Розрахунок потреби ТЕЦ у паливі

По видаткових енергетичних характеристиках турбоагрегатів (див. додаток 8) і середнім навантаженням на один турбоагрегат, розрахованим у таблиці 6 визначається характеристична годинна витрата тепла турбоагрегатом за зимовий () і літній () періоди. При цьому теплофікаційне електричне навантаження турбоагрегату(Р_т) визначається по рівнянню теплофікаційної потужності на базі середніх теплових навантажень на один агрегат (див. табл. 6).

Річна витрата тепла турбіною визначається сумою добутків характеристичної годинної витрати тепла на календарну тривалість періоду

, ГДж

Витрата тепла нетто турбоцехом () дорівнює сумі витрати тепла всіма турбоагрегатами

, ГДж

Далі визначається витрата тепла брутто турбоцехом ()

, ГДж

де – витрата тепла на власні нестатки турбінного цеху (приймається рівним 1-1.2% від )

Витрата тепла нетто котельним цехом визначається

, ГДж

де h_пт – КПД передачі тепла з котельного цеху в турбінний (приймається рівним 0.986 – 0.988).

Витрата тепла брутто котельним цехом

, ГДж

де – витрата тепла на власні нестатки котельного цеху (приймається рівним 0.5–0.8% від ), ГДж;

Q_пот – втрати тепла при доборах і розподілі тепла споживачам (приймаються рівними 1.5–2% від сумарної річної відпустки тепла з доборів турбін ТЕЦ), ГДж.

Потреба ТЕЦ в умовному паливі за рік на виробництво електроенергії і відпустка тепла зовнішнім споживачам визначається по формулі:

, т.у.т.

де – КПД брутто котельного цеху (приймається для вугілля 0.86–0.88)

Річна потреба ТЕЦ у натуральному паливі визначається:

, т.

де і – теплота згоряння відповідно натурального й умовного палива кдж/кг.

У курсовій роботі як паливо для усіх варіантів приймається донецьке енергетичне вугілля з теплотою згоряння 20000–21000 кдж/кг.