Післямова

Розповідати щодо інформаційної безпеки, як і про будь-яку справу, в якій необхідно використовувати поєднання знань та творчого підходу, можна дуже довго.

Тому автори, відносно глибини висвітлення питань з інформаційної безпеки, керувалися таким принципом: гарантованим створенням необхідного мінімуму знань щодо питань та використанням ситуацій та засобів, які найбільш часто зустрічаються на практиці ситуаціями та засобами.

Формування і забезпечення функціонування ефективно діючої системи інформаційної безпеки в державі – складний і багатогранний процес, який потребує значних зусиль усіх гілок влади, вітчизняної науки, керівників усіх рівнів. Вирішення деяких проблем, очевидно, потребує не один рік, але їх вирішення зумовлене необхідністю формування виваженої державної політики забезпечення інформаційної безпеки. Водночас інформаційна безпека, яка забезпечує охорону з боку держави, не повинна гальмувати процеси формування національного інформаційного простору, що відповідав би інформаційно-інтелектуальному потенціалові держави та не перешкоджав би входженню України у світовий інформаційний простір як суб’єкта рівноправних міжнародних відносин. Зважаючи на це, стратегічним завданням державної політики щодо інформаційної безпеки має стати формування систем на основі науково обгрунтованих політичних, соціальних, економічних критеріїв та світового досвіду правового регулювання та організації забезпечення її функціонування. Система інформаційної безпеки відомостей, які підлягають охороні з боку держави, повинна відповідати правовому режимові кожного виду відомостей, діяти безперервно на кожному етапі їх формування і поширення та бути адекватною загрозам, що діють в інформаційній сфері.