Принципи оцінки потенціалу підприємства

В основі теорії оцінки лежить низка принципів, які є основними в процесі виконання оцінних процедур.

У Міжнародних і Національних стандартах оцінки, спеціальній літературі з оцінної діяльності прийнято виділяти три групи взаємозалежних принципів оцінки [14, 47, 48, 56, 57, 65]:

1) засновані на уявленнях власника;

2) пов'язані з експлуатацією власності;

3) обумовлені дією ринкового середовища:

Група принципів, пов'язаних із уявленням власника про майно, включає:

– принцип корисності. Об'єкт власності має вартість тільки за умов його корисності для потенційного власника або користувача.

Під корисністю в даному випадку розуміють здатність об'єкта власності задовольняти потребу власника в даному місці та протягом даного періоду часу;

– принцип заміщення. Всі об'єкти власності, незважаючи на їхню розмаїтість, є порівняними з точки зору своєї здатності задовольняти певні потреби власника або генерувати йому доход. Тому за придбання об’єкта не сплачується сума, більша від мінімальної ціни об’єкта такої ж корисності, який продається на ринку.

Принцип заміщення дає можливість установити верхню межу вартості оцінюваного майна;

– принцип очікування передбачає, що вартість об'єкта оцінки визначається розміром економічних вигод, які очікуються від володіння, користування, розпорядження ним. Інвестор вкладає кошти в об'єкт сьогодні, оскільки очікує від об'єкту власності отримання потоку доходів у майбутньому. Таким чином, очікування – встановлення поточної вартості доходів або інших вигод, які можуть бути одержані в майбутньому від володіння власністю.

Група принципів, пов'язаних з експлуатацією майна, складається з:

– принципу факторів виробництва. Об'єкт власності є економічною системою, прибутковість якої визначається чотирма факторами виробництва: управлінням, працею, капіталом і землею. Тому для оцінки об'єкта власності потрібно знати частку (внесок) кожного фактора у формуванні доходу всієї системи;

– принципу залишкової продуктивності. Кожний з розглянутих вище факторів повинний бути оплачений (компенсований) з чистого доходу, що створюється завдяки використанню об'єкта власності (табл. 4.1).

Оскільки земля фізично нерухома, то праця, капітал і менеджмент повинні бути залученими до неї. Це означає, що спочатку повинні бути компенсовані «залучені» фактори, а потім залишок доходу виплачується

Таблиця 4.1 – Фактори виробництва та їх компенсація [14]

власнику землі як рента. Таким чином, залишкова продуктивність визначається як чистий доход, віднесений до земельної ділянки, після того як компенсується залучення менеджменту, праці та капіталу;

– принципу внеску. Внесок фактора – це частка вартості, на яку збільшується або зменшується вартість об'єкта оцінки внаслідок наявності або відсутності будь-якого фактора. Деякі фактори збільшують вартість майнового комплексу підприємства на величину, більшу за пов'язані з їх залученням витрати, а деякі зменшують. Наприклад, ремонт адміністративного приміщення підвищує його вартість, якщо він зроблений відповідно з існуючими ринковими вимогами, і не додає до сукупної вартості, якщо використовувані матеріали функціонально застаріли.

Таким чином, будь-які додаткові елементи до об'єкта оцінки доцільні тільки за умов, що одержуваний приріст вартості об'єкта перевищує витрати на придбання цих елементів.

Принцип внеску в теорії оцінки означає, що включення будь-якого додаткового активу до складу майнового комплексу підприємства ефективно в тому випадку, якщо за рахунок цього відбувається підвищення ринкової вартості майнового комплексу на величину, що перевищує витрати на придбання даного активу. Для оцінки підприємства необхідно знати внесок кожного фактора виробництва у формування доходу підприємства;

– принципу збалансованості (пропорційності). Будь-якому об'єкту оцінки відповідають оптимальні суми факторів виробництва, при взаємодії яких досягається максимальна вартість цього об'єкта (точка рівноваги факторів). Диспропорції виникають тоді, коли об'єкт оцінки характеризується недостатніми удосконаленнями або переоснащений відповідно до умов і характеру діяльності.

Група принципів, пов'язаних з ринковим середовищем, включає:

– принцип попиту та пропонування (відповідності) – відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно. Якщо об’єкт оцінки не відповідає ринковим стандартам за технічним, технологічним рівнем, рівнем доходності або іншими вимогами, що висуваються до подібного майна за сучасних умов на даній місцевості, то його ціна буде нижче за середньоринкове значення;

– принцип конкуренції – означає, що коли прибуток на ринку аналогічних об'єктів власності перевищує рівень, необхідний для компенсації факторів виробництва, привабливість такого ринку зростає, загострюється конкуренція і, в свою чергу, знижується середній рівень чистих доходів;

– принцип зміни вартості – означає, що вартість об'єкта оцінки, як правило, змінюється під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів, що підвищують або знижують ступінь корисність такого об'єкта. Наприклад, розвиток транспортної інфраструктури підвищує вартість майнових комплексів підприємств, розташованих у даній територіальній зоні; звільнення висококваліфікованих фахівців, що спроможні інноваційно мислити, скорочує інтелектуальний потенціал підприємства як об'єкта оцінки та зменшує його вартість.

Узагальнюючим для всіх груп принципів, розглянутих вище, є принцип найбільш ефективного використання, який полягає в урахуванні залежності ринкової вартості об'єкта оцінки від його найбільш ефективного використання. Під найбільш ефективним використанням розуміють таке використання майна, що забезпечує створення максимальної вартості об'єкта оцінки. При цьому вивчаються тільки ті варіанти використання майна, які є технічно можливими, дозволеними та економічно доцільними.

Питання для обговорення

1. В чому полягає суть процесу оцінки потенціалу підприємства? Які системи вимірювання зазвичай для цього застосовують?

2. Чому вартісна оцінка підприємства об’єктивно характеризує рівень розвитку його потенціалу?

3. Які властивості й особливості підприємства як товару?

4. Які причини обумовили активізацію оцінної діяльності в Україні?

5. З яких етапів складається процес оцінки вартості об’єкта власності? Чи регламентується цей процес нормативно-правовими актами? Чому?

6. Назвіть випадки, за умов яких оцінка вартості є обов’язковою згідно з законодавством України?

7. Чому доцільно оцінювати вартість бізнесу позичальника в процесі визначення його кредитоспроможності?

8. Як можуть вплинути результати оцінки вартості підприємства на прийняття рішень щодо підвищення ефективності поточного управління?

9. Що таке вартість? Чому вона має велику кількість модифікацій?

10. За яких умов можливе визначення ринкової вартості об’єкта оцінки?

11. Що таке споживча вартість? Чи може вона дорівнювати ринковій?

12. Що таке інвестиційна вартість? Чому вона відрізняється від ринкової?

13. Яка вартість визначається, якщо покупець має особливі родинні інтереси, що спонукають його на придбання об’єкта за ціною, вищою за середньоринкову на подібне майно?

3. Чим відрізняються вартість відтворення та вартість заміщення?

4. Які умови визначення вартості в користуванні? Які види вартості можна вважати вартістю в користуванні? Чому?

5. Охарактеризуйте принципи, що пов’язані з уявленням власника про об’єкт оцінки.

6. Як впливають принципи внеску та граничної продуктивності на визначення вартості об’єкта?

7. Чому надлишковий прибуток стимулює руйнівну конкуренцію та зменшує вартість об’єкту оцінки, що діє на такому ринку?

Тестовий контроль

1. Міра того, скільки покупець буде готовий заплатити за оцінювану власність – це:

а) ціна;

б) вартість;

в) витрати;

г) собівартість.

2. Вартісна оцінка підприємства в цілому проводиться з метою:

а) визначення розміру виручки від реалізації незадіяних у виробничому процесі основних фондів;

б) визначення ступеня усталеності іміджу підприємства;

в) визначення вартості устаткування підприємства, що є об'єктом лізингу;

г) одержання кредиту під заставу частини нерухомості підприємства.

3. Термін «ліквідність підприємства» пов'язаний із:

а) можливістю швидко і вчасно розрахуватися по боргових зобов'язаннях;

б) гнучкістю підприємства та здатністю до зміни виробничих факторів в умовах нестабільності зовнішнього середовища;

в) низьким рівнем дебіторської і кредиторської заборгованості;

г) можливістю швидкого продажу активів за рішенням власника.

4. Властивості підприємства як товару:

а) корисність;

б) цілісність;

в) нестаціонарність;

г) усі перераховані вище.

5. Що з нижче перерахованого не відповідає визначенню ліквідаційної вартості:

а) вартість, розрахована на основі реалізації активів підприємства по окремості;

б) різниця між виручкою від продажу активів підприємства по окремості та його зобов’язаннями;

в) вартість, що враховує індивідуальні вимоги конкретного інвестора;

г) вартість, розрахована для підприємства, що знаходиться в стані банкрутства.

6. Яка вартість з перерахованих нижче - це оцінений грошовий еквівалент, який може бути отриманий від продажу об'єкта при наявності достатнього періоду часу для адекватного маркетингу за умов зацікавленості в здійсненні угоди покупця та продавця:

а) ринкова вартість;

б) повна вартість заміщення;

в) залишкова ліквідаційна вартість;

г) страхова вартість.

7. Яка вартість з перерахованих нижче є вартістю відтворення нової точної копії об'єкта власності на базі нинішніх цін з використанням таких самих чи подібних матеріалів:

а) повна вартість заміщення;

б) обґрунтована ринкова вартість;

в) скрапова вартість;

г) повна вартість відновлення.

8. Яке з нижче перерахованих визначень є синонімом поняття вартість в обміні?

а) споживча вартість;

б) вартість для конкретного інвестора;

в) ліквідаційна вартість;

г) ринкова вартість.

9. Яке з нижче перерахованих визначень є синонімом поняття «вартість у користуванні»?

а) нормативна вартість;

б) споживча вартість;

в) внутрішня вартість;

г) ринкова вартість.

10. Що з нижчепереліченого не входить у визначення інвестиційної вартості:

а) вартість для конкретного користувача;

б) суб'єктивна вартість;

в) найбільш імовірна ціна за даними ринку;

г) вартість при визначених цілях інвестування.

11. Вартість будівництва споруди в поточних цінах на дату оцінки з корисністю, рівній корисності оцінюваної споруди, із уживанням сучасних матеріалів, сучасних стандартів, проекту, планування - це:

а) вартість в обміні;

б) вартість заміщення;

в) вартість відновлення;

г) залишкова вартість.

12. Що найбільш точно характеризує правильні дії оцінювача при визначенні остаточної вартості об'єкта різними методами?

а) усереднення показників вартості, отриманих за допомогою різних методів;

б) прийняття максимального значення як остаточної величини вартості;

в) прийняття до уваги ступеня вірогідності та доречності використання кожного з методів;

г) прийняття мінімального значення як остаточної величини вартості.

13. Підприємство в оцінній діяльності виступає як:

а) об'єкт різних угод;

б) суб'єкт різних угод;

в) товар;

г) усе перераховане.

14. Вартість підприємства як сформованого єдиного цілого - це:

а) інвестиційна вартість;

б) вартість діючого підприємства;

в) утилізаційна вартість;

г) ліквідаційна вартість.

15. Об'єкт оцінки - підприємство харчової промисловості. Воно знаходиться у важкому фінансовому положенні у зв'язку з відсутністю попиту на продукцію. У регіоні його розташування росте число підприємств переробної промисловості, створюються нові робочі місця, підвищується життєвий рівень. За таких умов вартість об'єкта оцінки:

а) росте;

б) падає;

в) не змінюється;

г) залежить тільки від внутрішніх перетворень.

16. Незважаючи на те, що минулі показники та фактичний стан підприємства є важливими в оцінній діяльності, саме майбутнє створює бізнесу додаткову вартість. Дане твердження є відбиттям принципу:

а) альтернативності;

б) заміщення;

в) очікування;

г) майбутньої продуктивності.

17. При наявності декількох подібних чи відповідних об'єктів той, який має найменшу ціну, користується найбільшим попитом – загальна суть принципу:

а) заміщення;

б) відповідності;

в) прогресії і регресії;

г) корисності.

18. До принципів, пов'язаних із експлуатацією власності, відносять принцип:

а) зміни вартості;

б) збалансованості;

в) відповідності;

г) корисності.