Примітка

Завищення або заниження рівня нормативу однаково небажано для підприємців. У випадку завищення нормативу господарські рішення будуть авантюрно орієнтовані на нереально високі показники. Це, з одного боку, змусить відмовитися від фактично вигідних рішень, а з іншого боку – підвищить ступінь ризику одержання негативного результату, що може привести до непередбачених збитків. Небажано і заниження нормативу. Це веде до ухвалення рішень зі свідомо низьким рівнем рентабельності.

У період панування соціалістичних економічних відносин, коли держава виступала власником на засоби виробництва, вона могла директивно встановлювати нормативи ефективності. Зокрема, норматив річної абсолютної ефективності капітальних вкладень був установлений на рівні 0,12, аналогічний показник для створення нової техніки був прийнятий рівним 0,15. Відповідно нормативи строків окупності дорівнювали 8 і 6,5 років.

В ринковій економіці всі проблеми визначення нормативів ефективності покладено на плечі самого підприємця або економістів, що разом з керівниками підприємств повинні вибирати нормативи ефективності.

Вибір нормативів залежить насамперед від конкретних завдань, що стоять перед підприємством, фінансових умов роботи, сфери діяльності, економічної кон'юнктури, рівня інфляції, конкретних цілей розвитку та ін.

Кожен із зазначених підходів має свої переваги і недоліки, а головне – свою специфічну сферу застосування.

Ефективність і життєвий цикл виробу. Будь-який вид продукції – лише ланка в ланцюзі з назвою «життєвий цикл виробу». У загальному вигляді можна сказати, що він складається із таких основних стадій:

Рис. 10.1 Стадії життєвого циклу виробів

Планований захід може бути здійснений на будь-якій стадії розглянутого циклу. Викликані ним зміни пов’язані з цілим комплексом суспільних явищ (соціальних, економічних, екологічних ефектів). Найчастіше вони не обмежуються стадією, де було здійснено захід (умовно – поточна стадія), але поширюються і на інші етапи життєвого циклу. Частина зазначених ефектів реалізується на етапах, що слідують за стадією реалізації заходу (умовно – наступні стадії). Але є й такі ефекти (хоч на перший погляд це може здаватися дивним), які можуть виникати на попередніх стадіях, тобто тих, що відбуваються до етапу, де реалізується захід (умовно – попередні стадії). Схематично постадійна картина реалізації ефектів від здійснюваного заходу показана на рис. 10.2.

Рис. 10.2. Умовна схема постадійної реалізації ефектів заходу, що розглядається

Сумарна величина економічного ефекту від реалізації передбаченого заходу протягом всього життєвого циклу виробу має вигляд:

Е_сум = Е_поп + Е_пт + Е_н, (10.4)

де Е_поп – сумарна величина економічних ефектів, що реалізуються на попередніх стадіях; Е_пт ­– сумарна величина економічних ефектів, що реалізуються на поточній стадії; Е_н – сумарна величина економічних ефектів, що реалізуються на наступних стадіях.