Структура лабораторного заняття за підручником

1-й етап - організаційний:

1) учитель повідомляє тему заняття і мотивує її вибір і формулювання;

2) висуває навчальні проблеми чи робить це разом із класом;

3) знайомить школярів з текстами, на основі яких організоване ла­бораторне заняття;

4) визначає форми роботи учнів: фронтальна, групова, індивідуально-диференційована;

5) роз'яснює інструкції і вимоги до оформлення і пред'явлення резуль­татів лабораторної роботи.

2-й етап - самостійна робота учнів з підручниками відповідно до поданих інструкцій:

1) учитель слідкує за роботою учнів, консультує, координує та за необхідності коригує їх діяльність;

2) залучає до консультативної діяльності найбільш сильних учнів.

3-й етап - колективне обговорення результатів роботи в одному з варіантів:

a) творчі звіти груп,

b) виступи представників,

c) фронтальна пере­вірочна

d) узагальнююча бесіда.

4-й етап - підведення підсумків:

1) резюме змісту чи формулювання загального підсумкового ви­сновку;

2) самооцінка та взаємооцінка учнів, оцінювання роботи школярів учителем.

основ­ні завдання лабораторних занять:

ü поглиблення і конкретизація знань про найважливіші історичні події, явища і процеси, з одного боку, і розширення уявлень про істо­ричні документи - з іншого;

ü розвиток аналітичних умінь роботи з документальним текстом: виділяти основні положення, розрізняти факт і його інтерпретацію, и різні види, зіставляти відомості в різних джерелах, знаходити і пояс­нювати причини різних авторських підходів;

ü формування на цій основі об'єктивного, всебічного і критичного ставлення до фактів і джерел історичної інформації, формування власної аргументованої думки;

ü розвиток і зміцнення пізнавального інтересу до історії і самостійних способів її вивчення.

Лабораторне заняття може бути побудоване на основі опрацюван­ня речових джерел, екскурсій до пам'яток старовини чи музеїв, де учні працюють самостійно з відповідними джерелами знань, застосовуючи необхідні прийоми навчальної роботи. Ефективна організація лабо­раторного заняття обов'язково потребує застосування інтерактивних технологій кооперативного навчання, зокрема таких як парна та гру­пова робота, ажурна пилка, проекти, портфоліо та ін. Наприклад, лабораторне заняття чи низка таких занять може бути складовою на­вчального проекту на етапі аналізу та вивчення проблеми.

==Практичне заняття== - форма навчального заняття, при якій педагог організовує детальний розгляд учнями окремих теоретичних положень навчального предмета й формує уміння та навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання учнями відповідно сформульованих завдань.

Від усіх навчальних занять, представлених вище, практикуми від­різняються своєю спрямованістю на навчання школярів застосовувати отримані знання й уміння в нових навчальних ситуаціях. Тому в тема­тичних блоках вони логічно розташовуються за уроками засвоєння нових знань та вмінь, лекціями, лабораторними і семінарськими за­няттями, але передують урокам систематизації й узагальнення та кон­тролю і корекції. Однак якщо практикум присвячений формуванню елементарних пізнавальних умінь, необхідних для оволодіння новим предметом чи історичним курсом, це заняття може бути організоване на самому початку тематичного блоку чи у вступі. Наприклад, «Що вивчає історія», «Лічба років в історії» у пропедевтичному курсі і в історії стародавнього світу. Практичні заняття подібної тематики відносяться до першого виду - практикумів з розвитку пізнавальних умінь.

Другий вид практичних занять - практикуми з розв'язання пізна­вальних задач. їх доречно використовувати наприкінці тематичного блоку як спосіб повторення, систематизації і практичного застосуван­ня нових знань і умінь. Всілякі історичні задачі і завдання містяться в спеціальних збірниках, що входять у навчально-методичні комплекти з конкретних курсів історії. Такі дидактичні матеріали не прив'язані, як правило, до одного конкретного шкільного підручника, у них міс­тяться питання і завдання різноманітної тематики, проблемні, що по­требують пошуку додаткової інформації і самостійних міркувань.

Структура практичного заняття другого виду приблизно така:

1-й етап - організаційний. Повідомляється тема заняття, його задачі, умови і способи проведення, форми роботи учнів.

2-й етап - розв'язання пізнавальних задач. На початку заняття до­речно розібрати одну з задач колективно, погоджуючи свої дії зі спе­ціальною пам'яткою. Потім учні вирішують інші задачі: самостійно чи в групах за допомогою однокласників чи вчителя.

3-й етап - обговорення готових рішень. Якщо учні працювали в групах, то від їхнього імені виступає спеціально підготовлений допо­відач. Весь клас бере участь в уточненні способів розв'язання і відпо­відей, а «експерти» аналізують і оцінюють роботу груп.

4-й етап - підведення підсумків. Учитель разом з учнями оцінює результативність заняття, характеризує роботу консультантів і експертів.

Третій вид практичних занять - практикуми з перевірки резуль­татів творчо-пошукової діяльності. Вони теж можуть завершувати тематичний блок, вивчення розділу чи курсу. Тут заслуховуються й обговорюються розповіді школярів про історичні події, складені за допомогою прийомів персоніфікації, драматизації і стилізації, підго­товлені на матеріалах краєзнавчих музеїв, регіональних архівів або сімейних переказів. Крім того, можуть бути представлені реферати чи наукові доповіді.