На гурт тварин

План: Визначення площі пасовища та кількості загонів, складання схем пасовище- та сінокосозміни.

Завдання 1. Освоїти методику розрахунку площі пасовищ. Навчитися визначати кількість і розмір загонів. Визначити навантаження на пасовище й щільність поголів'я. Скласти схему пасовищезміни.

Матеріали й посібники. Завдання по поголів'ю худоби й площі природних пасовищ. Допоміжні таблиці – надходження зеленого корму по місяцях і цикл спасування, довідкова література.

Вступні пояснення. Трава пасовищ містить усі поживні речовини, необхідні для належного розвитку й високої продуктивності худоби. Зелений корм пасовищ є також найбільш дешевим.

У наш час у зоні південного Степу ще у невеликих масштабах проводиться робота зі створення культурних пасовищ, які за правильного підходу й використання можуть безперебійно забезпечувати тварин повноцінним кормом протягом усього літнього періоду.

Вихідні дані для виконання цієї роботи наведено у таблиці 8.1.

8.1. Вихідні дані для розробки пасовищезміни

Порядок розрахунків:

• Кількість циклів випасання Ц = В:Т, де В - тривалість вегетаційного періоду, днів;

• Т – тривалість відростання травостою, днів.

Для раціонального використання пасовища необхідно розділити на загони, які використовуються по черзі.

Потрібна кількість загонів Кз = Т:А + Д, де А - можливий час перебування в одному загоні, днів; Д – додаткові загони (2-резерв, 2-загони для сінокосу;

2-для залуження).

За зоотехнічними вимогами тривалість випасання тварин у загоні не повинна перевищувати 6-7 днів, тому що яйця гельмінтів, що викидають із екскрементами тварини, після цього терміну переходять в інвазійний стан і худоба, яка пасеться, може їх поглинати разом із травою. До того ж після спасування травостою за сприятливих умов зволоження через 3-5 днів отава знову відростає й стає доступною для повторного використання, що приводить до зниження врожайності пасовищ.

• Площа загону S = (Г·Н·А): (У·К·100:Ц) га, де: Г – поголів’я стада, табуна, отари, голів; Н – денна потреба корму на одну голову, кг;

• А - можливий час перебування в одному загоні, днів;

• У – урожайність травостою, ц/га; К – коефіцієнт використання травостою.

• Довжина загону а = 10000·S: (Г·Ф) м, де Ф – фронт випасання, м.

• Ширина загону Ш = 10000·S: а (м).

• Приклад. Для визначення кількісних параметрів проектованої пасовищезміни приймемо такі вихідні дані (для ВРХ):

• Тривалість вегетаційного періоду (В), дні – 190.

• Тривалість відростання травостою (Тв), дні – 32.

• Можливий час перебування тварин в одному загоні (А), днів – 4. Урожайність травостою (У), ц/га – 165.

• Добова потреба в кормі (Н), кг – 70.

• Поголів'я тварин у стаді (Г), гол – 200.

• Коефіцієнт використання травостою (К) – 0, 80.

• Фронт випасання (Ф), м – 2,0.

• Кількість циклів випасання: 190: 32= 6.

• Мінімальна необхідна кількість загонів для організації пасовищезміни:

• 32: 4 + 6= 14.

• Площа загону: (200·70·4): (165·0,8·100:6) = 25,45 га.

• Довжина загону: (10000·25,45): (200·2,0) = 636,3 м.

• Ширина загону: 10000·25,45: 636,3 = 400 м.

Загальна площа пасовища буде залежати від величини гурту, що випасається, добової потреби тварин у зеленому кормі, урожайності, коефіцієнта використання травостою, тривалості пасовищного періоду. Маючи ці дані, можна розрахувати площу пасовища за формулою:

• (Г·Н·В): (У·К·100) = (200·70·190): (165·0,8·100)=201,5 га.

• До цієї площі додають ще 6 додаткових загонів (2-резерв, 2-загони для сінокосу; 2-для залуження) – 152,7 га.

• Усього площа пасовищезміни буде 354,2 га.

Ємність (навантаження) пасовища (Є) визначають за формулою:

Є=У: (Н·В).

У цьому разі Є = 16500 кг: (70 кг·190 днів) = 1,24 голови на 1 га,

або норма пасовища на 1 голову тварин у наших посушливих незрошуваних умовах становить 1: 1,24 = 0,81 га.

• До цієї площі ще треба додати 30% площі страхового фонду (0,24 га).

• Отже, на одну голову потрібно 1,05 га, а на 200 голів тварин необхідна площа пасовища 210 га. Це найбільш простий спосіб визначення площі пасовища.

• Потім, беручи до уваги, що на пасовищі повинно бути розміщено 14 загонів, складаємо схему пасовищезміни за роками використання (рис. 8.1) та схему розміщення загонів і табору (рис. 8.2).

Маючи отримані розрахункові дані, студент повинен правильно скласти календарний план використання загонів на пасовищі для спасування худобою (приклад наведено у таблиці 8.2) і зробити висновок до теми (згідно з розрахунками і отриманими результатами).

Рис. 8.1. Схема пасовищезміни:

Рис. 8.2. Схема розміщення пасовищезміни і табору

Необхідним є також уміння студентів розв’язувати задачі з питань кормовиробництва.

Задача 1. Сумарна норма висіву збільшена до 140 %, у т. ч. злакових – 90, бобових – 50 %. Частка трав при створенні в Степу сінокісно-пасовищного травостою середнього терміну використання (4-6 років): житняк гребінчастий – 65 %, стоколос безостий – 25, люцерна синя – 35, еспарцет піщаний – 15 %. Норма висіву насіння в чистому вигляді відповідно: 15, 26, 24 та 100 кг/га. Визначити норму висіву насіння у суміші за створення травостою середнього терміну використання (кг/га).

Задача 2. Корові на день потрібно 5,8 к. о. трави. Стадо - 210 корів. Поживність 1 кг трави – 0,19 к. о. Загін стравлюється за 5 днів. Урожайність пасовища за один цикл стравлювання – 49 ц/га.Визначитиплощу загону на пасовищі.

Задача 3. Площа пасовища – 26 га. Продуктивність пасовища – 64 ц/га. Термін пасовищного періоду приблизно 220 днів. Одній корові на день потрібно 5,8 к. о. зеленого корму. Поживність трави – 0,19 к. о.Визначитиємність пасовища (корів).

8.2. Календарний план використання загонів на пасовищі