Земельною реформою

43. Економічна оцінка землі характеризує:

1) продуктивну здатність землі як засобу виробництва;

2) урожайність певної земельної ділянки;

3) економічну родючість землі;

4) якість земельної ділянки.

44. Рівень розораності сільськогосподарських угідь визначається як:

1) питома вага площі ріллі в площі сільськогосподарських угідь;

2) відношення площі сільськогосподарських угідь до загальної земельної площі;

3) питома вага окремих угідь в загальній земельній площі господарства;

4) питома вага площі ріллі і багаторічних культурних насаджень в площі сільськогосподарських угідь.

45. Ефективність використання землі визначається за показниками:

1) економічною оцінкою землі;

2) собівартістю, продуктивністю праці;

3) урожайністю, виробництвом продукції тваринництва на одиницю угідь, вартісними показниками на одиницю угідь;

4) усі відповіді правильні.

46. Сільськогосподарські угіддя – це:

1) уся земля у користуванні аграрних підприємств;

2) ті угіддя, з яких можливе одержання сільськогосподарської продукції;

3) рілля, сіножаті, пасовища;

4) усі відповіді правильні.

47. До вартісних показників ефективності використання землі відносять:

1) урожайність сільськогосподарських культур;

2) виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних угідь;

3) виробництва валової продукції, товарної продукції та прибутку на 100 га сільськогосподарських угідь;

4) виробництво певних видів продукції рослинництва на 100 га ріллі.

48. До натуральних показників ефективності використання землі відносять:

1) урожайність сільськогосподарських культур;

2) виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних угідь;

3) виробництво окремих видів продукції рослинництва на 100 га ріллі;

4) усі відповіді правильні.

49. Сукупність юридично-правових і економічних відносин, що виникають між суб’єктами ринку в процесі обігу земельних ділянок є:

1) капіталізована земельна рента;

2) ринок землі;

3) оренда землі;

4) земельні відносини.

50. Продуктивність праці визначається:

1) кількістю трудових операцій виконаних за одиницю робочого часу;

2) здатністю конкретних робітників виробляти певну кількість продукції на одиницю робочого часу;

3) загальним обсягом продукції, виготовленої трудовим колективом підприємства;

4) прямими затратами людино-годин, що виникають у процесі виконання технологічних операцій.

51. Під економічною концентрацією розуміють:

1) реальну можливість здійснення вирішального впливу однієї або декількох осіб на господарську діяльність інших суб’єктів господарювання;

2) вартість основного й оборотного капіталу на одиницю земельної площі;

3) виплати уповноваженим державним органом регулювання продовольчого ринку, що пов’язані з придбанням сільськогосподарської продукції;

4) виділення з державного або місцевого бюджетів грошових коштів для надання фінансової допомоги збитковим галузям.

52. Залежно від умов найму працівники бувають:

1) постійні;

2) тимчасові;

3) сезонні;

4) всі відповіді вірні.

53. Структура персоналу – це відсоткове співвідношення окремих груп персоналу за такими класифікаційними ознаками, як:

1) категорія персоналу;

2) вік персоналу;

3) освіта та класифікація персоналу;

4) усі відповіді правильні.

54. Відношення виробленої продукції до затрат праці, які вимірюються в людино-годинах, людино-днях, або середньорічній кількості працівників характеризує:

1) інтенсивність праці;

2) продуктивність праці;

3) економічну ефективність затрат праці;

4) трудомісткість продукції.

55. Трудовий потенціал аграрного підприємства характеризується абсолютним показником:

1) сукупність працівників, які мають необхідний фізичний розвиток та знання;

2) професійний і кваліфікаційний склад працівників, доцільна кадрова структура;

3) працезабезпеченість виробництва, що визначається як частка від ділення середньооблікової кількості працівників на площу сільсько­господарських угідь;

4) середньооблікова кількість працівників.

56. Реалізована здатність конкретної праці в одиницю робочого часу виробляти певну кількість продукції або виконувати відповідний обсяг роботи, це:

1) трудомісткість праці;

2) ефективність праці;

3) продуктивність праці;

4 ) інтенсивність праці.

57. Продуктивність праці розраховується співставленням:

1) валової продукції господарства до площі сільгоспугідь;

2) валової продукції господарства в порівняних цінах і середньорічної чисельності працівників;

3) валового доходу господарства до площі сільськогосподарських угідь;

4) чистого доходу до площі сільгоспугідь.

58. Найважливіша властивість праці – це:

1) продуктивність;

2) сезонність;

3) праця за фахом;

4) кваліфікація персоналу.

59. Ступінь використання трудових ресурсів характеризується:

1) за допомогою натуральних та вартісних показників продуктивності праці;

2) співвідношенням між фактично відпрацьованим часом в розрахунку на одного робітника та нормативом, прийнятим для даної зони;

3) ступенем виконання норм виробітку на механізованих та кінноручних роботах;

4) нормативами закріплення землі та тварин за одним працюючим.

60. Що є найбільш ефективним засобом підвищення продуктивності праці?

1) зменшення землезабезпеченості;

2) зростання інтенсивності праці;

3) збільшення кількості працівників;

4) зростання енергоозброєності праці.

61. Співвідношення чисельності основних робітників і чисельності допоміжних робітників – це показник:

1) частки окремих категорій працівників;

2) плинності персоналу;

3) рівня дисципліни;

4) продуктивності праці.

62. Продуктивність праці – це:

1) витрати суспільно необхідної праці на виробництво одиниці продукції;

2) витрати живої праці на виробництво одиниці продукції;

3) міра кількості затраченої праці;

4) кількість продукції на одиницю робочого часу.

63. Сезонність сільськогосподарського виробництва виявляється в:

1) залученні зі сторони додаткових фінансових ресурсів;

2) меншій інвестиційній привабливості;

3) нерівномірному, переривчатому використанні робочої сили і засобів виробництва;

4) тривалому періоді виробництва сільськогосподарської продукції.

64. Праця – це:

1) цілеспрямована діяльність людини;

2) абстрактна праця;

3) прямі затрати праці людини;

4) люди та їх майстерність.

65. Співвідношення кількості звільнених працівників з усіх причин і середньоблікової її чисельності – це показник:

1) частки окремих категорій працівників;

2) плинності персоналу;

3) рівня дисципліни;

4) продуктивності праці.

66. Який з нижченаведених показників характеризує ступінь технічної оснащеності персоналу?

1) фондоозброєність праці;

2) трудомісткість продукції;

3) продуктивність праці;

4) жоден із наведених показників.

67. Фондооснащеність розраховується як відношення:

1) вартості основних невиробничих фондів до площі сільськогосподарських угідь;

2) вартості основних невиробничих фондів до загальної земельної площі;

3) вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призна-чення до площі сільськогосподарських угідь;

4) вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призна­чення до загальної земельної площі.

68. Фондоозброєність праці розраховується як відношення:

1) вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до середньорічної кількості працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві;

2) вартості основних виробничих фондів до середньорічної кількості працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві;

3) вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до чисельності постійних працівників;

4) вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до загальної кількості працівників, що є в списках підприємства.

69. Виробнича потужність підприємства – це:

1) річний випуск продукції заздалегідь визначеної номенклатури, ассорти-менту та якості за умов повного використання устаткування та виробничих площ;

2) середньорічна вартість основних фондів виробничого призначення;

3) максимально можливий випуск продукції за рік в натуральних показниках за заданого асортименту й якості та раціонального використання землі, техніки, обладнання, виробничої площі;

4) продуктивність наявного устаткування, техніки, обладнання та раціонального використання землі.

70. Виробничі фонди підприємства поділяються на основні та оборотні залежно від:

1) тривалості кругообігу;

2) способу перенесення своєї вартості в процесі виробництва;

3) умов оновлення;

4) усі відповіді правильні.

71. Для характеристики руху основних фондів використовують показник:

1) коефіцієнт зростання;

2) коефіцієнт вибуття;

3) коефіцієнт оновлення;

4) усі відповіді правильні.

72. Коефіцієнт зростання основних фондів розраховують як:

1) відношення вартості вибулих за звітний рік основних засобів до суми всіх основних засобів на початок року;

2) відношення суми основних засобів на кінець року до їх вартості на початок року;

3) відношення заново введених за рік основних засобів до балансової вартості всіх основних засобів на кінець року;

4) відношення вартості основних засобів, що надійшли протягом року, до первісної вартості всіх основних засобів на початок року.

73. Яка ознака лежить в основі поділу основних фондів на активну і пасивну частини?

1) паспортна продуктивність;

2) цільове призначення;

3) ступень спрацьованості;

4) характер участі у виробничих процесах.

74. Фондомісткість – це:

1) відношення вартості виробленої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів;

2) відношення вартості виробленої продукції до первісної середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення;

3) відношення первісної середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до вартості виробленої продукції;

4) відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до операційного прибутку підприємства.

75. Показник “норма прибутку”, відображує розмір прибутку, який приходиться в розрахунку на одиницю вартості:

1) основних фондів;

2) оборотного капіталу;

3) сукупних засобів;

4) матеріальних витрат виробництва.

76. Під виробничою потужністю розуміють:

1) максимально можливий випуск продукції в натуральних показниках за заданого асортименту і якості;

2) сукупність та раціональне використання землі, техніки, обладнання, виробничої площі;

3) наявність та певним чином збалансованих ресурсів придатних для виробництва продукції;

4) сукупний рівень ресурсозабезпеченості та досягнення кінцевих результатів.

77. Амортизація основних засобів – це:

1) процес їх виробничого використання;

2) втрачання робочими органами своєї якості;

3) недовикористання засобів праці;

4) економічній процес, що відображає втрату основними засобами своєї вартості.

78. Виробничі основні фонди зношуються:

1) фізично;

2) фізично і морально;

3) матеріально і морально;

4) морально.

79. Грошова оцінка основних засобів здійснюється за:

1) первісною вартістю;

2) переоціненою вартістю;

3) ліквідаційною вартістю;

4) усі відповіді правильні.

80. В процесі виробництва основний капітал функціонує в формі:

1) грошовій;

2) натуральній;

3) натурально-грошовій;

4) матеріально-речовій.

81. Показниками ефективності використання виробничих засобів є:

1) фондозабезпеченість, фондоозброєність;

2) продуктивність праці, собівартість продукції;

3) фондовіддача, фондоємність, норма рентабельності;

4) рівень рентабельності, фондозабезпеченість, фондовіддача.

82. У процесі виробництва основні фонди підприємства:

1) змінюють свою споживну вартість;

2) зберігають свою споживну вартість;

3) повністю втрачають споживну вартість;

4) взагалі її не мають.

83. Відношення вартості основних засобів на кінець року до вартості основних засобів на початок року – це:

1) коефіцієнт оновлення;

2) коефіцієнт придатності;

3) коефіцієнт вибуття;

4) коефіцієнт зростання.

84. Матеріальні оборотні кошти – це:

1) виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція на складі та товари відвантажені, але не оплачені;

2) виробничі запаси, готова продукція на складі та товари відвантажені, але не оплачені;

3) малоцінні та швидко зношувані предмети, незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва, сировина, матеріали, тара і готова продукція;

4) сировина, матеріали, покупні напівфабрикати, готова продукція і товари, відвантажені, але не оплачені.

85. У виробничому циклі одноразово приймають участь:

1) персонал аграрних підприємств;

2) земельні ресурси;

3) основні засоби;

4) оборотні засоби.

86. В основу розподілу фондів на основні і оборотні покладено:

1) показники ефективності їх використання;

2) перенесення вартості і участь у виробничому процесі;

3) кругообіг фондів та нарахування амортизації;

4) участь у створенні нових й удосконалення застосованих технологій.

87. Оборотні кошти підприємства мають:

1) лише матеріально-речову форму;

2) лише вартісну форму;

3) матеріально-речову та вартісну форму;

4) правильної відповіді немає.

88. До складу оборотних коштів підприємства входять:

1) запаси матеріалів, запасних частин, палива, готової продукції на складі;

2) оборотні фонди та фонди обігу;

3) незавершене виробництво, готова продукція на складі;

4) виробничі запаси, витрати майбутніх періодів, фонди обігу.

89. Фондовіддача оборотних коштів визначається відношенням:

1) затрат на виробництво до виробничих запасів;

2) вартості валової продукції в порівняних цінах до середньорічної вартості оборотних коштів за період;

3) операційного прибутку до середньорічної вартості оборотних коштів за період;

4) виручки від реалізації продукції до середньорічної вартості оборотних коштів за період.

90. Коефіцієнт (швидкості) обороту визначається як відношення:

1) річної суми амортизації основних виробничих фондів до їх серед­ньорічної вартості;

2) вартості основних засобів, що надійшла протягом року, до первісної вартості всіх основних засобів на початок року;

3) заново введених за рік основних засобів до балансової вартості всіх основних засобів на кінець року;

4) відношенням вартості вибулих за звітний рік основних засобів до суми всіх основних засобів на початок року.

91. Оборотні кошти підприємства, зайняті у сфері виробництва – це:

1) виробничі запаси;