Поняття та суть економічної ефективності виробництва ячменю

Курсова робота

з предмету: «Економіка і організація

сільськогосподарського виробництва»

на тему:«економічна ефективність та організація виробництва ячменю на прикладі ПСП «Жовтневе» Охтирського району Сумської області

Виконала:

Студентка групи ЗВ-31

Москаленко В.М.

Перевірив викладач:

Барвінська С.М.

Суми 2014

Зміст

Вступ

Розділ 1.Теоретичн основи економічної ефективності виробництва ячменю.

1.1Поняття та суть економічної ефективності виробництва ячменю.

1.2Показники економічної ефективності виробництва ячменю

1.3Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва ячменю.

Розділ 2. Ефективність виробництва ячменю і аналіз досягнутого рівня на підприємстві.

2.1 Організаційно – економічна характеристика ПСП «Жовтневе» Охтирського району Сумської області.

2.2 Динаміка посівних площ урожайності валових зборів ячменю.

2.3 Організація основних виробничих процесів при вирощуванні ячменю.

2.4 Економічна ефективність виробництва ячменю.

Розділ 3. Заходи щодо підвищення економічного потенціалу вирощування ячменю

3.1 Удосконалення технологій вирощування ячменю з метою підвищення урожайності

3.2 Впровадження прогресивних форм організації і оплати праці в рослинництві.

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Становлення ринкових відносин у сільському господарстві зумовлює необхідність удосконалення форм і методів організації праці та виробництва, управління господарст

Стабільногоуспіхуважкодобитися, якщонемаєчіткогоуявлення про перспективисвогопідприємства. А це, у свою чергу, вимагаєінформації про кон'юнктуру ринку не тільки товару, але і ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових), положення на них конкурентів і т.д. Для сучасногокерівникадужеважливовмітиволодіти методикою збору та аналізуінформації, їївикористання для визначення перспектив розвиткупідприємства. Середсвітовихджерелпродовольстваячміньзаймаєпровіднемісцепоряд з рисом, кукурудзою і картоплею. У нашійкраїнівиробництво ячменю найважливішанародногосподарська проблема. В умовахринковихвідносин будь-яка організаційна форма виробництва повинна плануватисвоюдіяльність, в протилежномувипадку вона стаєоб'єктом чужого планування. За допомогоюпрогнозування і плануванняз'являєтьсяможливістьоб'єктивнооцінюватипідприємство, умовийогодіяльності. В умовахринковихвідносинважливезначеннянадаєтьсяплануваннязовнішньогосередовища. У більшостікраїнсвітустратегічнеплануваннястаєосновним правилом діяльностіпідприємств (Яковлєв Б.І., Яковлєв В.Б., 2004).

Зерно ячменю міститьнайбільшважливіелементихарчування як для людини, так і для тварин, і в переробленомувигляді є одним з повноціннихпродуктівхарчування. Порядзізбільшеннямурожайності і площобробітку ячменю, необхіднотакожособливуувагуприділятипідвищеннюякостійого зерна.

Для успішноговирішенняцихзавданьнеобхіднопокращувативикористанняагротехніки, ширшевпроваджувативисоковрожайнісорти і гібриди, удосконалювати структуру посівнихплощ. Великезначеннянадаєтьсятакожефективномувикористанню добрив, розширенняпосівів на меліорованих землях і в зонах достатньогозволоження.

Дана робота дає можливість вивчити стан зерновиробництва на прикладі ПСП "Жовтневе" Охтирського району Сумської області, обґрунтувати невикористані резерви і фактори збільшення виробництва і підвищення ефективності галузі, прийняти участь у вирішенні питань економічної діяльності сільськогосподарського підприємства.

В процесі дослідження були використані наступні методи: аналітичний, економіко-статистичний, економіко-математичний, розрахунково-конструктивний, балансовий та інші.

Мета даної курсової роботи - спроектувати заходи, спрямовані на підвищення ефективності виробництва зерна ячменю. Для досягнення цієї мети поставлені наступні завдання: отримання максимального прибутку; підвищення рентабельності виробництва продукції; вчинення технологічних заходів; вдосконалення організаційно-економічних заходів.

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЯЧМЕНЮ

Поняття та суть економічної ефективності виробництва ячменю.

Ефективність сільськогосподарського виробництва є результатом діяльності різних категорій господарств, взаємодії різних організаційно-економічних факторів, використання сукупності матеріально-технічних та інших ресурсів.

Наслідки фінансової кризи далися в знаки. Сільськогосподарські підприємства зіткнулись із значним зростанням у вартості позичкових фінансових ресурсів та з різким обмеженням доступу до кредитів. Разом із зростанням відсоткових ставок зросли ціни на виробничі ресурси (добрива, дизельне пальне). Ціни на сільськогосподарську продукцію знизилися, що ще більше виснажило ресурси для фінансування наступної посівної кампанії. Це призвело до певних змін у виробництві сільськогосподарських культур: зміщення в бік вирощування менш інтенсивних культур та знижений рівень використання мінеральних добрив.

Для забезпечення виробничого процесу підприємства змушені задовольняти в першу чергу найбільш нагальні потреби виходячи з фінансових можливостей. Так, у 2009 році в порівнянні з попереднім роком, незважаючи на зростання посівної площі ячменю на 6%, можна спостерігати зменшення матеріальних витрат на 8%, (насінна та посадковий матеріал на 12%, мінеральні добрива - на 26%, нафтопродукти - на 14%). Зменшилися витрати на оплату праці на 5%, а натомість зросли загальновиробничі витрати на 30%. Урожайність у 2007 і 2009 році була майже однаковою, але витрати виробництва в 1,5-2 рази більші у 2009 році в порівнянні з 2007р.

Для дослідження впливу витрат на формування прибутковості нами було проведено групування районів Хмельницької області за рівнем витрат на виробництво ячменю (табл.1) 2009 рік для більшості підприємств, які вирощували ячмінь, став збитковим. Низька урожайність і ціна реалізації 1ц ячменю, висока собівартість 1га призвели до збитковості вирощування даної культури в області. Райони, в яких затрати становили до 1500 грн/га отримали рівень збитковості 26,2%. Райони, в яких затрати склали 2101-2500 грн/га, не дивлячись на найвищу ціну реалізації (83,86 грн/ц) і не погану урожайність (27,1 ц/га) отримали збиток у розмірі 4636,9 тис. грн.. При витратах, які перевищують 2500 грн/га найменша урожайність і найбільший рівень збитковості. Отже, з таблиці видно, група районів, де затрати склали 1801-2100 грн/га мають найвищу урожайність (27,5 ц/га), непогану ціну реалізації (76,80 грн/ц) і рівень рентабельності склав 6,03%. Тобто це найбільш оптимальний варіант.