Загальні засади аудиту системи енергетичного менеджменту

Харків

1. Загальні положення.

Метою курсової роботи є закріплення теоретичних та практичних знань, отриманих під час вивчення курсів „Енергетичний аудит” та “Енергетичний менеджмент”, оволодіння навичками роботи з навчальною та довідковою літературою.

Курсова робота складається з розрахунково-пояснювальної записки та графічної частини.

Вихідними даними для курсової роботи є результати отримані під час виконання курсової роботи з курсу „Енергетичний аудит”.

Розрахунково-пояснювальна записка повинна бути написана від руки чорнилами або коп’ютерний друк без пропусків та скорочень слів, на одній стороні аркуша формату А4 з полями з лівої сторони (35 мм) та з правої (5 мм) аркуша й повинна бути переплетена в тверду чи м¢яку обкладину. Загальне оформлення у відповідності з вимогами ДСТУ 3008-95.

Нумерація сторінок записки повинна бути виконана в правій верхній частині сторінок арабськими цифрами від титульної сторінки до останньої сторінки, включаючи всі ілюстрації. На титульному аркуші, який є першою сторінкою, номер не ставиться.

Слідом за титульним листом розміщується завдання для курсової роботи. Потім іде зміст, в якому перераховуються пронумеровані назви окремих розділів та підрозділів з вказівкою сторінок їх розміщення. За змістом іде вступ.

Розділи повинні мати порядкові номери, позначені арабською цифрою з крапкою. Підрозділи повинні мати порядкові номера в межах кожного розділу, номери підрозділів включають номер розділу та підрозділу, розділених крапкою. В кінці номера підрозділу ставиться крапка. Відстань поміж заголовками та наступним текстом 10 мм, а поміж останнім рядком тексту та наступнимзаголовком 15 мм.

У всіх розділах записки подача матеріалу повинна вестись від першої особи у множині. Нову думку слід розпочинати з нового абзацу.

Схеми, графіки та інші ілюстрації в текстовій частині записки необхідно виконувати чорним чорнилом. Всі ілюстрації виконуються на окремих аркушах і включаються до складу записки. Ілюстрації та таблиці повинні мати наскрізну нумерацію. Номер таблиці розміщується у верхньому правому куту, номер малюнка знизу під рисунком. Таблиці та рисунки повинні мати напис та розміщуватися за посиланням на них.

Розрахункові формули повинні записуватися у вигляді окремого рядка. Умовні буквенні позначення повинні відповідати встановленим стандартам і повинні бути пояснені при першому їх використанні. Порядок ведення розрахункової частини повинен відповідати такій схемі: розрахункова величина – формула – підстановка значень у відповідності до формули – відповідь.

У кінці записки проводиться детальний перелік використаної літератури. Для кожного джерела наводяться прізвище та ініціали автора, найменування роботи, видавництво, місце видання, рік, кількість сторінок. Посилання на літературу в тексті рекомендовано наводити в квадратних дужках.

Креслення та демонстраційні графіки виконуються на листах формату А1. Технічні креслення дозволяється виконувати олівцем, схеми та графіки треба виконувати олівцем, тушшу, допускається кольорова туш або комп’ютерна графіка. Електричні схеми виконуються в позначеннях згідно ГОСТ та ДСТУ.

На титульній сторінці вказуються назва університету, кафедри, проекту, прізвище та ініціали виконавця та керівника, місто Харків та рік.

2. Обсяг курсової роботи

Робота виконується у формі пояснювальної записки обсягом 30 – 40 сторінок орієнтовно. Пояснювальна записка повинна включати слідуючі розділи:

Вступ

Як показано в [1] на сучасному етапі розвитку економіки підприємств АПК на перший план виходять проблеми підвищення ефективності використання всіх, без винятку, ресурсів підприємства. Енергія використовується підприємствами АПК для реалізації найрізноманітніших процесів виробництва та переробки сільськогосподарської продукції. Значне та невпинне зростання вартості енергоносіїв ставить задачу постійного пошуку нових технічних та організаційних рішень підвищення енергетичної ефективності сільськогосподарського виробництва. Цілком реально використовувати менше енергії й одночасно підтримувати якісне виробництво.

Пропозиція впровадження енергетичних обстежень та енергетичних аудитів на підприємствах АПК належить до організаційних рішень. Для цього створюються спеціалізовані підприємства, які на високому професійному рівні здатні виконати енергетичне обстеження чи енергетичний аудит. Їх проведення забезпечує визначення поточного стану енерговикористання та розробку енергозберігаючих пропозицій. Однак, реалізація цих пропозицій покладається на підприємства. На самому ж підприємтсві АПК, у його існуючій структурі, є тільки фахівці з експлуатації енергетичного обладнання – служба головного енергетика. Ця служба відповідає за надійність постачання енергоносіїв та надійність роботи енергетичного обладнання, тобто відповідає за сталу складову енерговикористання. За змінну складову енерговикористання (яка залежить від обсягів виробництва продукції) на підприємтсві зовсім ніхто не відповідає. Тому керівники підприємств дуже неохоче сприймають пропозицію проведення у них на підприємстві енергетичного аудиту. Їм не зовсім зрозуміло, що вони одержують від енергетичного аудиту.

Виходячи з цього виникає необхідність у впровадженні на підприємстві системи енергетичного менеджменту [2], оскільки саме до складу системи енергетичного менеджменту входять всі процеси керування енергією та енергоносіями на підприємстві. Впровадження такої системи забезпечує виділення використовуваних енергоносіїв як самостійного ресурсу підприємства АПК поряд з фінансовими, матеріальними та людськими ресурсами. Але для її впровадження потрібні відповідні спеціалізовані підприємства чи фахівці, які повинні мати відповідні фахові знання та навички.

Загальні засади аудиту системи енергетичного менеджменту

Оскільки Стандарти серії ISO 14000 підпорядковані та гармонізовані зі стандартами серії ISO 9000доцільно подальший розгляд загальних питань формування системи менеджменту проводити саме за стандартами серії ISO 9000, а конкретних питань формування системи енерегетичного менеджменту проводити згідно стандартів серії ISO 14000. Згідно ISO 9011 “Рекомендації по аудиту систем менеджмента якості і/чи навколишнього середовища” п. 3.9 Терміни стосовно аудиту:

- п. 3.9.1 аудит (audit) це систематичний, незалежний і задокументований процес (3.4.1) отримання доказів аудиту (3.9.4) і об’єктивного їх оцінювання з метою визначення ступеня виконання критеріїв аудиту (3.9.3)

Примітка. Внутрішні аудити, які іноді називають «аудити першою стороною», провадяться звичайно або самою організацією (3.3.1), або за її дорученнямдля внутрішніх цілей і вони можуть служити основою для декларування відповідності (3.6.1).

До зовнішніх аудитів належать ті, що їх звичайно називають «аудити другою стороною»або «аудити третьою стороною ».

Аудити другою стороною провадяться сторонами, що мають певний інтерес до діяльності організації, наприклад, замовниками або іншими особамиза їхнім дорученням.

Аудити третьою стороною провадяться зовнішніми незалежними організаціями. Ці організації здійснюють сертифікацію чи реєстрацію на відповідність вимогам, наприклад вимогам ISO 9001 та ISO 14001.

Якщо системи управління (3.2.2) якістю та навколишнім середовищем перевіряють разом, це називають «комбінованим аудитом».

Якщо дві чи декілька організацій здійснюють разом аудит одного об’єкта аудиту (3.9.8), ценазивається«спільним аудитом».

- 3.9.2 програма аудиту (audit programme) це один чи декілька аудитів (3.9.1), запланованих на конкретний період часу і спрямованих на досягнення конкретної мети

- 3.9.3 критерії аудиту (audit criteria) це сукупність політики, методик (3.4.5) чи вимог (3.1.2), які використовують як еталон

- 3.9.4 доказ аудиту (audit evidence) це протоколи (3.7.6), виклади фактів чи інша інформація (3.7.1), що є істотними для критеріїв аудиту (3.9.3) і уможливлюють їхню перевірку

Примітка. Доказ аудиту може бути якіснимабо кількісним.

- 3.9.5 дані аудиту (audit findings) - це результати оцінювання зібраних доказів аудиту (3.9.4) за критеріями аудиту (3.9.3)

Примітка. Дані аудиту можуть вказувати на відповідність чи невідповідність критеріям аудитуабо на можливості поліпшення.

- 3.9.6 висновок аудиту (audit conclusion) це підсумок аудиту (3.9.1), який формулює група з аудиту (3.9.10) в результаті розгляду всіх даних аудиту (3.9.5) з урахуванням цілей аудиту.

Таким чином, аудит системи енергетичного менеджменту у відповідності зі стандартом ISO 9011 визначено як систематичний і документований процес одержання об'єктивних даних для визначення, чи відповідає система енергетичного менеджменту підприємства критеріям, які пред'являються до таких систем.

Аудит системи енергетичного менеджменту може бути внутрішнім і/чи зовнішнім. Внутрішній аудит проводиться з метою визначення чи працює система енергетичного менеджменту так, як вона повинна працювати у відповідності з заявленою енергетичною політикою та її цілями.

Зовнішній аудит може бути проведено з метою сертифікації системи екологічного менеджменту у відповідності до стандарту ISO 14001.