Податковий кредит

За період з 01.04.11 по 31.01.13 ТОВ «Енергія» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 10 300 705 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.11 по 31.01.13 встановлено його завищення всього на суму 2 900 000 грн., в тому числі за квітень 2012 року - на суму 322 222 грн., за травень 2012 року - на суму 322 222 грн., за червень 2012 року - на суму 322 222 грн., за липень 2012 року - на суму 322 222 грн., за серпень 2012 року - на суму 322 222 грн., вересень 2012 року - на суму 322 222 грн., за жовтень 2012 року - на суму 322 222 грн., за листопад 2012 року - на суму 322 222 грн. та за січень 2013 року - на суму 322 222 грн..

1. ТОВ «ЕКУ» (код за ЄДРПОУ 57067411)

Згідно детальної інформації щодо результатів автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міністерства доходів та зборів України та податкової звітності встановлено, що ТОВ «Енергія» в квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні та листопаді 2012 року, а також - в січні 2013 року задекларовано операції з придбання послуг від ТОВ «ЕКУ» (код за ЄДРПОУ 57067411) на загальну суму 2 345 619 грн., у т. ч. ПДВ 390 936 грн.

Згідно реєстру отриманих податкових накладних ТОВ «Енергія» суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «ЕКУ» включило до складу податкового кредиту в квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні та листопаді 2012 року, а також - в січні 2013 року (Декларації з податку на додану вартість) та відобразило у розділі ІІ «Податковий кредит» розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за відповідні періоди у розмірі 390 936 грн.

Між ТОВ «Енергія» (Замовник), в особі директора Пікуль К.Б. та ТОВ «ЕКУ»(Виконавець), в особі директора Клокуна Т.А. укладено договір про виконання робіт від 29.12.2011 № 23/11.

Умовами договору від 29.12.2011 № 23/11 передбачено:

1.1. За цим договором Виконавець приймає на себе зобов’язання виконати роботи «Выполнение расчетно-аналитических работ по адаптации материалов ВАБ пожаров и затоплений для энергоблоков № 2 ЮУАЭС, № 1 ХАЭС и № 3 РАЭС», а Замовник зобов’язується прийняти та сплатити виконану роботу.

2.1 Загальна вартість послуг встановлена згідно Протоколу погодження договірної ціни (Додаток 3 до Договору).

2.3 Оплата виконаних робіт проводиться на підставі Акту здачі-приймання робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 30-ти днів після підписання документів Замовником.

6.1 Початок дії договору – з моменту його підписання сторонами. Закінчення – по повному виконанню сторонами зобов’язань за даною угодою.

За перевіряємий період ТОВ «Енергія» (Замовник) отримано від ТОВ «ЕКУ» (Виконавець) наступні акти виконаних робіт (наданих послуг): Акт № 1 (згідно Договору № 23/11 від 29.12.2011р), Акт № 2 (згідно Договору № 23/11 від 29.12.2011р), Акт № 3 (згідно Договору № 23/11 від 29.12.2011р), Акт № 4 (згідно Договору № 23/11 від 29.12.2011р), Акт № 5 (згідно Договору № 23/11 від 29.12.2011р), Акт № 6 (згідно Договору № 23/11 від 29.12.2011р).

Крім того, управлінням податкового аудиту від СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів м. Києва отримано службову записку від 07.08.2013 № 56/вн/26-57-09 про те, що 03.04.2013 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи від імені директора ТОВ «ЕКУ» (код за ЄДРПОУ 57067411) Клокуна Т.А. формували податковий кредит з ПДВ та валові витрати для ТОВ «Енергія».

Згідно протоколу допиту директора підприємства ТОВ «ЕКУ» гр. Клокуна Т.А., останній повідомив, що до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства відношення не має.

Наведені обставини свідчать, що за перевіряємий період господарська діяльність ТОВ «ЕКУ» має ознаки нереальності здійснення господарських операцій.

Таким чином встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «ЕКУ» надання послуг ТОВ «Енергія» через недостатність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з надання послуг (робіт), відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв’язку з недостатністю трудових ресурсів та основних фондів.

2. ТОВ «Україна» (код за ЄДРПОУ 55754801)

Згідно детальної інформації щодо результатів автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міністерства доходів та зборів України та податкової звітності встановлено, що ТОВ «Енергія» в червні, серпні, листопаді, грудні 2012 року задекларовано операції з придбання послуг від ТОВ «Україна» (код за ЄДРПОУ 55754801) на загальну суму 15 054 384 грн., у т. ч. ПДВ 2 509 064 грн..

Згідно реєстру отриманих податкових накладних ТОВ «Енергія» суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Україна» включило до складу податкового кредиту в червні, серпні, листопаді, грудні 2012 року (Декларації з податку на додану вартість) та відобразило у розділі ІІ «Податковий кредит» розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за відповідні періоди у розмірі 2 509 064 грн.

Між ТОВ «Енергія» (Замовник), в особі директора Пікуль К.Б. та ТОВ «Україна»(Виконавець), в особі директора Гарбала А.М. укладено договір про виконання робіт від 26.02.2012 № 3/12.

Умовами договору від 26.02.2012 № 3/12 передбачено:

1.1. За цим договором Виконавець приймає на себе зобов’язання виконати роботи «Отчет по переодической переоценке безопасности энергоблока №1 Южно-Украинской АЭС. Подготовка материалов по техническому состоянию систем и элементов энергоблока», а Замовник зобов’язується прийняти та сплатити виконану роботу.

2.1 Загальна вартість послуг встановлена згідно Протоколу погодження договірної ціни (Додаток 3).

2.3 Оплата виконаних робіт проводиться на підставі Акту здачі-приймання робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 60-ти банківських днів після підписання документів Замовником.

6.1 Початок дії договору – з моменту його підписання сторонами. Закінчення – по повному виконанню сторонами зобов’язань за даною угодою.

За перевіряємий період ТОВ «Енергія» (Замовник) отримано від ТОВ «Україна»(Виконавець) наступні акти виконаних робіт (наданих послуг): Акт № 1 (згідно Договору №3/12 від 26.02.2012р).

Управлінням податкового аудиту від СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів м. Києва отримано службову записку від 07.08.2013 №56/вн/26-57-09 про те, що 03.04.2013 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи від імені директора ТОВ «Україна» (код за ЄДРПОУ 55754801) Гарбала А.М. формували податковий кредит з ПДВ та валові витрати для ТОВ «Енергія».

Згідно протоколу допиту директора підприємства ТОВ «Україна» (код за ЄДРПОУ 55754801) гр. Гарбала А.М., останній повідомив, що до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства відношення не має.

Наведені обставини свідчать, що за перевіряємий період господарська діяльність ТОВ «Україна» має ознаки нереальності здійснення господарських операцій.

Таким чином встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Україна» надання послуг ТОВ «Енергія» через недостатність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з надання послуг (робіт), відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв’язку з недостатністю трудових ресурсів та основних фондів.

Враховуючи вищезазначене, операції ТОВ «Енергія» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Також, в ході проведення перевірки не встановлено факт отримання товарів (послуг) ТОВ «Енергія» від контрагентів-постачальників у зв’язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств-постачальників.

У зв’язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності не є можливим.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Енергія» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «Енергія», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Енергія» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.2005 № 166 передбачено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку визначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується підписом платника, якщо платник – фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) – підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а у разі подання декларації в електронній формі – електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звіт­ність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) вста­новлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійс­нення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі пе­рвинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первин­ні документи повинні мати обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено доку­мент; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і пра­вильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу іден­тифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

За п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерсь­кому обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях ін­формації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’яз­кові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) (надалі Закон) - Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну назву отримувача;

ж) ціну продажу без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) - Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним податковим органом України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно пп.7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) - Податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної, на вимогу покупця, згідно з пунктом 7.2.6 цього Закону, покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до податкового органу за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна не виписується, якщо обсяг разового продажу товарів (робіт, послуг) не більший двадцяти гривень, у разі продажу транспортних квитків та при виписуванні готельних рахунків. При цьому підставою для збільшення суми податкового кредиту є товарний чек (інший розрахунковий або платіжний документ).

Згідно пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Порядок нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI.

Згідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, об’єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі – імпорт).

Згідно пп. 14.1.191 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром. Постачанням товарів також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу; б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства; в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов’язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню); г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення; ґ) умовне постачання товарів та необоротних активів, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту і в останньому звітному (податковому) періоді обліковувалися у залишках платника, який подав заяву про анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість або про перехід на іншу систему оподаткування, що передбачає сплату податку в іншому порядку, ніж той, що визначений цим розділом; д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника; е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю. Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням;

Згідно п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом. У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами). У разі постачання необоротних активів, у тому числі в разі їх самостійної ліквідації, переведення з виробничих у невиробничі, переведення з використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент їх постачання. До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об’єкту лізингу. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно, з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідно до вимог п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є податковим документом.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Підпунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями передбачено що, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції (поставка, продаж, фінансова допомога, інвестиція тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.