Структура ринку

37. Концепції ринкової економіки.

Начало формы

38. Суть і основні функції господарського механізму.

Господарський механізм — це сукупність організаційних структур і конкретних форм господарювання, методів управління та правових норм, за допомогою яких суспільство (держава) додержується об’єктивних вимог економічних законів з урахуванням конкретної ситуації в народному господарстві.

Разом з тим господарський механізм, як й економічні відносини, невіддільний від продуктивних сил, з одного боку, і надбудови — з іншого. Він виражає і втілює їх тісну взаємодію.

Виражаючи сутнісні риси економічних законів, взаємозв’язки в їх системі, механізм господарювання в той же час виступає як інтегративна форма їх прояву. Це потрібно розуміти таким чином, що на поверхні економічного життя механізм господарювання являє собою сукупність організаційно-економічних форм, за допомогою яких держава здійснює функцію управління й регулювання економіки. Але з цієї точки зору механізм господарювання — це не проста сукупність організаційно-економічних форм (рядоположеність елементів), а явище, що відображає взаємозв’язок між ними, взаємодію, взаємопереходи, тобто являє собою систему.

Отже, сутність господарського механізму проявляється через його функції. До основних з них у політико-економічному аспекті належать:

· реалізація відносин пануючого типу власності;

· поєднання і взаємодія продуктивних сил і економічних відносин;

· узгодження й забезпечення руху економічних інтересів;

· створення умов для розв’язання суперечностей;

· формування «поля» взаємодії між механізмом дії і механізмом використання економічних законів.

Крім цих найважливіших функцій, господарський механізм виконує й другорядні, наприклад, стимулюван­ня науково-технічного прогресу, раціональне викорис­тання ресурсів та ін.

39. Суть та види конкуренції.

Конкуренція — економічне змагання виробників однакових видів продукції на ринку за залучення більшої кількості покупців та одержання максимального доходу в короткостроковому або довгостроковому періодах.

Зокрема, розрізняють такі види конкуренції:

· цінова — конкуренція, що здійснюється через зниження цін;

· нецінова — конкуренція, здійснювана через підвищення якості товарів, їх надійності, збільшення термінів служби, підвищення продуктивності, поліпшення умов реалізації за незмінних цін;

· чиста (ідеальна, досконала) — конкуренція, на ринку з багатьма продавцями та покупцями тотожного, взаємозамінного товару, коли жоден із продавців чи покупців не здатний відчутно вплинути на ціну чи обсяги продажу;

· недосконала — конкуренція, коли ринок не здатний виконувати свої функції, внаслідок чого, наприклад, окремі виробники мають змогу контролювати ціни й обсяги продажу продукції, яку вони виробляють;

· монополістична — конкуренція, яка має місце на ринку з багатьма продавцями і покупцями та значною кількістю товарів, що реалізуються за різними цінами;

· олігополістична (грец. oligos — мало) — конкуренція, на ринку з небагатьма великими продавцями товарів, здатними суттєво впливати на ціни реалізації цих товарів; модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси товарів.

40. Суть монополій. Основні види монополістичних об’єднань. Необхід-

ність державного втручання в монополістичну діяльність.

Монопо́лія — виключне право (виробництва, торгівлі, промислу тощо), що належить одній особі, групі осіб (олігополія) чи державі. Суть: Однією з негативних рис є те, що ринок породжує монополії та монополістичні тенденції в економічній системі.

Історія монополії сягає сивої давнини. Згадку про неї знаходимо вже у старогрецького філософа Аристотеля. Він відносить її до «мистецтва наживати майно»

Англійський філософ Томас Гобс описує монополії, створені ще феодальною державою для зарубіжної торгівлі. Монополістичні тенденції проявляються на всіх етапах розвитку ринкових процесів, але стають явними лише в XIX ст.

Наоснові монополії виникають найпростіші форми монополістичних обєднань: картель і синдикат. Картель- обєднання кількох підприємств однієї галузі, учасники якої зберігли власність на засоби виробництва і вироб-й продукт. Синдикат -договірне об'єднання підприємців, окремої галузі виробництва, що створювалося з метою захоплення ринку шляхом спільного збуту товарів за спільними цінами. Трест.- найбільш централізована форма монополістичних об'єднань, в межах якої підприємства-учасники відмовляються від виробничої, комерційної, а інколи й юридичної самостійності і підпорядковуються єдиному управлінню.

41. Складові ринкового механізму та їх характеристика.

. Складові ринкового механізму та їх характеристика складові елементи, їх чотири. Це - попит, пропонування, ринкова ціна і конкуренція. У загальному вигляді попит являє собою потребу в певному товарі, що забезпечена грошима. Розмір попиту визначається кількістю товарів, яка може бути реалізована на ринку за існуючими цінами.Пропонування - це сукупність товарів, які представлені на ринку. Його розмір визначається кількістю товарів, що пропонуються для продажу в певний період часу за існуючими цінами.Ринкова ціна - це ціна, що встановлюється на ринку. І нарешті, конкуренція. Вона являє собою процес суперництва між окремими продуцентами, постачальниками і покупцями товарів за найвигідніші умови їх виробництва та реалізації.