Уроки-лабораторні та практичні заняття

… продолжение

Лабораторне заняття - одна з форм самостійної роботи учнів з використанням навчальних приладів, інструментів, матеріалів, обладнання та ін. технічних за­собів.

У навчанні історії під лабораторним заняттям розуміють фор­му уроку, яка характеризується самостійним вивченням школярами нового матеріалу за допомогою підручника, документів та інших істо­ричних джерел. Від уроку засвоєння нових знань та умінь лабораторне заняття відрізняється тим, що в першому випадку - високий ступінь самостійності учнів в оволодінні новими знаннями й уміннями, а в другому - інші джерела навчальної інформації, а також діяльність учителя, який виступає вже не як інформатор, а як організатор і консультант.

Лабораторне заняття за підручником може бути спрямовано на:

7) формування яскравого, цілісного образу головних історичних фактів;

8) знайомство з авторською інтерпретацією подій і явищ;

9) творчу реконструкцію історичного факту;

10) формулювання й аргументацію власних висновків і оцінок;

11) розвиток і вдосконалення вмінь: аналізувати навчальний текст, розрізняючи об'єктивні історичні факти та їхнє суб'єктивне тлумачен­ня; оцінювати пред'явлену інформацію на предмет вірогідності; порів­нювати історичні відомості та їхні тлумачення, що містяться в різних навчальних посібниках, виявляти мотиви і причини розбіжностей; формулювати власні судження й аргументувати їх; терпимо і з розумін­ням ставитися до наявності інших точок зору на факти минулого.

Проведення лабораторного заняття за підручником є обґрунтова­ним, якщо:

1) матеріали підручника змістовно, гли­боко, доступно для учнів конкретного віку й оригінальним чином розкривають тему заняття. Основний текст підручника чітко структурований, різноманітний, сприяє застосуванню ефективних прийомів навчальної роботи з ним;

2) автор підручника відображає кілька точок зору на історичні факти, аналізує й аргументує їх, зіставляє різні підходи, запрошує до науко­вої дискусії з проблеми уроку;

3) історична тема розкривається в підручнику на прикладі ряду однорідних фактів, при вивченні яких можна провести їхнє зіставлення, систематизацію й узагальнення, запропонувати школярам алгоритм (пам'ятку, стереотипний план) роботи, а наприкінці організувати об­говорення теоретичних висновків.

Классифікація пізнавальних завдань за­лежно від здібностей конкретних учнів:

Перша група – види тестів, що допомагають школярам усвідомити зміст навчальної інформації, а вчителю - перевірити, чи розуміють учні прочитане в підручнику. З цією ж метою школярам даються завдання:

a) скласти словник теми чи фрагмент тексту за ключовими словами і висловлюваннями, підготувати календар історичних подій, скласти синхроністичну таблицю, розв'язати хронологічні задачі;

b) по відповідній карті простежити розвиток досліджуваних подій чи нанести їх на контурну карту;

c) підготувати простий (розгорнутий) інформативний план тексту;

d) розгадати тематичний кросворд;

e) знайти помилки в тексті-«плутанині».

Друга група завдань спрямована на образну реконструкцію історич­них фактів і пропонується до описово-оповідальних текстів підручника. До них відносяться: картинні плани, ілюстрації сюжетів параграфа ма­люнками, коміксами, піктограмами; словесні портрети історичних діячів; виклад подій від імені їхніх учасників, свідків у монологах, супе­речках, бесідах і т. п. з відображенням різних точок зору на характер цих подій; стилізації історичної інформації у вигляді «листів», «щоден­ників», «відозв» і т. п.

Третя група - це завдання на аналіз навчального тексту. На основі пояснювального чи проблемно­го тексту складаються смислові, тезові і стереотипні плани; порівняльно-узагальнюючі і конкретизуючі, таблиці; індуктивні і дедуктивні логічні схеми чи, навпаки, готуються розгорнуті аналітичні коментарі мате­ріалів, представлених умовно-графічним способом. Спеціальні завдання спонукають школярів визначити, як автори підручників ставляться до подій, що викладаються ними, кому з героїв історичної драми симпати­зують і чому, у чому оригінальність авторського підходу.

Четверта група - завдання на формулювання й аргументацію осо­бистих оцінних суджень. Як правило, вони завершують перелік пізна­вальних завдань, що пропонуються до підручника.