Нормування як засiб регламентування трудовоi дiяльностi

Нормування працi — це вид дiяльностi з управлiння виробництвом, пов'язаний з визначенням необхiдних затрат працi i п результатiв, контролем за мiрою працi.

Нормування працi — складова органiзацii працi i виробництва. Воно e важливою ланкою технологiчноi й органiзацiйноi пiдготов­ки виробництва, оперативного управлiння ним, невiд'eмною части­ною менеджменту i соцiально-трудових вiдносин.

Норми працi e основою системи планування роботи пiдприeм­ства та його пiдроздiлiв, органiзацii оплати працi персоналу, облiку затрат на продукцiю, управлiння соцiально-трудовими вiдносинами тощо.

Органiзовуючи працю, слiд визначити, яка ii кiлькiсть потрiбна для виконання кожноi конкретноi роботи i якою маe бути ii якiсть. Норми працi e основою для визначення пропорцiй розвитку галузей економiки, складання балансу використання трудових ресурсiв, виз­начення виробничих потужностей.

На кожному пiдприeмствi норми працi використовуються пiд час здiйснення планово-органiзацiйних розрахункiв, внутрiшньозаводського й цехового оперативного планування. За допомогою норм складаються бiзнес-плани пiдприeмств, плануються обсяги виробництва цехiв i дiльниць, розраховуeться завантаження устаткування й робочих мiсць. На основi норм працi встановлюють завдання з пiдвищення продук­тивностi працi, визначають потребу в кадрах, розробляють календар­но-плановi нормативи тощо.

93. Методи нормування працi.

Розрiзняють такi методи нормування: сумарний дослiдно-статистичний, розрахунково-аналiтичний, укрупнений, мiкроелементний.

Суть сумарного дослiдно-статистичного методу полягаe в установленнi норми загалом на операцiю без розчленування ii на складовi елементи. За розрахунково-аналiтичного методу операцiю попередньо розчленовують на елементи. Норму часу в цьому разi розраховують на кожний елемент операцii.В умовах iндивiдуального i дрiбносерiйного виробництва, коли операцiя повторюeться кiлька разiв або й зовсiм не повторюeться, застосування трудомiсткого аналiтичного методу розрахунку норми часу економiчно себе не виправдовуe. Суть укрупненого методу полягаe у визначеннi норми на основi попередньо розроблених укрупнених розрахункових величин затрат робочого часу на типовi операцii, деталi або види робiт. За цим методом найдоцiльнiше розраховувати норми на пiдприeмствах з iндивiдуальним i дрiбносерiйним типом виробництва.

Велике значення маe мiкроелементний метод нормування працi (для нормування ручних i деяких машинно-ручних процесiв). За допомогою цього методу видiляють i вивчають найпростiшi елементи, так званi мiкроелементи, з яких складаються складнi i рiзноманiтнi за своiм характером трудовi операцii. Цi мiкроелементи визначають норми затрат часу залежно вiд найважливiших чинникiв, якi впливають на iхню структуру.