Пільги щодо акцизного збору

Пільги — це надання переваги, часткове або повне звільнення від виконання встановлених правил, обов'язків чи полегшення умов їх виконання. На підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» A3 не справляється у разі:

1. Реалізації підакцизних товарів за межі митної території України у разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчено на­лежно оформленою митною вантажною декларацією (має бути наданий ДПІ оригінал п'ятого аркуша митної декларації з гербо­вою печаткою митних органів та з підписом посадових осіб регі­ональної митниці).

2. Імпорту підакцизних товарів на митну територію України, якщо згідно із законодавством України, при ввезенні не справля­ється податок на додану вартість у зв'язку з транзитом товарів, які знаходяться на митних складах, реекспортованих, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі або призначені для переробки під митним контролем. Звільняється від A3 імпорт державними розвідувальними органами України підакзиної про­дукції (техніки, устаткування, майна, матеріалів, засобів озбро­єння, спеціальних технічних засобів, вогнепальної зброї та боє­припасів до неї) для власного використання, оплата вартості якої здійснюється зазначеними органами.

3. Обороту з реалізації легкових автомобілів для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпе­чення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція тощо) за переліком, що ви­значається Кабінетом Міністрів України.

4. До 1 січня 2007 року обороти з продажу легкових, вантаж­но-пасажирських автомобілів і мотоциклів, що виробляються українськими підприємствами всіх форм власності. Пільги, пе­редбачені ст. 4 Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби», поширюються на обороти з реалізації транспортних засобів, що виробляються на українських підприємствах з імпортних та вироблених в Україні комплектуючих, за умови виробництва не менше 1000 штук ав­томобілів і 1000 штук мотоциклів на рік, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із Законом України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15.09.1995 № 329/95-ВР, не підля­гають оподаткуванню A3:

1) вартість та обсяги ввезених і конфіскованих на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, щодо яких не визначеної власника, а також тих, що перейшли до держави за правом спадкоємства;

2) вартість та обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виро­бів, що перевозяться через територію України транзитом;

3) вартість та обсяги імпортованої сировини чи обороти з реа­лізації (передачі) української сировини, що ввозяться або вико­ристовується для виробництва підакцизних товарів;

4) вартість та обсяги сировини, імпортованої українськими виробниками для виробництва алкогольних напоїв і тютюнових виробів за наявності довідки ДПІ за місцезнаходженням вироб­ника;

5) вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, експорто­ваних за межі митної території України за іноземну валюту, за умо­ви надходження цієї валюти на валютний рахунок підприємства;

6) вартість та обсяги підакцизних товарів, у тому числі алко­гольних напоїв та тютюнових виробів, що ввозяться фізичними особами на територію України в межах норм (товари на суму не більше 200 євро, а також 2 л віна та 1 л міцних алкогольних на­поїв, 200 цигарок або 50 сигар, або 250 г тютюну, або набір таких виробів загальною вагою не більше 250 г);

7) вартість та обсяги зразків алкогольних напоїв і тютюнових виробів, ввезених в Україну з метою проведення виставок, кон­курсів, нарад, семінарів, ярмарків тощо, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на тери­торії України не має комерційного характеру.

4.6. Порядок сплати та подання розрахунків

Платники акцизного збору самостійно обчислюють суму по­даткового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору. Суб'єкти підприємницької діяльності, які отримують спирт етиловий не денатурований, призначений для виробництва алко-

гольних напоїв та виноматеріалів (сусла), зобов'язані надати ор­ганам державної податкової служби податковий вексель, до ДПІ за місцем реєстрації — Розрахунок за формою згідно з додатком З до «Положення про порядок нарахування, терміни сплати і по­дання розрахунку акцизного збору», затвердженого Наказом ДПА України за № 111 від 19.03.2001 року. Всі інші платники акцизного збору повинні скласти та подати до ДПІ Розрахунок за формою згідно з додатком 1 до відповідного Положення.

Розрахунки не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, незалежно від того, виникло у платника в звітному періоді подат­кове зобов'язання чи ні. Податковий вексель, виданий виробни­ком алкогольних напоїв після отримання спирту, погашається повністю або частково під час придбання акцизних марок на су­му акцизного збору, розраховану зі ставок акцизного збору на го­тові алкогольні напої.

Узгоджені суми A3, зазначені у розрахунках, сплачуються до бюджету в такі строки:

1. Підприємствами-виробниками, які реалізують алкогольні напої — на третій робочий день після здійснення обороту з реалі­зації, крім випадків погашення податкового векселя, виданого виробниками органам податкової служби. Сплата A3 на третій день після реалізації здійснюється у разі реалізації алкогольних напоїв, виготовлених зі спирту етилового, придбаного до набран­ня чинності Порядку видачі та погашення векселів, затверджено­го Постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.1999 за № 275, а також у разі реалізації слабоалкогольних напоїв зі вміс­том спирту етилового від 1,2 до 8,5 % об'ємних одиниць, які не підлягають маркуванню акцизними марками, та за наявності реа­лізації алкогольних напоїв, виготовлених без використання спир­ту етилового. В інших випадках виробники сплачують суму ак­цизного збору шляхом погашення податкового векселя протягом 90 календарних днів від дня отримання спирту етилового. Пога­шення векселя здійснюється на суму A3 у вигляді проставлення відповідальними особами ДПІ на лицьовому боці векселя штампу «ПОГАШЕНО», який скріплюється відповідною печаткою.

2. Підприємствами вторинного виноробства— при придбанні акцизних марок на суму, розраховану зі ставок акцизного збору на готову продукцію, вироблену з виноградних, плодових та інших виноматеріалів та сусла, з використанням спирту етилового. При цьому підприємства первинного виноробства до моменту отри­мання спирту етилового повинні видати ДПІ податковий вексель, авальований банком, на термін не більше 180 календарних днів.

3. Підприємствами-виробниками, які реалізують тютюнові вироби,— щомісячно до 16 числа місяця, наступного за звітним виходячи з фактичного обсягу реалізації тютюнових виробів за минулий місяць та максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, задекларовані їх виробниками в цьому самому періоді.

4. Власники (замовники) тютюнових виробів та виноматеріа-лів, виготовлених з використанням давальницької сировини, — не пізніше дня одержання готової продукції.

5. Фізичні особи, які ввозять підакцизні товари на митну те­риторію України, сплачують акцизний збір під час митного офо­рмлення товарів.

6. Суб'єкти підприємницької діяльності, які, відповідно до за­конодавства, набули статусу податкового агента і ввезли (імпор­тували) на митну територію України підакцизні товари (продук­цію) без сплати акцизного збору, — протягом 7 календарних днів, наступних за датою продажу (відчуження) підакцизного то­вару (продукції) та не пізніше 20 числа місяця, наступного за зві­тним, подають до ДШ щомісячний звіт за встановленою формою згідно з додатком 1 або 2 до Порядку позбавлення статусу подат­кового агента, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 6 січня 2000 року за № 4 і зареєстрова­ного в Міністерстві юстиції України ІЗ січня 2000 року за № 16/4237.

7. Інші платники сплачують акцизний збір протягом 10 кален­дарних днів, наступних за останнім граничним строком подання відповідного податкового розрахунку.

У разі несплати узгодженої суми A3 у встановлені строки вона визнається сумою податкового боргу і стягується органами пода­ткової служби згідно з вимогами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» за № 2181-ПІ від 21.12.2000 року.

Існують деякі особливості нарахування та сплати акцизного збору при здійсненні експортно-імпортних операцій. Відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних на­поїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. за №481/95-ВР експорт алкогольних напоїв і тютюнових виробів може здійсню­ватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власно­сті за наявності у них спеціальних ліцензій. Митне оформлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, призначених па екс­порт, здійснюється митними органами лише за місцем їх вироб­ництва. Експортер, який не є виробником, має право експортува-

ти алкогольні та тютюнові вироби за межі України лише на під­ставі договорів комісії, доручення, агентських угод з виробни­ком, які не передбачають передачу права власності на такі товари експортеру.

Крім того, A3 не справляється при реалізації підприємствами-виробниками підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту за умови документального підтвердження здійснення експортної операції, а саме при наданні до ДШ:

• довідки установи банку про надходження коштів в іноземній валюті на розрахунковий рахунок платника;

• оригіналу п'ятого аркуша («примірник для декларанта») вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), на якому ми­тним органом проставлено напис про фактичний перетин підак­цизної продукції митного кордону України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

Напис на примірнику митної декларації про перетин кордону здійснюється митним органом, який проводив митне оформлення експорту підакцизної продукції, лише після одержання від мит­ного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення підакцизної продукції, офіційного повідомлення про фактичне вивезення цієї продукції у повному обсязі.

A3 також не справляється з митної вартості сировини, імпор­тованої для виробництва алкогольних напоїв, що ввозиться під­приємствами-виробниками алкогольних напоїв безпосередньо для виготовлення таких товарів, за наявності довідки ДПІ за міс­цезнаходженням підприємства.

4.7. Акцизні марки: порядок їх отримання

та використання вітчизняними виробниками

та імпортерами

Починаючи з 1 липня 2003 року, відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами і маркування ал­когольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Поста­новою №567', виробники та імпортери алкогольних напоїв по винні щомісячно подавати до регіонального управління Департа­менту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів (ДААК) ДПА Украї­ни попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх ви­дами. Імпортери також повинні подавати оригінал вантажної ми­тної декларації про попереднє ввезення на митну територію Украї­ни підакцизних товарів.

Отримавши заявки платників від регіональних управлінь ДА­АК ДПА України відправляє замовлення Державному спеціалізо­ваному підприємству Міністерства фінансів України. Приймання марок від спеціалізованого підприємства проводиться Держав­ною комісією, яка створюється з представників Держстандарту, Державної податкової адміністрації, СБУ та

Міністерства фінансів України. Після затвердження акта про їх приймання здійснюється доставка марок акцизного збору до платника за дозволом (рознарядкою) ДПА України.

Марки нового зразка, запроваджені в Україні з 1 липня 2003 року, відрізняються від марок, які були в обігу раніше. Зок­рема, їхній змінено зовнішній вигляд, а саме: на алкогольних та тютюнових виробах імпортного виробництва— марки фіолето­вого кольору, на підакцизній продукції вітчизняного виробницт­ва — зеленого, для продукції виноробної промисловості — чер­воного.

Марки мають наскрізну нумерацію, яка складається з двох цифр індексу регіону, в якому виробляється підакцизна продук­ція, серії та окремого для кожної марки номера, голографічні за­хисні елементи, виготовлені спеціалізованим підприємством «Голографія» (м. Київ), а також вказується місткість тари, яка наноситься паралельно до коротшого бокумарки.

На сьогодні розмір плати за марки акцизного збору, вста­новленої Кабінетом Міністрів України, складає: за одну марку акцизного збору для алкогольних напоїв — 0,037 грн. та за одну марку акцизного збору для тютюнових виробів — 0,022 грн. За­конодавством передбачено, що у разі ліквідації підприємства-виробника (імпортера) невикористані марки мають бути повер­нені продавцю без відшкодування їх вартості. Марки також зда­ються на відповідальне зберігання продавцеві за умови закінчен­ня у виробника терміну дії ліцензії на виробництво підакциз­ної продукції. Імпортер у разі неввезення продукції за форс-мажорними обставинами видає продавцю довідку Торгово-промислової палати або іншого уповноваженого органу країни-нерезидента.

Впровадження нових марок акцизного збору спрямоване на підвищення ефективності оперативного контролю за виробницт­вом фальсифікованої підакцизної продукції та вдосконалення адміністрування за виробництвом і обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

4.8. Облік податку, контроль ДПІ та відповідальність платників

Виходячи з того, що платники податку самостійно визначають належні до сплати суми акцизного збору, вони також облікову­ють нараховані та сплачені суми акцизного збору Для цього ви­користовуються бухгалтерський рахунок № 64 та субрахунок «Акцизний збір».

На відміну від ПДВ, вся сума акцизного збору, нарахована ви­ходячи з обсягів реалізації, сплачується до бюджету. Облік над­ходжень по акцизному збору в ДПІ здійснює відділ обліку і звіт­ності, в розрізі кожного платника податку і в сумарній величині, по відповідній території. На кожного платника податку відкрива­ється особовий рахунок.

ДПІ здійснює контроль через проведення документальних та камеральних перевірок.

Камеральні перевірки здійснюються безпосередньо в ДПІ. Перевірці підлягають:

1) правильність заповнення розрахунків по акцизному збору;

2) правильність проведення арифметичних розрахунків;

3) співставлення даних розрахунків по акцизному збору з ін­шими документами податкового звіту;

4) своєчасність подання розрахунку у встановлені терміни.

Приклад 4. У жовтні підприємство виготовило та реалізува­ло споживачам 150 т паливно-мастильних матеріалів (ПММ). Собівартість виготовлення 1т— 1000 грн. Прибуток від реаліза­ції склав 35 000 грн. A3 з реалізації підакцизної продукції було визначено в сумі 45 800 грн., а податкові зобов язання з ПДВ від реалізації ПММ — 44 400 грн. Офіційний курс НБУ на 1 жовтня поточного року за 1 евро— 6,0918 грн. Перевіривши достовір­ність нарахування підприємством акцизного збору (мінімальна ставка податку становить 60 евро за 1000 кг) та ПДВ, податківці встановили наявність недоплати по A3 в сумі 9026,2 грн. та ПДВ в сумі 3565,24 грн.

Розв'язок

1. Визначаємо базу оподаткування (БО): БО = СБ + Прб = = 1000 ■ 150 + 35 000 = 185 000 грн.

2. A3_min = 150 000 ■ 0,06 • 6,0918 = 54826,2 грн.

3. АЗ_факт = 185 000 • 20 /100 = 37 000 грн.

4. Враховуючи, що А3ф_акт < A3_m;_n до нарахування береться су­ма 54826,2 грн. Отже, підприємством недонараховано до бюдже­ту 9026,2 грн. (54826,2 - 45 800).

5. Нарахована сума податкового зобов'язання з ПДВ склада­тиме: ПЗпдв = (СБ + Прб + A3) • 20 / 100 = (185 000 + 54826,2) х х 20 / 100 = 47965,24 грн. Також підприємством недонараховано до бюджету позитивне значення по ПДВ в сумі 3565,24 грн. (47965,24 - 44 400).

На відміну від камеральної, документальна перевірка розра­хунків по акцизном}' збору проводиться з виходом податкового інспектора на підприємство.

Документальній перевірці підлягають:

1) правильність визначення оборотів по реалізації підакцизних товарів (як у кількісному, так і в грошовому вираженні);

2) правильність нарахування сум акцизного збору за Кт 64;

3) відомості (журнали-ордера) по реалізації щодо правильнос­ті включення всіх оборотів по реалізації в об'єкт оподаткування;

4) правильність виконання податкових зобов'язань згідно з останнім актом перевірки;

5) перерахування належної до сплати суми акцизного збору виходячи із застосування специфічних ставок.

Приклад 5. Підприємством-виробником реалізовано у верес­ні 600 кг дизельного палива за умов мінімальної ставки податку 30 евро за 1000 кг дизпалива та 10 % до обороту з ціни реалізації (без ПДВ). Офіційний курс НБУ на 1 липня (на перший день ква­рталу) за 1 євро— 6,1915 грн., на 30 вересня поточного року — 6,0918 грн. Ціна реалізації 1000 кг палива (без ПДВ та акцизного збору) склала у вересні 2800 грн. Розрахувати належну до сплати в бюджет суму акцизного збору.

Розв'язок

У 2005—2006 роках, відповідно до ст. 1 Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продук­цію)» від 11.07.96 №313/96-ВР із змінами, внесеними Законом України від 25.03.2005 р. за № 2505-IV, на паливно-мастильні матеріали встановлені комбіновані ставки A3, а саме: на бен­зин — у розмірі 20 % до обороту з ціни реалізації (без ПДВ), але не менше 60 євро за 1000 кг, та на дизельне пальне— 10 % до обороту з ціни реалізації (без ПДВ), але не менше 30 євро за 1000 кг.

1. Визначаємо мінімальну суму A3 за формулою: A3_mj_n = N х х С • OK, де N — кількість реалізованих підакцизних товарів; С — ставка в євро, перерахована на 1 кг, ОК — офіційний курс НБУ на перший день кварталу.

A3_min = 600 • 0,03 • 6,1915 = 111,45 грн.

2. Розраховуємо суму акцизного збору за ставками у відсотках до обороту за формулою: А3ф_акт = N ■ Z ■ S, де./V— кількість реа­лізованих підакцизних товарів, Z— ціна реалізації в грн. (без ПДВ та A3), перерахована на 1 кг, S — ставка A3 у відсотках до обороту з ціни реалізації.

АЗф_акт=600-2,8- 10/100= 168,0 грн.

3. Обчислені суми A3 порівнюються. Враховуючи, що А3ф_акт > > АЗ_тіп, до нарахування береться сума 168 грн.

Приклад 6. У підприємства-виробника фактичні обсяги реа­лізації сигарет з фільтром склали за місяць 90 000 штук. Ставка акцизного збору з 1000 штук складає 11,5 грн. Оборот з продажу сигарет за максимальними роздрібними цінами (без ПДВ та A3) становить 8000 грн. Ставка акцизного збору у відсотках до обо­роту— 8,0 % та 22,0 % від обороту з реалізації, обчисленого за максимальною роздрібною ціною. Подавши до податкової інспе­кції Розрахунок акцизного збору, підприємство задекларувало до сплати у Державний бюджет A3 в сумі 1675 грн.

Розв'язок

1. Ставка акцизного збору, перерахована на одну сигарету, складає 0,0115 грн. (11,5 / 1000). Нарахована сума за фіксованими ставками з одиниці товару складає 1035 грн. (90 000 • 0,0115).

2. Враховуючи, що оборот з продажу, обчислений за максима­льними роздрібними цінами, склав 8000 грн., нараховуємо суму A3 з обороту, яка складатиме 640,0 грн. (8000 ■ 0,08). Сума акци­зного збору, обчислена одночасно заставками у твердих сумах та у відсотках до обороту, складатиме:

ZA3 = АЗі + А3₂ = 1035 + 640 = 1675 грн.

3. Визначаємо 22 % від обороту з реалізації, обчисленого за максимальною роздрібною ціною. Це дорівнює 1760 грн. (8000 х х 22 / 100). Обчислені суми порівнюються. До нарахування, що підлягає сплаті до бюджету, береться сума 1760 грн., яка є біль­шою за 1675 грн. Отже, підприємству потрібно доплатити в бю­джет 915 грн.

Приклад 7. За 10 тис. пачок імпортованих цигарок (20 шт. в одній пачці) при ставці 5,0 грн. за 1000 шт. (максимальна роздрі­бна ціна без ПДВ та A3 — 2,5 грн., ставка A3 у відсотках до обо­роту — 8 %) та за один легковий автомобіль марки ВАЗ — 2106, з об'ємом циліндрів двигуна 1600 куб. см (при ставці 0,3 євро за 1 куб. см та офіційному курсу 1 євро за 6 грн.) підприємство, що їх імпортує, сплатило акцизний збір у сумі 5880 грн.

Розв'язок

1. Оборот з реалізації, обчислений за максимальною роздріб­ною ціною, складе 25 000 грн. (10 000 ■ 2,5). Нарахована сума A3 по ставці у відсотках до обороту — 2000 грн. (25 000 • 0,08). A3 за ставками у твердих сумах з одиниці товару— 1000 грн. (0,005 х ^х 200 000). Сума акцизного збору, обчислена одночасно за ставка­ми у твердих сумах та у відсотках до обороту, складе 3000 грн.

2. Визначаємо 22 % від обороту з реалізації, обчисленого за максимальною роздрібною ціною. Це дорівнює 5500 грн. (25 000 • 22 / 100). Обчислені суми порівнюються. До нарахуван­ня, що підлягає сплаті до бюджету, береться сума 5500 грн., яка є більшою за 3000 грн.

З.Сума A3 сплаченого при розмитненні автомобіля, склала 2880 грн. (1600 • 0,3 ■ 6,0). Величина A3, що підлягає сплаті у бю­джет, складає 8380 грн. (5500 + 2880). Таким чином, платнику потрібно доплатити акцизний збір в сумі 2500 грн.

До платників акцизного збору, які порушують законодавство, застосовують фінансові санкції та адміністративні стягнення. За­коном №481/95-ВР передбачено застосування фінансових санк­цій у разі:

а) виробництва спирту, алкогольних напоїв та тютюнових ви­робів без наявності ліцензій— у розмірі 200% виробленої про­дукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 8500 гри.;

б) оптової (включаючи експорт та імпорт) і роздрібної торгів­лі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, відсутності у місці торгівлі копій декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби — 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн.;

в) зберігання алкогольних або тютюнових виробів у місцях, не зареєстрованих у Єдиному державному реєстрі місць зберігання підакцизних товарів— 100% вартості товару на зберіганні, але не менше 1700 грн.

У разі якщо платник не сплатив фінансові санкції протягом 30 днів після отримання податкового повідомлення-рішення згі­дно з п. 10 Порядку застосування фінансових санкцій, затвер­дженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 за № 790 регіональні органи ДПА України звертаються до суду з позовом про примусове стягнення з платників несплачених фі­нансових санкцій за порушення законодавства про регулювання відносин у сфері виробництва спирту, алкогольних напоїв та тю­тюнових виробів.

МИТО

5.1. Соціально-економічна сутність мита і основи митної справи

Мито — це вид непрямого оподаткування, яке пов'язане із зо­внішньоекономічною діяльністю, тобто це є податок з перемі­щення товарів при експорті, імпорті, транзиті.

Введення мита як податку має на меті:

1) регулювання процесій імпорту, експорту;

2) фіскальне значення;

3) політико-правове.

Митна політика — це діяльність органів державної влади, спрямована на формування раціональної структури експорту та імпорту та регулювання процесів ЗЕД.

Залежно від напрямку руху товарів мито буває:

1) ввізне (на товари, що імпортуються);

2) вивізне (на товари, що експортуються);

3) транзитне.

За способом нарахування мито поділяють на:

1) адвалерне, що нараховується у відсотках де митної вартості товарів, які обкладаються митом;

2) специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів, які обкладаються митом;

3) комбіноване, що поєднує обидва ці види митного оподатку­вання.

За призначенням мито поділяють на:

1) антидемпінгове, що використовується при ввезенні на мит­ну територію України товарів за ціною, яка є суттєво нижчою за їхню конкурентну ціну та при ввезенні товарів з України за ці­ною, яка суттєво нижча від ціни інших експортерів подібних то­варів, якщо такі операції можуть завдати збитку загальнодержав­ним інтересам;

2) компенсаційне, що використовується при ввезенні чи виве­зенні товарів, під час виробництва яких використовувалася суб-

сидія, якщо таке вивезення чи ввезення загрожує вітчизняним то­варовиробникам або перешкоджає розширенню виробництва по­дібних товарів в Україні;

3) спеціальне, що використовується як захисний засіб, якщо товари ввозяться на митну територію України в таких кількостях чи на таких умовах, які можуть завдати збитку вітчизняним ви­робникам;

4) сезонне, що встановлюється на окремі товари на термін, не більше чотирьох місяців з моменту його встановлення.

Особливістю справляння мита є те, що контроль за правильні­стю та своєчасністю сплати мита до бюджету здійснює не ДПА, а митні органи, які відповідають за правильність нарахування і своєчасність справляння мита. ДПА мають право перевіряти ли­ше регіональні відділення митниць з приводу правильності нара­хування і своєчасності справляння. Перевірка самих платників податку здійснюється тільки при проведенні зустрічних перевірок.

Митне оподаткування є одним із засобів митного регулювання.

Переміщення товарів при експорті чи імпорті через митний ко­рдон держави обов'язково підлягає митному оформленню. Воно означає процес документального підтвердження факту експорту чи імпорту певної кількості товарів на певну суму. Митне оформлен­ня здійснюють територіальні митниці з метою забезпечення мит­ного контролю та для застосування засобів державного регулю­вання ввезення, вивезення, транзиту товарів. Основним докумен­том при митному декларуванні для юридичних осіб та СПД є ван­тажна митна декларація, для фізичних осіб— митна декларація. Декларування здійснюється шляхом заяви у встановленій формі точних даних про назву, параметри товару, їх кількісний та грошо­вий вимір. Декларування здійснюють як територіальні митниці, так і митниці, що знаходяться на митному кордоні України.

Щоб забезпечити діяльність митних органів, крім статистич­них мит стягують митні збори. Це своєрідна плата за здійснення митного оформлення та декларування. Для встановлення митних зборів використовують універсальний підхід, ставки митних збо­рів можуть бути диференційованими.

5.2. Платники та об'єкт оподаткування мита

Платниками мита є будь-які фізичні чи юридичні особи, які здійснюють переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, що підлягають митному оподаткуванню.

Розрізняють три групи платників:

1) резиденти України;

2) нерезиденти у випадках:

а) якщо здійснюється господарська діяльність через по­стійні представництва, зареєстровані на митній території України;

б) проведення транзитних операцій, пов'язаних з переміщен­ням товарів транзитом через митну територію України;

3) фізичні особи:

а) СПД, незалежно від суми експорту чи імпорту;

б) громадяни, які здійснюють експорт чи імпорт понад вста­новлену законодавчо норму (еквівалент 240 доп.);

в) які здійснюють імпорт автомобілів та автотранспортної техніки.

Об'єктом оподаткування є:

1) митна вартість товарів, предметів, які переміщуються через митний кордон. Ця величина визначається в українських гривнях і включає:

а) ціну контракту у валюті контракту, помноженій на офіцій­ний курс валюти контракту до валюти України, на день подання вантажно-митної декларації;

б) величину транспортних, інших затрат (страхування) до пункту перетину митного кордону.

В окремих випадках до об'єкта оподаткування, крім митної вартості, включають і митні збори.

2) кількість товару в абсолютних вимірах, що переміщується через митний кордон України (якщо використовують ставки мита в євро).

5.3. Перелік товарів, які оподатковуються митом, і ставки мита

Єдиний митний тариф України передбачає застосування двох видів ставок: процентних та фіксованих (в євро на одиницю опо­даткування в кількісному вираженні).

Ставки мита є диференційованими. Крім того, залежно від країни походження товару можуть бути застосовані такі ставки:

1) преференційні — передбачають повне або часткове звіль­нення від оподаткування товарів, предметів із країн, які утворили з Україною митні союзи або спеціальні митні зони;

2) пільгові — застосовуються до товарів, що походять із кра­їн, які користуються в Україні режимом найбільшого економіч­ного сприяння;

3) повні — застосовуються до товарів, які походять з інших країн.

Перелік товарів, що підлягають митному оподаткуванню, є набагато ширшим, ніж у акцизного збору.

5.4. Порядок обчислення, сплати та перерахування до бюджету

Залежно від того, які види ставок використовуються для мит­ного оподаткування, існує два методи нарахування належної до сплати суми мита:

1) у разі використання процентних ставок мито розраховуєть­ся так:

∑_м = MB ∙ Ставка мита

MB = Ціна контракту • Офіційний курс +

+Транспортні затрати до перетину митного контролю

Якщо до об'єкта оподаткування включаються митні збори, тоді: £_М = (МВ + МЗ)-СМ

2) якщо використовуються ставки мита в абсолютних розмі­рах євро, то сума мита, належного до сплати, визначається так:

∑_м = Q • Ставку євро • Офіц. курс

де Q — кількість товарів, що експортуються чи імпортуються.

Офіційний курс української гривні до євро беруть для розра­хунку суми мита, що існував на день подання вантажної митної декларації.

Платники мита самостійно визначають належну до сплати су­му. В окремих випадках (наприклад, при імпортуванні автома­шин) суму мита визначають митні органи. Документом, який є підставою для внесення мита, є вантажна митна декларація. Без сплати мита та відмітки у декларації пропуск товарів через мит­ний кордон не дозволяється.

Сплати мита може здійснюватися:

а) під час перетину митного кордону;

б) при реєстрації товарів, предметів на митній території України;

в) за вексельними розрахунками з відстрочкою платежу.

Належна до сплати сума мита, перераховується платниками на рахунки митних органів, які здійснюють митне оформлення то­варів чи майна, або вноситься готівкою в касу митного органу, після чого в установлені строки ці суми перераховуються до бю­джету.

За заявою декларанта та наявності гарантії банку митниця має право відстрочити або розстрочити сплату мита, але не більше ніж на один місяць. При несплаті рахунка в строк, вказаний мит­ним органом, сума мита стягується в безспірному порядку з на­рахуванням пені за кожний прострочений день.

При справлянні мита встановлена розгалужена система пільг. Так, наприклад, від сплати мита повністю звільняються:

1) транспортні засоби, на яких здійснюються регулярні між­народні перевезення вантажів;

2) валюта України, іноземна валюта та цінні папери;

3) товари, що підлягають поверненню у власність держави;

4) товари та предмети, які внаслідок пошкодження стали не­придатними для використання, та багато інших.

Для фізичних осіб встановлені такі пільги. Не підлягають оподаткуванню:

1) товари, сукупна вартість яких не перевищує суму, еквівале­нтну 200 євро;

2) товари, що були вивезені під письмове зобов'язання про їх зворотне ввезення і ввозяться назад на митну територію України.