Функції управління

Процес управління як система виконує чотири функції: планування, організація, директування, контроль.

Функція планування полягає в розробці цілей організації та визначенні найкращих способів їхнього досягнення.

Завдання планування полягають в тому, щоб визначити:

– поточний стан фірми;

– бажаний стан;

– шляхи переходу від першого до другого.

Стратегічні плани – це дії, спрямовані на досягнення стратегічних цілей. Вони звичайно є довгостроковими і визначають дії на термін від двох до п'яти років. Розробляються стратегічні плани менеджерами вищого рівня.

Тактичні плани – це дії, спрямованіна досягнення тактичних цілей і на підтримку стратегічних планів. Вони розробляються менеджерами середньої ланки, які обговорюють плани з менеджерами нижчої ланки, перш ніж представити їх вищому керівництву

Оперативні плани – це дії, спрямовані на виконання оперативних цілей і підтримку тактичних планів. Звичайно ці плани охоплюють період менше року і розробляються менеджерами нижчої ланки при консультативній участі менеджерів середньої ланки.

Організаційна функція полягає в процесі розподілу ресурсів для виконання планів підприємства. На цій стадії менеджер має враховувати всі види діяльності працівників, а також технічні засоби й устаткування, які ними використовуються. Проблеми, які менеджер має вирішити на стадії організаційної роботи, включають вибір оптимального для цілей організації варіанта поділу праці і подальше комплектування штатів, визначення розмірів оплати праці, допомога працівникам у придбанні навичок та оцінка якості їхньої праці.

Директування містить усобі три компонента: мотивацію, лідерство і комунікацію.

Мотивація – процес стимулювання працівників до діяльності щодо досягнення цілей організації як засобу задоволенняїхньоговласного бажання.

Лідерство – процес впливу на інших у зв'язку з реалізацією цілей фірми. Менеджер є лідером тоді, якщо він у змозі впливати на всі підпорядковані йому підрозділи, спрямовуючи їх зусилля на виконання організаційних завдань фірми.

Комунікація – відносини, пов'язані з міжособистісним та організаційним спілкуванням при передачі інформації між внутрішньовиробничими осередками фірми.

Контроль – спостереження за досягненням, організацією своїх цілей та коригування відхилень відних.

Процес контролю являє собою замкнутий цикл, що охоплює всі рівні керівництва і складається з чотирьох етапів (рис. 12.9). На першому етапі цього циклу керівники вищої ланки встановлюють стандарти,тобто критерії оцінки роботи організації в цілому. Стандарти, які використовуються для контролю, мають бути тісно пов'язані із стратегічними цілями. На другому етапі контрольного циклу оцінюються результати діяльності на всіх рівнях компанії у всіх підрозділах. На третьому етапі реальні результати діяльності порівнюються з прийнятими стандартами. Менеджери зобов'язані знайти причини будь-яких розбіжностей. Якщо результати діяльності не відповідають стандартам, то на четвертому етапі починаються певні коригуючі дії, які можуть полягати або у внесенні змін у саму діяльність організації, або у переоцінці стандартів. Ефективність контролю – це забезпечення за його допомогою виконання максимального обсягу поставлених перед підприємством завдань.

Рис. 12.9 Циклічний процес контролю