Екзаменаційний білет № 5

Показники загальної економічної ефективності інновацій

Для оцінки загальної економічної ефективності інновацій використовують систему показників:
інтегральний ефект;
індекс рентабельності інновацій;
норма рентабельності;
період окупності.
Інтегральний ефект (Еін) - це різниця результатів та інноваційних витрат за розрахунковий період, приведених до одного року (як правило, початкового), тобто з урахуванням дисконтування результатів і витрат:

Показники економічної ефективності, враховують витрати і результати, пов´язані з реалізацією проекту, що виходять за межі прямих фінансових інтересів учасників інвестиційного проекту.

Витрати учасників інвестиційного проекту підрозділяються на первісні (капіталоутворюючі інвестиції), поточні і ліквідаційні, які здійснюються відповідно на стадіях будівництва, функціонування і ліквідації.

Оцінка майбутніх витрат і результатів при визначенні ефективності інвестиційного проекту здійснюється в межах розрахункового періоду, тривалість якого (обрій розрахунку) приймається з врахуванням:

• тривалості створення, експлуатації і (при необхідності) ліквідації об´єкта;

• середньозваженого нормативного терміну служби основного технологічного устаткування;

• досягнення заданих характеристик прибутку (маси і/чи норми прибутку і т.д.);

• вимог інвестора.

Економі́чна ефекти́вність — це вид ефективності, що характеризує результативність діяльності економічних систем (підприємств, територій, національної економіки). Основною особливістю таких систем є вартісний характер засобів (видатків, витрат) досягнення цілей (результатів), а в деяких випадках і самих цілей (зокрема, одержання прибутку).

Ефективність визначається відношенням результату (ефекту) до витрат, що забезпечили його отримання:

Економічна ефективність = прибуток/витрати

Економічна ефективність — досягнення найбільших результатів за найменших затрат живої та уречевленої праці. Економічна ефективність є конкретною формою дії закону економії часу. За капіталістичного способу виробництва узагальнюючий показник економічної ефективності — норма прибутку. Для народних підприємств у розвинутих країнах Заходу основною метою стає максимізація не прибутку, а чистого доходу на одного зайнятого, що не виключає необхідності використання показника норми прибутку. Конкретнішими показниками економічної ефективності є продуктивність і фондомісткість праці, фондовіддача і фондомісткість продукції, матеріаловіддача і матеріаломісткість продукції, економічна ефективність капітальних вкладень, нової техніки, енергомісткість продукції та ін.

2.Функції генерального підрядника.

1. Оцінка наявної документації та допоміжних даних, аналіз відповідності проекту нормативам та інструкціям, надання допомоги у отриманні необхідної документації та дозволів.

2. Підбір матеріалів та інших необхідних виробів для узгодження із замовником.

3. Формування загального графіку робіт на будові. Встановлення контрольних дат для етапів будівництва.

4. Залучення підрядників для проведення спеціальних робіт та постачальників матеріалів шляхом проведення тендерів та конкурсів, моніторингу цін.

5. Юридичний супровід взаємин із підрядниками та постачальниками, ведення взаєморозрахунків із ними.

6. Організація процесу будівництва, узгодження графіків роботи підрядник та субпідрядників, налагодження поставок необхідних матеріалів, залучення спеціальної техніки.

7. Постійний контроль за якістю виконуваних робіт, за графіками проходження процесів, аналіз операційних та інших витрат.

8. При необхідності залучаються вузькофахові спеціалісти та консультанти.

9. Підготовка необхідної документації для здачі об’єкту експлуатацію.

Генеральним підрядником є особа, яка прийняла на себе виконання робіт за договором підряду і яка залучила до їх виконання інших осіб (субпідрядників). Закон не виключає можливості передання субпідрядникам всього обсягу робіт зі збереженням за генпідрядником загальних функцій по керівництву й організації виконуваних робіт.