Тема 6. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції

1. До особливостей економічного розвитку другої половини ХІХ — початку ХХ ст. не можна віднести:

а) появу нових галузей економіки, структурні зміни індустріального характеру;

б) перехід від епохи досконалої конкуренції до монополістичної стадії;

в) завершення формування світового господарства та процес територіального розподілу світу;

г) правильної відповіді немає.

2. Основні риси індустріалізації включають:

а) заміну енергетичної бази господарчої діяльності;

б) поширення фінансової олігархії на основі поєднання банківського та промислового капіталів;

в) швидкі темпи розвитку науки та техніки;

г) правильні відповіді вказану у п. а), в).

3. Індустріалізація це:

а) переважання важкої промисловості на основі великого машинного виробництва;

б) збільшення частки доходів монополій;

в) існування декількох високорозвинених галузей промисловості країни, де відбуваються значні інвестиції у НТР;

г) концентрація виробництва у великих індустріальних містах.

4. Шляхи монополізації економічних процесів містять:

а) централізацію капіталу;

б) первісне нагромадження капіталу;

в) концентрацію капіталу;

г) правильні відповіді вказані в п. а), в).

5. Укрупнення виробництва та панування монополій є результатом:

а) науково-технічного розвитку;

б) концентрації та централізації капіталу;

в) поєднання банківського та фінансового капіталів;

г) правильна відповідь відсутня.

6. До форм монополій не відноситься:

а) синдикат;

б) картель;

в) консигнація;

г) трест.

7. Поєднання ряду трестів чи підприємств промисловості, транспорту, торгівлі та банківської сфери — це:

а) картель;

б) трест;

в) концерн;

г) синдикат.

8. До особливостей міжнародних економічних відносин періоду становлення монополістичної конкуренції не відносяться:

а) завершення процесу формування світового господарства;

б) закріплення нерівномірності економічного розвитку промислово розвинених країн та колоній;

в) переважання в структурі міжнародних зв’язків вивезення капіталу над вивезенням товарів;

г) правильна відповідь відсутня.

9. Заміна системи “біметалізму” системою “золотого стандарту” відбувалась у рамках:

а) первісного нагромадження капіталу;

б) становлення монополістичної конкуренції;

в) епохи промислового перевороту;

г) світової економічної кризи.

10. До особливостей прискореного розвитку США (кінець ХІХ- початок ХХ ст.) можна віднести:

а) радикальний характер громадянської війни 1861-1865 рр.;

б) сприятливі природно-географічні умови;

в) успішну зовнішньоекономічну політику держави;

г) все перераховане вірно.

11. Закон Шермана проти монополізації трестів був підписаний у:

а) 1790 р.;

б) 1890 р.;

в) 1905 р.;

г) 1900 р.

12. Акумуляція найбільш кваліфікованої та енергійної робочої сили з країн Європи наприкінці ХІХ ст. є однією з позитивних рис розвитку:

а) Німеччини;

б) Росії;

в) США;

г) Великобританії.

13. До активного використання в економіці США досягнень науки та техніки на початку ХХ ст. не можна віднести:

а) будування залізничної колії;

б) перехід до виробництва стандартизованої продукції;

в) створення центру винахідництва технічних новацій;

г) правильна відповідь відсутня.

14. Прискорений економічний розвиток Німеччини (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) зокрема відбувся завдяки:

а) кардинальним змінам в структурі економіки;

б) перемозі над Францією у Франко-Прусській війні;

в) переходу від політики лібералізму до протекціонізму;

г) всі відповіді вірні.

15. Аграрний сектор Німеччини другої половини ХІХ — початку ХХ ст. характеризувався:

а) інтенсивним шляхом розвитку;

б) виникненням сільськогосподарських товариств;

в) обмеженням лихварства;

г) всі відповіді вірні.

16. До факторів промислового відставання Англії кінця ХІХ — початку ХХ ст. не можна віднести:

а) колоніальний характер зовнішньоекономічної політики;

б) фізично та морально застарілу технологічну базу;

в) низькі темпи народжуваності населення;

г) нестачу власних капіталовкладень для переозброєння промисловості.

17. До факторів промислового відставання Франції кінця ХІХ — початку ХХ ст. не можна віднести:

а) застарілу технологічну базу для промисловості;

б) досить великі вкладення у НТР;

в) обмеженість внутрішнього ринку;

г) парцелярний характер сільського господарства.

18. Найбільшу питому вагу у світовому промисловому виробництві на початку ХХ ст. мала:

а) Німеччина;

б) США;

в) Великобританія;

г) Франція.

19. Історичними умовами виникнення австрійської школи граничної корисності стали:

а) перехід від системи вільного конкурентного ринку до системи недосконалої конкурентної боротьби;

б) промисловий переворот на масове стандартизоване виробництво на основі великої машинної індустрії;

в) всі відповіді вірні;

г) правильна відповідь відсутня.