Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методичні вказівки. Вивчення даної теми зосереджує увагу студентів на оволодінні механізмом функціонування валютних відносин





Вивчення даної теми зосереджує увагу студентів на оволодінні механізмом функціонування валютних відносин, вивченні історичних процесів формування валютних систем, структури і особливостей світової валютної системи, регіональних і національних валютних систем, формуванні сучасної валютної системи України на основі досягнення конвертованості гривні.

Опрацювання даної теми слід розпочати з аналізу розвитку суспільного поділу праці та кооперування виробництва та поширення товарно-виробничих взаємозв’язків національних економік у межах функціонування світового ринку та міжнародного обігу грошей. Реалізація еквівалентності міжнародного обміну товарів і послуг за цих умов стає можливою лише внаслідок функціонування загального інтернаціонального за змістом вартісного еквіваленту. Функція такого еквіваленту світових грошей у міжнародних розрахунках реалізується у формі функціонування міжнародної розрахункової одиниці чи міжнародного засобу обігу і платежу як валюти.

Впродовж багатьох віків роль світових грошей виконувало золото, а базою вартісних відносин була національна вартість у вигляді відповідної вагової кількості грошового матеріалу, що формувалася в межах кожної окремої країни. Після демонетизації золота природа і роль світових грошей змінюється. Головним призначенням світових грошей стає виконання функції інтернаціональної міри вартості, за допо-


могою якої порівнюється купівельна спроможність національних валют.

Валюта – вартість, грошова одиниця, яка використовується у функціях світових грошей для виміру величини вартості товару у процесі здійснення міжнародних розрахунків. Вживається переважно у трьох значеннях: як грошова одиниця даної країни, а колись також і у значенні того чи іншого типу валюти – золота, срібла, паперових валют; грошові знаки іноземних держав, а також кредитні і платіжні засоби, що виражені у іноземних грошових одиницях і використовуються у міжнародних розрахунках, іноземна валюта; міжнародна (регіональна) грошова розрахункова одиниця і платіжний засіб (СПЗ (SDR) – валюта МВФ, ЄВРО – грошова одиниця Європейського співтовариства).

Термін “валюта” може використовуватися також у багаточисельних розрахункових операціях і носити зміст суто технічного виразу (валюта експортера, валюта імпортера).

В залежності від емітента валюта розрізняється як іноземна, так і національна, світова чи регіональна. Залежно від режиму використання вона може бути конвертованою і неконвертованою. Студентам важливо уяснити, що поняття “гроші” і “валюта” – близькі, але не тотожні, тому що не всі національні гроші здатні виступати загальним еквівалентом. Поняття “валюта” і “гроші” співпадають лише відносно тих грошових одиниць, які визнані світовим співтовариством як міжнародні розрахункові одиниці. Такими нині є вільно конвертовані грошові одиниці. Неконвертована грошова одиниця не може бути повноцінною валютою.

Нині у міжнародних розрахунках найширше використовуються так звані “ключові” валюти: долар США, японська єна, німецька марка і європейська колективна валюта – ЄВРО. Як міжнародна колективна валюта країн-членів МВФ ви-


користовується умовна розрахункова одиниця – спеціальні права запозичення (SDR) у вигляді спеціальних записів на рахунках країн-членів. В основу сучасного розрахунку вартості СПЗ покладено метод середньозваженого ринкового курсу “валютного кошика” п’яти провідних країн світу. Долар у ньому на 01.01.1991 р. становив 40%, марка ФРН – 21%, японська єна – 17%, фунт стерлінгів і французький франк – по 11%. Вміст кошика періодично переглядається. Сферою застосування СПЗ стали лише міждержавні розрахунки для покриття дефіциту платіжного балансу країни-члена МВФ та деяких інших цілей шляхом обміну національної валюти на СПЗ. СПЗ стала також розрахунковим засобом з міжнародними банками і країнами-нечленами МВФ, але на основі купівлі-продажу.

У СПЗ стали виражатися курси національних валют, валютні резерви.

Справжньою міжнародною колективною валютою стає ЄВРО, яка з 1 липня 2002 р. запроваджується як єдина грошова одиниця учасників валютної системи країн ЄС. Тенденції до поглиблення регіонального співробітництва властиві і іншим регіонам світу. Зокрема, Кенія, Уганда і Танзанія як міждержавну валюту утворили східноафриканський шилінг, країни – колишні французькі колонії в Африці, формують зону франка, понад десять країн Карибського басейну формують Карибський спільний ринок зі своєю колективною валютою. Розвиток колективних валют започатковано також на основі формування Центральноамериканського валютного союзу, Андського резервного фонду, Арабського валютного фонду з арабським розрахунковим динаром та ін.

Студенти повинні усвідомити об’єктивність тенденцій до розвитку міжнародного співробітництва і необхідність взаємодії України на основі наближення гривні до статусу


вільноконвертованої валюти та включення її до системи міжнародних економічних відносин, що спираються на СПЗ та ЄВРО.

Ключовою проблемою зовнішньоекономічної діяльності є валютний курс, тобто ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у валюті іншої країни або у міжнародних розрахункових одиницях (СПЗ, ЄВРО). Правильне визначення валютного курсу відіграє вирішальну роль у забезпеченні еквівалентності і взаємної вигоди у відносинах економічних суб’єктів різних країн. Якщо в умовах золотого стандарту рівень валютних курсів грошових одиниць різних країн визначався співвідношенням їхнього золотого вмісту, то в сучасних умовах в основі валютних курсів лежить співвідношення їх купівельних спроможностей. Суттєво впливати на валютний курс здатні зміни попиту і пропозиції іноземної валюти, стан платіжного балансу країни, економічна і політична ситуація в країні, рівень довіри до національної валюти тощо.

Розглядаючи механізм функціонування валютних відносин, важливо з’ясувати суть валютного ринку як системи різноманітних економічних і організаційних відносин, які потребують обміну і використання іноземної валюти. В структурі валютного ринку взаємодіє розгалужена мережа фінансово-кредитних інститутів і механізмів, за допомогою яких забезпечується купівля і продаж іноземних валют. При цьому валютний ринок функціонує як позабіржовий ринок, на якому дилери (переважно банки) купують і продають депозити в іноземних валютах. В залежності від обсягу, характеру операцій і кількості використовуваних валют розрізняють національні, регіональні та світові валютні ринки. Більшість операцій на них здійснюються в доларах США, а також у німецьких марках, англійських фунтах стерлінгів, японських єнах, французьких і швейцарських франках.


Використання національної валюти для придбання чи продажу іноземної валюти пов’язане з її конвертованістю, тобто здатністю обмінюватись на іноземні валюти. Конвертація національної валюти у іноземну відбувається на валютних біржах, у банках, спеціальних обмінних лавках та інших фінансово-кредитних закладах. Вона передбачає відкритість економіки, лібералізацію зовнішньої торгівлі, вільну міграцію капіталів.

Розрізняють повну конвертованість і часткову, зовнішню та внутрішню конвертованість. Основними критеріями конвертованості є: наявність всебічно розвиненого і диверсифікованого національного господарства у поєднанні з регулярними імпортними закупівлями; функціонування розвиненого і динамічно зростаючого внутрішнього ринку на основі конкурентних цін; розширення виробничого потенціалу країни має пов’язуватися з потребами власного ринку та узгоджуватися з можливостями зовнішнього ринку; наявність валютних резервів, що необхідні для підтримки стабільності міжнародних розрахунків у випадках відхилення рівноваги платіжного балансу.

Протилежний зміст має неконвертованість. Неконвертованості валюти властиві: валютна монополія, повна ізоляція сфери зовнішніх розрахунків від внутрішнього платіжного обігу, розподіл централізованих валютних резервів за цільовим призначенням, надуманість і необґрунтованість офіційного курсу національної валюти стосовно інших валют.

Важливим елементом валютної неконвертованості є товарна неконвертованість, завищений курс національної валюти, нераціональні внутрішні ціни. Неконвертованість національної валюти веде до зростання відірваності національної економіки від світового ринку, відставання у продуктивності


праці, якості та асортименті продукції, технічному рівні виробництва основних галузей економіки тощо.

Проблема конвертованості гривні вже переросла у практичну площину розбудови економіки та її експортного потенціалу, ліквідацію від’ємного сальдо платіжного балансу, формування достатніх валютних резервів. На черзі радикальні зміни у техніці і технологіях. Щоб співвідношення української гривні до іноземних валют забезпечувало еквівалентність міжнародних розрахунків, необхідно формувати таку систему економічних відносин, в якій підприємства прагнутимуть більше заробляти українських грошей. Тому гривня має бути економічно міцною і конкурентноздатною. Удосконалюючи виробництво і підносячи якість продукції, Україна має виробляти належну масу привабливих товарів, купувати які будуть зовнішні партнери за українські гроші. Внаслідок цього сформуються умови вільної конвертованості української валюти.

План семінарського заняття

Економічна суть валютних відносин

1. Поняття валюти, її призначення та сфери застосування.

2. Валютні системи, їх види і структура.

3. Валютна система України і механізм її взаємодії з іноземними, національними, світовими та регіональними валютами.

4. Основні ознаки повної конвертованості, часткової конвертованості і повної неконвертованості.

5. Провідні напрями формування конвертованості гривні.

Date: 2015-07-17; view: 324; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию