Валютні ринки, їх функції і операції

· своєчасне здійснення міжнародних розрахунків;

· страхування валютних ризиків;

· здійснення диверсифікації (різнобічного використання) валютних резервів банків, підприємств, держави;

· регулювання валютних курсів;

· забезпечення отримання спекулятивного прибутку завдяки різниці у курсах валют;

· регулювання національної економіки.

Валютні ринки у сучасному розумінні сформувались у 19 столітті. Структурно вони являють собою сукупність транснаціональних банків, брокерських фірм і корпорацій.

Найбільші світові валютні центри розміщені у Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Цюріху, Франкфурті-на-Майні, Сан-Франциско, Торонто, Токіо, Гонконзі, Сінгапурі та інших містах нашої планети. Обсяги валютних операцій кожного із цих ринків інколи перевищують 100 млн. дол. на день.

У практиці функціонування валютного ринку застосовуються дві групи валютних операцій:

Валютний “форвард”– курс відрізняється від валютного “спот”-курсу.

Різниця між “спот”-курсом і “форвард”-курсом визначається як знижка, або дизажіо, з курсу “спот”, якщо курс “форвард” нижчий, чи премія, або ажіо, якщо він вищий.

Їх співвідношення утворює так званий “аутрайт”2, при обчисленні якого діють такі правила:

Ø якщо різниця між курсами “спот” і “форвард”, що визначається за курсом покупців, менша за відповідну різницю, що обчислюється за курсом продавців, вона додається до курсу “спот”;

Ø якщо ж ця різниця більша, то “форвард”-курс визначається через додавання премії (ажіо) до “спот”-курсу чи віднімання від нього знижки (дизажіо).

Різновидом термінових біржових валютних операцій є ф’ючерсні операції, головною метою яких є хеджирування, тобто страхування ризику, і спекуляції.

При хеджируванні учасники угод мають можливість застрахуватись від можливих втрат від зміни курсу валют протягом строку угоди.

Ф’ючерси не пред’являються для виконання, а використовуються як інструмент хеджирування і спекуляції, вони – чиста застава (заклад) в умовах руху валютних курсів. Якщо після купівлі ф’ючерсу ціна зросла, його власник одержує прибуток, якщо знизилась – зазнає збитків.

Ф’ючерсні угоди значно відрізняються від “форвардних”. Якщо за ф’ючерсними угодами відбувається безперервний потік платежів, то за “форвардними” оплата не здійснюється до настання дати контракту, зазначеної в угоді.

Різновидом термінових операцій є опціонні угоди, об’єктом яких виступає право купити чи продати валюту в майбутньому за курсом, зафіксованим у момент укладення угоди, тобто – це угоди з нефіксованою датою поставки валюти1. За придбання права купити чи продати валюту сплачується невелика премія.

Опціон “кол” дає право його власнику купити у визначений день в майбутньому певну кількість іноземної валюти за визначеною ціною, а опціон “пут” – продавати2.