Організаційно-економічна необхідність і змістова характеристика діяльності виконавчого органу управління акціонерним товариством

Для подолання кризових явищ у нашій країні і формування соціально орієнтованої ринкової економіки важливого значення набуває розвиток таких нових форм організації виробництва, як господарські товариства.

Господарські товариства — це такі підприємства (установи, організації), які створені юридичними і фізичними особами на засадах угоди шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Вони функціонують як юридичні особи з правом створення дочірніх підприємств і філій на території України та за її межами, є власниками переданого їм засновниками й учасниками майна, виробленої ними продукції і одержаних доходів.

Економічні й організаційні засади діяльності господарських товариств регулюються Законом України «Про господарські товариства» (жовтень 1991 р.) з наступними змінами і доповненнями. Відповідно до вимог цього закону учасники товариства мають право брати участь в управлінні, розподілі прибутку та одержанні його частки у вигляді дивідендів, отримувати інформацію про діяльність товариства і виходити з його складу в установленому порядку.

Учасники та засновники господарських товариств здійснюють вклади у формування їх статутного фонду. Такими вкладами можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, виробничими будівлями і спорудами, а також інші майнові права, грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, здійснений у будь-якій формі, оцінюється в національній валюті, і його вартісний розмір становить частку учасника та засновника у статутному фонді. Товариство може створювати також інші фонди, передбачені установчими документами.

Акціонерні — це такі товариства, статутний фонд яких поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості і які несуть відповідальність за зобов’язаннями майном товариства.

Практика економічно розвинутих країн з ринковою економікою переконливо довела високу ефективність функціонування акціонерних товариств, які стали тут домінуючою формою підприємництва. В США, наприклад, 90 % продукції добувної та обробної промисловості виробляється акціонерними підприємствами. На переважно акціонерній формі власності функціонують оптова торгівля, банківська і кредитно-фінансова система. Меншою мірою акціонерна форма капіталу застосовується в сільському господарстві цих країн, але й тут вона демонструє переваги, особливо у великих аграрних спеціалізованих виробництвах.

Значення акціонерної форми власності виявляється насамперед у тому, що завдяки їй власниками поступово стають усі верстви населення, завдяки чому долається відчуженість працівників від засобів виробництва. Власники акцій мають право впливати на процес прийняття рішень акціонерним товариством. Економічно своє право власності акціонери реалізують через одержання частини прибутку — дивідендів, але водночас вони беруть на себе і відповідальність за якість роботи акціонерного товариства.

Крім того, завдяки створенню такої форми організації виробництва залучаються вільні кошти громадян та підприємств і на цій основі досягається централізація та концентрація невеликих індивідуальних капіталів, а отже, розв’язується протиріччя між потребою у великих капіталовкладеннях і неспроможністю багатьох фізичних та юридичних осіб здійснити це через відсутність у них достатніх фінансових ресурсів. Потрібно також урахувати, що акціонерні товариства, як правило, створюються на сучасній технічній і технологічній основі, а тому їх продукція є конкурентоспроможною порівняно з аналогічною продукцією вже діючих підприємств.

Акціонерне товариство може викупити в акціонерів власні акції (тільки за рахунок сум, що перевищують статутний фонд) для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання в строк до одного року. Воно має право збільшувати свій статутний фонд шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або збільшенням номінальної вартості акцій, але тільки за умови, якщо всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не нижче за номінальну. За всіх обставин акціонерному товариству забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов’язаних з його господарською діяльністю. За необхідності воно може зменшити свій статутний фонд зниженням номінальної вартості акцій або зменшенням кількості акцій через викуп їх у власників з метою подальшого анулювання. Акціонерне товариство зобов’язане відшкодувати власнику акцій збитки, спричинені зміною статутного фонду.

Вищим органом управління акціонерного товариства є загальні збори товариства. В їх роботі мають право брати участь усі акціонери незалежно від кількості та класу акцій, що є у їх власності. Загальні збори вирішують найважливіші питання діяльності акціонерного товариства. З окремих таких питань — зміна статуту товариства, прийняття рішення про припинення діяльності товариства, створення та припинення діяльності дочірніх підприємств і філій — рішення приймаються не менше 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів, причому збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають не менше 60 відсотків голосів. Пропозиції акціонерів, які володіють більш як 10 відсотками голосів, вносяться до порядку денного загальних зборів обов’язково. Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Виконавчим органом акціонерного товариства є правління, роботою якого керує голова правління. Він призначається або обирається відповідно до статуту цього підприємства. Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді акціонерного товариства (спостережній раді). Остання обирається з числа акціонерів з метою здійснення контролю за діяльністю правління. Спостережна рада створюється обов’язково, якщо акціонерне товариство налічує понад 50 акціонерів. Контроль за господарсько-фінансовою діяльністю правління здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів.