Фінансових активів

6.1. Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за групою фінансових активів як суму перевищення балансової вартості групи фінансових активів (без урахування суми раніше сформованого резерву) над сумою боргу за цими активами на дату розрахунку резерву, зважену на показник безризиковості групи фінансових активів, за такою формулою:

,

де Ргр – сума резерву за групою фінансових активів;

БВа – балансова вартість за групою фінансових активів, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку (без урахування суми раніше сформованого резерву);

j – загальна кількість кредитів у групі фінансових активів;

i – порядковий номер кредиту в групі фінансових активів;

За – борг за активом на дату розрахунку резерву;

ПРгр – показник ризику групи фінансових активів, що визначається банком згідно з вимогами пункту 6.3 цього розділу.

6.2. Банк розраховує розмір резерву за групою фінансових активів без урахування забезпечення за цими активами.

6.3. Порядок визначення показника ризику групи фінансових активів

Банк визначає показник ризику групи фінансових активів залежно від кількості календарних днів прострочення боргу згідно з таблицею 3.

Таблиця 3

Визначення показника ризику групи фінансових активів

6.4. Банк у разі змін умов договору щодо збільшення строків та/або сум за кредитами, уключеними до групи фінансових активів не маю права класифікувати такі кредити за категорією якості вищою,ніж категорія,що була визначена за цими кредитами на дату внесення змін.

6.5. Банк у разі зміни умов договору щодо збільшення строків та/або сум за кредитами, уключеними до групи фінансових активів,має право не враховувати факт такої зміни, якщо договором передбачена періодичність сплати боргу встановлена не рідше одного разу:

місяць і стан обслуговування боргу протягом останніх 6 місяців поспіль після такої зміни визначений як «високий» або «добрий» або

квартал і стан обслуговування боргу протягом останніх 12 місяців поспіль після такої зміни визначений як «високий» або «добрий».

Банк у разі повторної реструктуризації або зміни умов договору щодо строків та/або сум визначає стан обслуговування боргу не вище ніж «задовільний», якщо фактична сплата боргу протягом останніх 12 місяців здійснювалась боржником рідше одного разу на три місяці.