Розуміння переносного значення прислів'їв і метафор

Методика застосовується для дослідження особливостей мислення - його рівня, цілеспрямованості і критичності.

Обстежуваному називають кілька часто вживаних метафор («золота голова», «золоті руки», «кам'яне серце», «заяча душа»,«мідний лоб») і прислів'їв («Яблуко від яблуні недалеко падає»,«Куй залізо, поки гаряче»,«Слово не горобець - вилетить, не впіймаєш») і просять пояснити їх абстрактний, переносний сенс. Можна запропонувати обстежуваному привести відповідні приклади зі свого життя або прочитаного.

Буквальне тлумачення прислів'я метафори свідчить про недостатність рівня узагальнення.

Якщо обстежуваний вірно пояснює переносний сенс прислів'я, це ще не означає, що мислення у нього абсолютно не порушено, оскільки при поясненні прислів'їв обстежуваний проявляє наявні у нього знання - для виконання завдання не потрібно узагальнення нового матеріалу. Процес узагальнення нового матеріалу досліджується іншими, складнішими, варіантами цієї методики.

Порівняння прислів'їв

Обстежуваному пропонують картки, на яких написані спеціально підібрані прислів'я, і??дають завдання згрупувати їх, виділивши парами або аналогічні, або протилежні за змістом.

Наприклад, Е. А. Рушкевич (1953) пропонує для порівнювання наступний набір прислів'їв:

Що посієш, те й пожнеш. Куй залізо, поки гаряче. Який піп, такий і прихід. Як відгукнеться, так і відгукнеться. Яблуко від яблуні недалеко падає Коли дрова горять, тоді й кашу варять.

Обстежуваний повинен відібрати пари аналогічних прислів'їв: 1.

Що посієш, те й пожнеш. Як відгукнеться, так і відгукнеться, 2.

Куй залізо, поки гаряче. Когдадрова горять, тоді й кашу варять. 3.

Яблуко від яблуні недалеко падає. Який піп, такий і прихід.

При цьому обстежувані виявляють не тільки розуміння переносного сенсу окремих прислів'їв: зіставляючи їх, вони диференціюють суттєві ознаки від другорядних, випадкових. Таким чином, результати дослідження цим варіантом методики в певній мірі свідчать про особливості асоціативних зв'язків, зокрема, сприяють виявленню асоціацій по «слабкому» ознакою. Прикладом останнього може служити узагальнення прислів'їв: «Що посієш...» і «Куй залізо...», коли хворий дає таке пояснення: «Перш ніж сіяти, треба спочатку кувати. Як скуешь плуг - так і посієш».

Віднесення фраз до прислів'їв

Цей варіант запропонований Б.

В. Зейгарник (1958). Тут складність полягає не стільки в тлумаченні переносного сенсу прислів'я, скільки в можливості зісковзування на приблизний зміст. Обстежуваному пропонують серію табличок, на яких написані чи прислів'я метафори, і значно більшу кількість карток з фразами. Серед фраз маються відповідні переносному змістом прислів'їв і лише подібні у формально-лексичному відношенні. Спочатку переконуються, що обстежуваний розуміє переносне значення прислів'їв, а потім йому пропонують підібрати до кожної прислів'ю відповідну за змістом фразу. Наприклад, до кожної прислів'ю дається на вибір 2-3 фрази:

Куй залізо, поки гаряче Золото важче заліза,

Залізо кує коваль, Не відкладай справу в довгий ящик.

Курчат по осені рахують Курчата виростають до осікся,

Про справу судять за результатами.

Виконуючи це завдання, обстежуваний спочатку усвідомлює переносний сенс прислів'я, а потім зіставляє її з фразами і таким чином як б переносить засвоєний принцип роботи на матеріал, що містить нове. Цей варіант завдання вимагає більш високого рівня узагальнення, ніж одне лише пояснення переносного сенсу прислів'їв і метафор.