Штучна;

3) економічна;

4) абсолютна.

13. Який з наведених показників характеризує трудомісткість виробництва продукції?

1) відношення загальних витрат робочого часу на виробництво однорідної продукції (людино-годин) до кількості виготовленої продукції (центнерів);

2) відношення поголів’я (голів) до кількості робітників, що його обслуговують;

3) відношення вартості валової продукції (грн.) до суми річних витрат робочого часу (люд.-год.);

4) здатність праці конкретних працівників в одиницю робочого часу виробляти певну кількість продукції або виконувати певний обяг робіт.

14. Показники продуктивності праці в галузі тваринництва визначають як відношення:

1) поголів’я тварин до кількості працівників, які обслуговують його;

2) поголів’я тварин до проектної потужності тваринницьких приміщень;

3) затрат праці в тваринництві до площі сільськогосподарських угідь;

4) затрат праці в тваринництві до середньорічної вартості основних засобів галузі.

15. Повними називаються показники продуктивності праці, при визначені яких беруться до уваги:

1) обернені показники продуктивності праці;

2) вироблена продукція і затрати живої праці;

3) вироблена продукція і уречевлена праця;

4) вироблена продукція і виробничо спожиті засоби і предмети праці.

16. Основні виробничі фонди – це:

1) грошовий вираз знарядь праці, які беруть участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натурально-речову форму;

2) грошовий вираз знарядь праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом лише одного виробничого циклу, втрачаючи при цьому натурально-речову форму;

3) максимально можливий випуск продукції (переробки сировини) за рік (добу, зміну) в натуральних показниках за заданого асортименту й якості та раціонального використання техніки, обладнання. виробничої площі;

4) складова частина потенціалу підприємства, що здатна забезпечувати економічну користь протягом відносно тривалого часу.

17. Рівень фізичного (матеріального) спрацювання основних виробничих фондів підприємства визначають:

1) за фактичним строком служби;

2) за оптимальним строком служби;

3) за питомою вагою перенесеної вартості;

4) за питомою вагою списаних основних фондів.

18. Моральне зношення першого роду має місце тоді, коли:

1) замість існуючих засобів праці промисловість починає постачати нові, більш продуктивні, а тому перші використовувати стає економічно не вигідно;

2) їхні робочі органи внаслідок тертя втрачають свої якості, деформуються та руйнуються;

3) вартість виробництва засобів праці, а значить і їхня ціна, знижується в результаті зростання продуктивності праці в промисловості;

4) під дією природних і часового факторів металеві вузли і механізми машин і знарядь іржавіють, а пластмасові части і гума „старіють”.

19. Коефіцієнт оборотності обігових коштів визначається відношенням:

1 ) нерозподіленого прибутку до затрат на виробництво;

2) операційного прибутку до матеріальних затрат;

3) виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості оборотних коштів за період;

4) виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості власних коштів підприємства за балансом.

20. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги – це:

1) кошти які повинні надійти підприємству від інших суб’єктів ринку за продану їм продукцію, надані послуги і виконані роботи, як оплата за одержані векселі тощо;

2) продукція, що призначена для реалізації заготівельним і переробним підприємствам тощо;

3) частина оборотних фондів, яка вже виробничо спожита, але готової продукції ще не одержано;

4) предмети праці, які не вступили ще в стадію виробничого споживання.

21. Нематеріальні ресурси відображаються:

1) за активом балансу підприємства;

2) за пасивом балансу підприємства;

3) як за активом так і за пасивом балансу;

4) правильної відповіді немає.

22. Переоцінена вартість нематеріального активу (ПЕв) визначається за формулою:

1) ПЕв = ПВна × СВна: Звна;

2) ПЕв = ПВна × Звна: СВна;

3) ПЕв = ПВна + (СВна: Звна);

4) ПЕв = ПВна + (Звна: СВна),

де ПВна – первісна вартість нематеріального активу;

СВна – справедлива вартість нематеріального активу;

ЗВна – залишкова вартість нематеріального активу.

23. Виняткове право юридичної або фізичної особи на видання наукових чи художніх творів, їх використання, публічне виконання, реалізацію тощо називають:

1) авторські права;

2) право на винахід;

3) право на промислові знаки;

4) право на використання товарних знаків.

24. Потенціал, що визначається кількістю та якістю ресурсів, оптимальним їх співвідношенням, рівнем кооперації та спеціалізації виробництва, а також визначає можливості виробничої сфери називається:

1) виробничий потенціал;

2) ресурсний потенціал;

3) економічний потенціал;

4) виробнича потужність.

25. При визначенні платоспроможності підприємства важливо проаналізувати:

1) активи, що мають абсолютну ліквідність;

2) ліквідність балансу;

3) структуру власного капіталу;

4) чисту реалізаційну вартість.

26. За формулою К = (ОА – ВМП): (ПЗ – ДМП) (де ОА – оборотні активи; ВМП – витрати майбутніх періодів; ПЗ – поточні зобов’язання; ДМП – доходи майбутніх періодів) визначається:

1) коефіцієнт загальної ліквідності;

2) коефіцієнт швидкої ліквідності;

3) коефіцієнт моментальної (абсолютної) ліквідності;

4) коефіцієнт ефективності додаткових вкладень.

27. Для сукупного виразу валову продукцію сільського господарства оцінюють:

1) в порівнянних цінах;

2) по собівартості продукції;

3) в поточних цінах реалізації;

4) усі відповіді правильні.

28. Реалізація продукції здійснюється у формі:

1) вартісній;

2) натуральній;

3) вартісній і натуральній;

4) правильної відповіді немає.

29. В сільському господарстві розрахунок чистого доходу (ЧД) здійснюється за формулою:

1) ЧД = ВД – ОП;

2) ЧД = ВТП – Сп;

3) ЧД = Сп – ОП;

4) ЧД = ВТП – ОП,

де: ВД – валовий дохід; ОП – оплата праці;

ВТП – вартість товарної продукції; Сп – собівартість продукції.

30. Валовий прибуток визначається як:

1) різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків на прибуток;

2) різниця між валовим прибутком та операційними витратами і додаванням до одержаного результату інших операційних доходів;

3) алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності після оподаткування та надзвичайного прибутку (збитку);

4) різниця між виручкою від реалізації продукції, робіт, послуг і

виробничою собівартістю.

31. Розмір повторного рахунку у валовій продукції прямо пропорційно залежить від обсягу продукції: