Циклічність розвитку суспільства. Причина виникнення циклів та їх ласифікація

Хвилеподібний розвиток економіки зумовлює циклічність

Багатьох суспільних процесів історичного, наукового, соціокультурного.

З К – циклом безпосередньо пов’язують інтенсивність

Державного втручання в економіку, зміни у зовнішньоекономічній політиці. При переході від одного довгого циклу до іншого суттєво поліпшуються умови життя людини. Матеріальною основою К – циклу є заміщення технологічних укладів.

Відбуваються соціально – економічні трансформації, які підвищують ступінь готовності суспільства до нової технологічної реальності.

Зазначимо основні з них:

• Трансформація відносин власності, зміна порівняльної значущості (відносної вагомості) її окремих форм. По – перше, з ’ явилися чинники виробництва, існування яких має сенс тільки за умов їх колективного використання. По – друге, специфіка інтелектуальної Праці передбачає, що працівник володіє усіма необхідними навичками для створення готового інформаційного продукту та можливостями придбання у власність необхідних засобів виробництва.

• Поява нових форм організації виробництва. Нові умови діяльності (важкість трансферу неформалізованих знань, залежність ринкової вартості сучасної компанії від інтелектуального капіталу працівників) викликають суттєві зміни у соціальному Статусі зайнятих: робітник стає більш самостійним, виходить з – під контролю керівництва, унеможливлюючи традиційні способи примусу

• Зміна характеру розподілу та обміну. Зайнятість в інтелектуальному виробництві дає можливість претендувати на частину додаткового продукту — своєрідну інтелекутальну ренту, джерелом якої є використання знань та навичок працюючих.

• Глибока індивідуалізація споживання, зміна його структури. Споживаючи, людина стає об ’ єктом Застосування технологій high-hume, спрямованих на вдосконалення її природи та здібностей. У структурі споживання зростає питома вага нематеріальних благ та послуг.

• Зміна соціальної структури суспільства. Зростає питома вага «нових власників» — власників не уречевлених, невідчутних благ — кваліфікації та знань, оволодіння якими принципово не передбачає їх відчуження від інших суб ’ єктів; знижується частка пролетаріату, натомість підвищується частка висококваліфікованих працівників. Однак проблема соціального розшарування залишається,зміщуючись у площину нерівного доступу до знань та інфор мації, посилення інтелектуальної залежності;

Розширення процесів перерозподілу в глобальному масштабі з’являються нові канали перерозподілу, формуються потужні світові фінансові центри. Концентруючи значну фінансову міць, вони виступають кредиторами біль шості національних та корпоративних суб’єктів господарювання