Машинобудування Придніпровя: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку

Значна частка в структурі промисловості — машинобудування і металообробка. Машинобудівні підприємства Придніпров'я спеціа­лізуються на виробництві металургійного та гірничого устаткуван­ня, металоконструкцій (у.Дніпропетровську, Кривому Розі, Марганці, Запоріжжі), верстатобудуванні (у Дніпропетровську, Нікополі, Ме­літополі), транспортному машинобудуванні (у Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Запоріжжі), виробництві сільськогопосподарських машин (у Дніпропетровську, Павлограді, Нікополі, Запоріжжі, Бердянську), підйомно-транспортних машин (у Нікополі, Верхньо­дніпровську, Бердянську). Розвинені також електротехнічне маши­нобудування, виробництво радіоапаратури, устаткування та машин для легкої і харчової промисловості, у Запоріжжі є підприємства інструментальної та абразивної промисловості.

Найбільшими машинобудівними центрами Придніпров'я є Дні­пропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Нікополь. У Дніпро­петровську споруджено один з найбільших у країні заводів,, що виробляє металеві конструкції для залізничних мостів і доменних печей, завод металургійного устаткування, завод важких пресів. Далеко за межами Придніпров'я відома продукція Криворізького заводу гірничого устаткування. Дніпродзержинський завод поставляє залізничному транспорту вагони і платформи, а Нікопольський машинобудівний — підйомні крани, різні сільськогосподарські ма­шини. Одним з найбільших заводів сільськогосподарського маши­нобудування є завод, який випускає велику кількість тракторних сівалок десятків найменувань.

101. Машинобудування Причорноморського регіону: галузева стр-ра, центри основних галузей і проблеми розвитку. Провідні галузі господарства Причорноморського району – машинобудування і металообробка, харчова та легка галузі промисловості, курортно-туристичне господарство. Географічне положення району наклало відбиток на особливості галузей господарства. Суднобудівні заводи розміщені в Миколаєві, Херсоні і Керчі. В портах зн-ся судноремонтні п-ва. До великих п-в сільськогосподарського машинобудування належать Херсонський комбайновий завод, Одеський завод сільськогосподарських машин, заводи в Первомайську Миколаївської області, в Сімферополі та Джанкої. Верстатобудування розвинуте в Одесі, у Миолаєві, Феодосії – піднімально-транспортне устаткування. Різноманітне обладнання для легкої, харчової і хімічної галузей промисловості виробляють в Одесі, для виноробної, консервної, м¢ясної і молочної – в Сімферополі. П-ва електротехнічного маш-ня, що випускають прилади, електромотори та апаратуру, зн-ся в Херсоні, Новій Каховці, Первомайську. Гірниче устаткування виробляють і ремонтують у Керчі.

102. АПК Поділля: передумови розвитку, галузева стр-ра, формування спеціалізованих АПК. Основою господарського комплексу економічного Подільського району є потужний АПК, який базується на інтенсивному, багатогалузевому сільському господарстві. Сільськогосподарську сировину використовує більшість промислових п-в Поділля. В АПК працює основна частина населення. Провідною галуззю сільського господарства району є рослинництво. Близько 50% усіх посівних площ зайнято під зерновими культурами, серед них насамперед озима пшениця, а також кукурудза та зернобобові. Розвинуте картоплярство та овочівництво. Значні площі зайняті під садами і ягідниками. Основна технічка культура району – цукрові буряки. За їх валовими зборами Поділля посідає перше місце в країні (до 30%). З інших технічний культур тут вирощують соняшник і тютюн. Тваринництво тісно пов¢язане з рослинництвом та переробною ланкою АПК. Так, кормові культури займають понад 28% усієї посівної площі. Відходи цукрової та ін галузей харчової пр-сті використовуються для відгодівлі худоби. Домінує молочно-м¢ясне скотарство, розвиваються свинарство, птахівництво, вівчарство, рибництво і бджільництво. Серед найрозвинутіших галузей харчової пр-сті цукрова, спиртова, м¢ясна, молочна, маслоробна, сироварна, борошномельно-круп¢яна, олійно-жирова, плодоовочева, хлібопекарська. На першому місці цукрова пр-сть. У цій галузі працюють 62заводи, які виробляють третину цукру в країні. Спиртова пр-сть тісно пов з цукровою, оск переробляє її відходи (патоку). Крім того, спирт у р-ні виробляють із картоплі і зерна. Всього в р-ні 30 спиртових заводів. Допоміжними в галузі є в-ва вітамінів, кормових дріжджів тощо. Найбільші п-ва м¢ясної пр-сті розміщені в обласних центрах. Великі птахокомбінати зн-ся в Барі, Козятині, Кам¢янці-Подільському, Шепетівці. Досить рівномірно розташовані в сировинних зонах маслоробні і маслоробно-сироварні п-ва. Значну сировинну базу використовує плодоовочева пр-сть. Найб п-ва цієї галузі зн-ся у Вінниці, Заліщиках, кам¢янці-Подільському, Могилеві-Подільському, Тульчині. У районі розвинуте також хутрове в-во (Жмеринка), налагоджений випуск вати (Кременець), нетканих матеріалів (М-Подільський).

103. АПК Причорноморського регіону: передумови розвитку, галузева стр-ра і формування спеціалізованих АПК. Питома вага рослинництва в районі більша, ніж тваринництва. Провідну роль у ньому відіграє зернове в-во. Основна зернова к-ра – озима пшениця, за нею ідуть кукурудза, ячмінь, просо, рис. На основі зернового в-ва працює потужна борошномельно-круп¢яна пр-сть. З-поміж технічних к-р на першому місця соняшник (30% його посівів у країні). Тут вирощуть також цукрові буряки (у північній частині), сою, льон-кучерявець, рицину, тютюн, кунжут, гірчицю, арахіс, рижій, ефіроолійні й лікарські рослини. Переробна ланка представлена п-вами олійної, олійно-жирової, ефіроолійної, цукрової та тютюново-ферментаційної пр-сті. У Причорномор¢ї багато садів, виноградників, розвинуті городництво та вирощування баштанних культур. Переробляють цю пр-цію численні п-ва плодоовочевої та виноробної пр-сті. У тваринництві домінують молочно-м¢ясне скотарство, свинарство м¢ясного напрямку, птахівництво і вівчарство. На їх основі розвиваються м¢ясна, молочка, ковбасна, шкіряна галузі. П-ва харчової пр-сті є в кожному адміністративному районі, багатьох селах. П-ва легкої пр-сті району зосереджуються здебільшого в обласних центрах. Найбільшим з таких п-в є Херсонський бавовняний комбінат. Розвинуті швейна, трикотажна, шкіряна, взуттєва і джутова пр-сть. Практично всі галузі харчової пр-сті представлено в Одесі: борошномельна, цукрова, м¢ясна, молочна, рибна, консервна, олійно-жирова, виноробна, кондитерська тощо. З-поміж найб п-в харчової пр-сті цукрорафінадний завод, рибопереробний, консервний, шампанських вин, винно-коньячний, а також фабрики – чаєрозважуавльна і харчових концентратів. Легка пр-сть представлена виробничим швейним об¢єднанням і такими фабриками, як хутрова, суконна, взуттєва та технічних тканин. Провідною галуззю Сімферопольського пром вузла є маш-ня і металообробка (заводи “Сільгоспдеталь”, “Сантехпром”, електромашинобудівний, а також виробничі об¢єднання “Кримпродмаш”, “Пневматика”, “Фотон”).Серед п-в легкої пр-сті – швейне, трикотажне та взуттєве об¢єднання, шкіряно-галантерейна фабрика та текстильно-художніх виробів. Харчова пр-сть представляють науково-виробниче об¢єднання “Ефіролія”, два консервних заводи, кондитерська і макаронна фабрики, тютюново-ферментаційний комбінат тощо. Є п-ва хім пр-сті (заводи побутвої хімії і пластмас). Розвинута буд індустрія (виробничі об¢єднаня “Кримбудматеріали”, “Кримнерудпром” та ін.Провідною галуззю Севастопольського пром вузла є харчова пр-сть, у т ч рибна і рибоконсервна.

104. АПК Полісся: передумови розвитку, галузева стр-ря і формування спеціалізованих АПК. Сільськогосподарське в-во спеціалізується на скотарстві, вирощуванні льону-довгунця, картоплі, хмелю, зерна. Орні землі займають майже 70% с/г угідь Значні площі під сіножатями та пасовищами. Важливими зерновими культурами району є озима пшениця і жито. Озиму пшеницю переважно сіють на півдні району, жито –на півночі. Значні площі зайняті під льоном-довгунцем, хмелем. Північний Захід – один з головних районів країни з вирощування картоплі. У південній частині вирощують цукрові буряки. Розвинуте садівництво та ягідництво. Провідна галузь тваринництва – скотарство. На Поліссі воно має молочно-м¢ясний напрям, у лісостепових районах - м¢ясо-молочний. Розвинуте свинарство, вівчарство, птахівництво. Допоміжними галузями тваринництва є кролівництво, рибництво, бджільництво. Харчова пр-сть базується на власній сировині. Цукрова і спиртова галузі розвинуті на півдні району, плодоовочева – повсюди. Набули розвитку м¢ясна, маслоробно-сироварна, борошномельно-круп¢яна і хлібопекарська галузі. Основна частинагалузей легкої пр-сті також використовує місцеву сировину. Це шкіряно-взуттєва і особливо лляна галузі. Із сировинних регіонів льон надходить на заводи первинної обробки, льоноволокно – на Рівненський льонокомбінат, де з нього виготовляють тканини. В районі працюють п-ва текстильної, швейної та панчішно-карпеткової пр-сті. Меліорація Полісся призвела до того, що на місці колишніх боліт, осушених меліораторами, часто трапляються пересушені землі, які необхідно поливати.

105. Господарський комплекс Центрального регіону: галузева стр-ра, особл розміщ осн галузей, проблемм та перспективи розвитку. У назві р-ну відображене його геогр положення – у центрі країни. Тут зн-ся (в Кіровоградській області) географічний центр Укр. Площа р-ну – 45,5 тис кв км. Нас-ня – 2,8млн осіб. Район охоплює територію Черкаської і Кіровоградської областей. За площею, нас-ням і промисловим потенціалом район на восьмому місці серед ек р-нів країни. Його прир умови сприятливі для госп-го розвитку. Переважають родючі чорноземи. Корисних копалин порівняно мало. Є родовища бурого вугілля і торфу. Великі і різноманітні запаси будівельного і декоративного каменю. На півночі р-ну розробляється найбільше в Укр родовище бентонітових глин. Каолінові глини поширені у південних р-нах Черкаської області. Є родовища нікелю (Побужжя), графіту, уранових руд, бокситів тощо. У більшій частині р-ну водні ресурси обмежені. Густота нас-ня становить близько 60 осіб на 1 кв км і набагато менша, ніж у цілому по країні. Кіровоградська обл нал до найменш населених. Тут більше міського нас-ня. Показники смертності вищі за показники народжуваності. В р-ні поширене приховане безробіття. Енергетичною основою розвитку госп-ва р-ну є його ПЕК. Він представлений добуванням бурого вугілля у Ватутіному та Олександрії, торфу – в Черкаській області, невеликими тепловими елекстростанціями. Виробляють електроенергію Кременчуцька і Канівська ГЕС. Провідними галузями пр-сті є харчова пр-сть та маш-ня і металообробка. Маш-ня і металообробка представлені в-вом машин і обл-ня для с/г та харчової і легкої пр-сті, виготовленням друкарських машинок, радіовиробів, підйомно-транспортного устаткування, телеграфної апаратури, телевізорів, фотоприладів, баштових кранів, бурових машин. П-ва хім пр-сті, що зосереджені в Черкаській обл, виробляють азотні добрива, хім волокната реактиви. У Кіровоградській обл працюють Завалівський графітовий комбінат, а також заводи чисти металів у Світловодську і Побузький нікелевий. ДО галузей легкої пр-сті нал швейна, трикотажна, шкіряна, взуттєва. Тут випускають шовкові тканини, гігроскопічну вату, художні вироби. Незначного розвитку набули деревообробна і меблева галузі.Є численні п-ва будіндустрії. У районі добре розвинутий АПК, який базується на багатогалузевому с/г. Рослинництво посідає перше місце в р-ні. Тут вирощують озиму пшеницю, ярий ячмінь, кукурудзу. Серед технічних культур – цукрові буряки, соняшник, ефіроолійні к-ри, коноплі, коріандр. Розвинуті овочівництво і садівництво. Провідними галузями т-ва є скотарство і свинарство, допоміжними – вівчарство, птахівництво, шовківництво, кролівництво і ставкове рибництво. Скотарство в Черкаській обл має молочно-м¢ясний напрям, а в Кіровоградській - м¢ясо-молочний. У р-ні розвинуті майже всі галузі харчової пр-сті. Домінуюча роль належить цукровій пр-сті, особливо в Черкаській обл, де працює 24 цукрових заводи. Є багато п-в молочної, маслосироробної та м¢ясної галузей пр-сті. Розвиваються борошномельно-круп¢яна, ефіроолійна, спиртова, кондитерська та ін галузі. Провідними видами транспорту є залізничний та автобусний. Довжина залізниць заг користування становить 1527км. Основними залізничними вузлами є: імені Т.Г.Шевченка, Черкаси, Христинівка, Цвіткове у Черкаській області; Знам¢янка, Долинська, Помічна – у кіровоградській. У р-ні понад 10 тис км автошляхів з твердим покриттям. Розвинутий водний транспорт. Основні порти – Черкаси і Світловодськ. Промислові вузли району – Черкаський, Кіровоградський, Олександрійський та Уманський. Найб пром вузол – Черкаський. Він сформувався на основі використання сприятливого географічного положення. Основу цього пром вузла становлять хімічна, харчова, легка та машинобудівна галузі. В Черкасах працюють потужні п-ва хімії: виробничі об¢єднання “Азот”, “Хімволокно”, завод хім реактивів та побутової хімії “Аврора”. Серед п-в харчової пр-сті – консервний, м¢ясний, хлібний комбінати, цукрорафінадний і молочний заводи, тютюнова фабрика тощо. Різноманітні за величиною і спеціалізацією п-ва легкої пр-сті: шовковий комбінат, фабрики художніх виробів, трикотажна, гігроскопічної вати та ін. Маш-ня і металообробка представлені заводами “Фотоприлад”, “Строммашини”, НВО “Ротор”, спеціального технічного устаткування, телеграфної апаратури тощо. ДО п-в будіндустрії належать ВО “Черкасизалізобетон”, заводи стінових матеріалів, великопанельного будинкобудування та ін. Меблеву пр-сть представляє ВО “Черкасмеблі”. Значним пром вузлом є Уманський. Провідне місце в ньому нал маш-ню і металообробці: ВО “Уманьферммаш” (обл-ня для тваринницьких ферм), ВО “Мегометр”, “Вега”, оптико-механічний завод, п-во, що виготовляє театральне обл-ня. В Умані є кілька комбінатів, заводів і фабрик харчової і легкої галузей пр-сті (птахокомбінат, консервний, горілчаний заводи, швейна, взуттєва фабрики, художніх виробів). Будіндустрія випускає залізобетонні вироби, толь, цеглу, різні будматеріали. Тут працює відоме в Укр ВО “Вітаміни”. Умань – значний туристичний центр Укр. Гол об¢єктом туризму є всесвітньо відомий дендропарк “Софіївка”. Багатогалузевий пром центр Сміла спеціалізується на маш-ні і металообробці, харчовій і легкій галузях пр-сті. Тільки Черкасам поступається в Центр р-ні своїм господ-м потенціалом Кіровоградський пром вузол. Його провідна галузь – маш-ня і металобробка. П-ва цієї галузі випускають с/г-кі машини, друкарські машинки “Ятрань”. У Кіровограді працюють заводи “Гідросила”, радіовиробів, ливарний тощо. Розвинута харчова пр-сть (м¢ясо-, хлібо-, птахокомбінати, об¢єднання хлібопекарської пр-сті, олійноекстрактний завод). У місті функціонують також п-ва легкої пр-сті (швейна, взуттєва, панчішна та ін фабрики). Центром буровугільної пр-сті країни та Олександрійського пром вузла є Олександрія. Тут зн-ся кар¢єри видобування бурого вугілля, брикетна фабрика, ТЕЦ. Хім пр-сть в Олександрійському вузлі представляє в-во гірського воску. Маш-ня і металообробка представлені заводами підйомно-транспортного устаткування (випускає електричні мостові крани) та електромеханічним. Тут діють також два авторемонтних п-ва. В Олександрії є фабрика діаграмного паперу, п-ва легкої, харчової галузей пр-сті, будіндустрії. Багатогалузевим пром центром Кіровоградської області з п-вами кольорової металургії, заводами, що випускають скло, пластик, кераміку тощо, ГЕС є Світловодськ. З Центрального ек р-ну до ін районів країни надходять: с/г-кі машини, обл-ня для легкої і харчової пр-сті, телевізори, телеграфна апаратура, хімволокно, азотні добрива, цукор, овочеві, фруктові і м¢ясні консерви, борошно, крупа тощо. З ін районів Центральний одержує таку пр-цію: вугілля, гірниче устаткування, метал, добрива – з Донбасу; гірниче обл-ня, метал, легкові автомобілі, бурякозбиральні комбайни, прилади і побутову техніку – з Придніпров¢я; велосипеди, вантажні машини, верстати, устаткування для харчової і легкої галузей пр-сті, різноманітні прилади і комплектуючі деталі, бензин – з Північно-Східного р-ну; прилади та обл-ня, екскаватори, с/г-кі машини, верстати, хімічне і натуральне волокно, трикотажні і швейні вироби – зі Столичного р-ну; автобуси, інструменти, прилади, автонавантажувачі та автокрани, калійні добрива, шкарпетки, хутрові вироби – з Карпатського р-ну; з Північно-Західного р-ну надходять автомобілі, підшипники, торгове обл0ня, високовольтна апаратура, тканини з льону тощо; з Поділля – електротехніка, бурякозбиральрі комбайни, прилади, с/г машини, технологічне устаткування для харч пр-сті, добрива, миючі засоби тощо; з Причорномор¢я – кукурудзозбираючі комбайни, дощувальні установки, машини і обл-ня для харч пр-сті, тракторні причепи, бавовняні тканини, кавуни, виноград, рибні консерви тощо. Однією з проблем Центр р-ну є низький рівень його промислового розвитку. Окремі частини р-ну, зокрема Черкаська область, виявилися радіаційно забрудненими внаслідок катастрофи на ЧАЕС. Проблему р-ну складає також ерозія грунтів. Є і в р-ні проблеми щодо раціонального викор трудових ресурсів.