львів. – 2002. – 173 с.

5. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. Т.2. – М.: Мир; Бином. Лаборатория знаний, 2009. – С. 319 – 331.

6. Северин Е.С. Биохимия: учебник. – 2-е изд., испр. – М.:ГЭОТАР-МЕД, 2004. – С 667 – 682.

Змістовий модуль № 19. Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин.

Тема № 6. Дослідження обміну кінцевих продуктів катаболізму гему. Патобіохімія жовтяниць.

Мета заняття: Засвоїти біохімічні основи метаболізму гему. Навчитися за біохімічними показниками крові та сечі проводити диференційну діагностику жовтяниць. Знати основні біохімічні функції печінки в обміні вуглеводів, ліпідів, простих і складних білків, у знешкодженні токсичних речовин.

Актуальність теми: У печінці відбувається метаболізм білірубіну – продукту розпаду гему. Порушення процесів метаболізму білірубіну викликають захворювання жовтяниці, діагностика яких проводиться за біохімічними показниками крові та сечі. Печінка займає центральне місце в обміні речовин, підтримуючи гомеостаз внутрішнього середовища організму. З цим органом пов’язані найголовніші детоксикаційні реакції речовин ендогенного та екзогенного походження.

Конкретні завдання:

Ø Трактувати біохімічні закономірності функцій печінки: вуглеводної, ліпідрегулюючої, білоксинтезуючої, сечовиноутворювальної, пігментної, жовчоутворювальної.

Ø Аналізувати диференційні зміни біохімічних показників крові та сечі (вільний та кон’югований білірубін) з метою оцінки патобіохімії жовтяниць.

Ø Пояснювати роль печінки в забезпеченні нормоглікемії (синтез і катаболізм глікогену, глюконеогенез) та при патологічних змінах – гіпо-, гіперглікемії, глюкозурії.

Ø Пояснювати біохімічні основи розвитку недостатності функцій печінки за умов хімічного, біологічного та радіаційного ураження.

Ø Визначити білірубін у сироватці крові. Дати оцінку проведеним дослідженням і зробити висновок.

Теоретичні питання

1. Гомеостатична роль печінки в обміні речовин цілісного організму. Біохімічні функції гепатоцитів. Роль печінки в обміні вуглеводів, ліпідів, білків, синтезі сечовини, обміні пігментів, синтезі жовчі. Біохімічний склад жовчі.

2. Порушення біохімічних процесів в печінці при окремих захворюваннях (цитолітичний, холестатичний та інші синдроми). Діагностика біохімічних синдромів.

3. Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Хімізм реакцій розриву тетрапірольного кільця гему, розпаду вердоглобіну, перетворення білівердину на білірубін, утворення білірубіндиглюкуроніду. Катаболізм гемоглобіну до кінцевих продуктів.

4. Патобіохімія жовтяниць: гемолітична (передпечінкова), паренхіматозна (печінкова), обтураційна (післяпечінкова), їх діагностика. Фізіологічна жовтяниця новонароджених, способи її корекції.

5. Спадкові жовтяниці: синдром Криглера-Найяра (“кон’югаційна жовтяниця”), хвороба Жільбера (“абсобційна жовтяниця”), cиндром Дабіна-Джонсона (“екскреційна жовтяниця”); їх причини і прояви.