Основні індикатори розвитку національної економіки

При макроекономічному аналізі досліджуються глобальні проблеми функціонування національної економіки і її зв'язки з зовнішнім світом:

Ø обсяг і структура суспільного виробництва;

Ø чинники економічного розвитку національної економіки, окремих її галузей і регіонів;

Ø рівень національної конкурентоспроможності;

Ø інфляційні процеси;

Ø безробіття і зайнятість;

Ø міжнародні економічні відносини і їх вплив на розвиток національної економіки.

Для кількісного і якісного аналізу визначених проблем та прогнозування тенденцій розвитку національної економіки за­стосовуються чотири групи економічних показників:

Ø показники, що визначають кількісні параметри;

Ø показники, за допомогою яких відображуються якісні ха­рактеристики національної економіки;

Ø структурні показники розвитку економічної системи;

Ø показники динаміки.

В сучасній системі національного рахівництва використову­ються різні макроекономічні показники та їх модифікації, які кі­лькісно характеризують параметри економічної системи.

Центральне місце в системі цих показників відводиться валовому внутрішньому продукту (ВВП), який є мірилом економічної ак­тивності.

За його допомогою обчислюється сукупну ринкову вартість кінцевих продуктів, створених в межах території даної країни протягом певного періоду (як правило року), незалежно від того, чиїми факторами виробництва вони були створені - вітчизняними чи іноземними загальна ринкова ва­ртість усіх кінцевих товарів і послуг, створених на території пе­вної країни.

При обчисленні ВВП враховується тільки кінцевий продукт (вартість проміжного продукту, тобто вартість сировини і факторів виро­бництва, що спожиті у процесі виробництва, не враховуються, Для того, щоб уникнути подвійного врахування одного й того самого ж продукту).

Кінцеві товари та послуги характеризуються тим, що для них цикл відтворення закінчено і вони доходять до кінцевого споживача, тобто при цьому не враховується проміжний продукт.

У колишньому Радянському Союзі для обчислення результатів суспільного виробництва використовувався показник сукуп­ний суспільний продукт (ССП), який враховував тільки показни­ки матеріального виробництва (вартість послуг не враховува­лась) і вартість проміжного продукту. На відміну від ССП до ВВП включено тільки суму валової доданої вартості (ВДВ) - суму валового випуску за вирахуванням величини проміжного споживання. По суті, валовий внутрішній продукт (ВВП) - це сума валової доданої вартості усіх галузей і секторів економіки.

Близьким до ВВП за змістом є показник валового національ­ного продукту (ВНП). Валовий національний продукт - це сукупна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, створених національними факторами виробництва, незалежно від того, в якій країні вони виробляли цей продукт. Валовий національний продукт підраховується за національним принципом. ВНП обчислюється як валовий внутрішній продукт і відрізняється від нього на величину, яка дорівнює сальдо розра­хунків із зарубіжними країнами.

У закритій економіці за відсут­ності зовнішніх потоків товарів і капіталів ВНП і ВВП рівні.

Але в дійсності певна частина створених у країні факторних доходів (від капіталу, робочої сили і землі) може являти собою власність іноземців, тому в складі ВНП такі доходи не враховуються, але вони включаються у ВВП. Разом з тим доходи, отримані грома­дянами даної країни за кордоном, враховуються у ВНП, але не входять до обсягу ВВП. Відмінності між ВВП і ВНП незначні. Обчислення обсягів ВВП і ВНП не лише полегшує міжнародне зіставлення темпів і рівнів економічного розвитку різних країн, а й дає змогу поглибити макроекономічний аналіз.

Існують три основні методи обчислення ВВП (ВНП):

• за доданою вартістю (виробничий метод);

• за видатками (метод кінцевого використання);

• за доходами (розподільчий метод).

Виробничий метод застосовують переважно для того, щоб уникнути подвійного підрахунку вироблених товарів та наданих послуг. За виробничим методом ВВП визначають як різницю між обсягом виробленої продукції та поточними витратами на придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, послуг інших підприємств. Додана вартість включає в себе оплату праці, прибуток, процент.

За видатками ВВП включає в себе суму видатків всіх макроекономічних суб'єктів на придбання кінцевих товарів та послуг.

ВВП = споживчі видатки (С) + валові приватні внутрішні інвестиції (І) + державні видатки (G) + чистий експорт (NE)

За доходами ВВП розраховується як сума усіх факторних доходів суб'єктів господарювання, амортизація та непрямі податки.

ВВП = заробітна плата найманих працівників (ЗП) + рента (Р) + процент (П) + прибуток корпорацій (ПК) + дохід некорпоративного сектора (ДНС) + амортизація (А) + непрямі податки (НП)

До ВВП при цьому не враховують:

· суто фінансові угоди (купівля-продаж акції, облігацій);

· перепродаж старих речей, які були у користуванні;

· трансфертні платежі (виплати по соціальному страхуванню, допомога по безробіттю, стипендії тощо)

· види діяльності, що неможливо точно прорахувати (робота домогосподарств, тіньові операції, бартер).

Існує також низка інших взаємопов'язаних макроекономічних показників, які можуть бути розраховані на основі ВВП.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) - це ВВП, зменшений на величину амортизаційних відрахувань. Цей показник не врахо­вує вартості зношених засобів виробництва.

Національний доход (НД) можна отримати, якщо ЧВП змен­шити на величину непрямих податків на бізнес (податок на дода­ну вартість, акцизи, мито, ліцензійні платежі тощо). Національ­ний доход - це сукупний дохід в економіці, який отримують вла­сники факторів виробництва: праці, капіталу, землі, підприємницьких здібностей. Національний дохід розраховується як чистий внутрішній продукт за вирахуванням податків на бізнес.

На основі національного доходу визначають особистий наяв­ний доход (ОД). Якщо від суми національного доходу відняти внески (податки) на соціальне страхування, податок на прибуток підприємств, а також прибуток, що використовується для роз­ширення виробництва (нерозподілений прибуток підприємства) і додати трансфертні платежі, які включають виплати соціального страхування по старості, від нещасних випадків, допомогу і ви­плати по безробіттю, різноманітні виплати неімущим і непраце­здатним тощо, то отримаємо суму особистого наявного доходу.