Класифікація основних засобів

Відповідно до діючої типової класифікації основних засобів — групуються залежно від функціонального призначення, галузевої належності, речовинно-натурального складу тощо.

Залежно від функціонального призначення основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі.

Виробничі основні засоби — це засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню. До них належать будівлі, споруди, силові машини та устаткування, передавальні пристрої, транспортні засоби, робоча худоба, багаторічні насадження, інші основні засоби, що діють у сфері матеріального виробництва.

Невиробничі основні засоби — це засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва та передбачені для обслуговування потреб житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, освіти, культури. До них належать споруди, будівлі, машини, обладнання, апарати та інші засоби, що використовуються в невиробничій сфері.

За галузевою належністю основні засоби поділяються на засоби промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту, зв'язку та ін.

За натурально-речовинним складом основні виробничі засоби поділяються на будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти і приладдя, виробничий та господарський інвентар, робочу та продуктивну худобу, багаторічні насадження; капітальні витрати на поліпшення земель, інші основні засоби.

З метою визначення розміру амортизаційних відрахувань основні засоби поділяються на:

1. Будівлі – будівельні об’єкти, призначені для створення необхідних умов праці. Тут розміщуються основні, допоміжні та обслуговуючі виробництва, лабораторії, управлінський апарат тощо.

2. Споруди – інженерно – будівельні об’єкти, призначені для здійснення технічних або технологічних функцій, пов’язаних з виробництвом. Це насосні станції, тунелі, мости, очисні споруди, естакади тощо.

3. Передавальні пристрої. За їх допомогою передається енергія різних видів: електрична, теплова, механічна, а також рідкі та газоподібні речовини. Це нафтопроводи, газопроводи тощо.

4. Машини та обладнання:

- силові машини і устаткування, призначені для виробітку та перетворення енергії – генератори, двигуни тощо;

- робочі машини та устаткування, які використовуються безпосередньо для роботи з предметом праці – верстати, преси, молоти тощо;

- вимірювальні та регулюючі пристрої, лабораторне обладнання;

- обчислювальна техніка;

- інші машини й обладнання.

5. Транспортні засоби – для транспортування вантажів і людей у межах підприємствах та поза ним.

6. Інструменти всіх видів та оснащення, що кріпиться до машин і призначене для обробки виборів.

7. Виробничий та господарський інвентар – для полегшення виробничих операцій: робочі столи, верстати, тара для зберігання сипких речовин; інвентар контрольного призначення: шафи, столи, інші офісні меблі, комп’ютери, копіювальна техніка тощо.

8. Інші основні фонди – бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові споруди, інвентарна тара, предмети прокату, природні ресурси.

До основних фондів підприємства не належать і вважають їх оборотними засобами:

- засоби праці з терміном корисного використання менш як 12 місяців незалежно від вартості;

- малоцінні предмети виробничого оснащення;

- змінне обладнання (таке, що багаторазово використовується у виробництві у вигляді змінних пристосувань до основних фондів);

- спецодяг, спецвзуття, форменний одяг;

- предмети, призначені для передання в оренду;

- багаторічні насадження, які вирощуються у розсадниках як посадковий матеріал.

За належністю підприємства основні фонди поділяються на:

- власні;

- орендовані;

- залучені.

За інтенсивністю використання фонди розрізняються на ті, що перебувають в експлуатації і ті, що перебувають в резерві (законсервовані).

Залежно від участі у процесі виробництва, тобто від ступеня їх впливу на предмет праці, основні фонди поділяються на активну і пасивну частини. До активної частини належать: робочі машини й механізми, транспортні засоби, силові машини і устаткування, технологічні лінії, виробничий інструмент, інвентар тощо, до пасивної – будівлі, споруди, передавальні пристрої тощо.

Розрізняють галузеву, вікову і технологічну структуру основних фондів. Галузева структура характеризується співвідношенням питомої ваги основних фондів різних галузей до загальної вартості основних фондів в промисловості. Вікова структура – це співвідношення різних вікових груп основних фондів в їх загальній вартості.

Співвідношення активної частини і пасивної частини виробничих основних фондів називається їх виробничою або технологічною структурою. Вважається, що структура основних фондів залежить від відсотка їх активної частини і що більший цей відсоток, то прогресивнішою і ефективнішою стає структура. Але порівнювати доцільно окремі підприємства однієї галузі, оскільки різні галузі промисловості характеризуються різними структурами основних фондів. Наприклад, в енергетиці активна частина основних фондів становить приблизно 70%, а в текстильній промисловості - 38%.

Нормативні акти:

1) Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби»;

2) Податковий кодекс стаття 138;

3) Податковий кодекс стаття 145.