Класні збори

Головне завдання зборів – привчити учнів говорити, відстоювати і аргументовано доводити свою думку, поважати погляди інших, вести дискусію тощо.

Класний керівник проводить збори кілька разів на місяць з метою зробити спільні обговорення і вирішення питання колективного життя звичним і необхідним для учнів.

Класний керівник створює умови для інтенсивного оволодіння учнями організаторськими уміннями та навичкам, залучає всіх учнів до підготовки та проведення зборів, виконання їх рішень, надає консультативну допомогу учням, які самостійно організовують і проводять збори.

Класний керівник на учнівських зборах має право:

· брати участь в роботі учнівських зборів із правом одного голосу;

· надавати методичну допомогу організаторам зборів, не підмінюючи їх в роботі;

· володіти ініціативою скликання учнівських зборів і внесення в порядок денний питання, пов’язаного із життям і діяльністю учнівського колективу;

· всебічно підтримувати громадську і творчу ініціативу, активність учнів, їх самостійність. Класні збори вирішують всі питання життя та діяльності учнівського колективу;

· планують та аналізують роботу класу;

· розподіляють громадські доручення, заслуховують звіти про їх виконання;

· готують пропозиції щодо виставлення оцінок за поведінку і суспільно-корисну працю;

· вирішують питання заохочення та стягнення тощо.

Схема аналізу класних зборів:

1. Чи є актуальною тема?

2. Які конкретні завдання, проблеми вирішували збори?

3. Хто і як їх готував? Яка документація (доповідь, виступи, проект рішення і т.п.) була підготовлена до зборів?

4. Чи відповідали доповідь та виступи темі зборів?

5. Оцінка проекту рішення.

6. Роль класного керівника в ході підготовки і проведення зборів.

7. Результативність зборів/

Головне завдання в організації учнівського самов­рядування полягає в тому, щоб через розвиток соціальної активності учнів виховувати в них почут­тя власної гідності, надати їм можливість виявити се­бе на ділі.

І так, основні завдання, які вирішує учнівське самоврядування:

1. Сприяє навчальній та творчій діяльності учнів.

2. Формує особистість з глибоко усвідомленою гро­мадянською позицією.

3. Забезпечує комплексний виховний вилив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої і систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу та школи.

4. Формує ініціативну, здатну приймати нестандартні рішення, особистість.

5. Забезпечує захист прав і інтересів учнів.

6. Створює широке поле можливостей для самореалізації школярів в конкретних справах.

6. Виховує почуття власної гідності, вчить досягати індивідуальної та суспільної мети.

7. Відвертає дітей від асоціальних форм поведінки.

Організація учнівського самоврядування в дитя­чому колективі надзвичайно складний і багатопла­новий процес. Він вимагає від педагогічного колективу значних колективних зусиль, єдності в цій роботі.

Головними вимогами для успішного розвитку учнівського самоврядування мають бути:

• зацікавленість у його розвитку адміністрації, пе­дагогічного колективу та більшості учнів;

• чіткий розподіл обов’язків по керівництву орга­нами учнівського самоврядування;

• оптимальна структура учнівського самоврядування з урахуванням специфіки навчального закладу;

• чітка система роботи учнівського самоврядування в масштабі школи (єдина докумен­тація, вимоги, дні засідань):

• організація системи змагань через органи учнівського самоврядування;

• гласність у його роботі (стенди підсумків зма­гань, стінгазети, бюлетені тощо):

• нагородження, заохочення переможців через систему роботи учнівського самоврядування.

• систематичне навчання організаторській діяльності його активу.