Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Визначення площі камер холодильника
Проведемо перевірочні розрахунки камер холодильника.
3. 1. Будівельна площа камер зберігання визначається за формулою 2,7 ([1], с.27):
Fбуд =Мк /(qv · hгр.· 
f), м2 (3.1.)
де Мк - місткість камери, т;
qv - норма завантаження на 1м3 об'єму камери, т/м3;
hгр— вантажна висота штабеля, м;
f - коефіцієнт використання площі камери,
3.2. Будівельна площа камер заморожування та охолодження вантажів([2], с.39):
Fбуд. = Мд τ / qf (3.2.)
де Мд - місткість камери, т.
τ - час термообробки, доб.
3.3. Кількість будівельних прямокутників за формулою 2,5 ([1], с.25):
n = Fстр./ f (3.3.)
де f - будівельна площа одного прямокутника, м2;
f = 6 ·12=72 м2
3.4. Приймаємо дійсну кількість прямокутників і визначаємо дійсну площу:
Fбуд. = nд · f, м² (3.4.)
3.5. Дійсна місткість камер:
Мд = (М·nд)/n, т (3.5.)
3.6.Будівельна площа експедиції визначається за формулою([2], с.28):
Fбуд = (0,5 · Мдоб)/0,35, м2 (3.6)
де Мдоб. – добова видача вантажа, т/доб.;
0,35 - норма навантаження на 1м3 будівельної площі, т/м3
3.7. Будівельна площа камер холодильника визначається за формулою:
 |
ΣFбуд. ход = ΣFбуд.к.зб.+ ΣFбуд.к.т/о., м2 (3.7.)
де ΣFбуд. ход – сума будівельних площ всіх камер зберігання охолоджених продуктів;
ΣFбуд.к.т/о – сума будівельних площ всіх камер зберігання заморожених продуктів;
3.8. Визначаємо будівельну площу допоміжного приміщення за формулою ([2], с.40)
Fдоп. = (0,2 - 0,4)·F6уд.хол., м2 (3.8.)
3.9. Будівельна площа машинного відділення визначається за формулою ([2], с.40)
Fмаш. = (0,1 - 0,15)·Fбуд.хол., м2 (3.9.)
3.10. Визначаємо будівельну площу службових приміщень за формулою ([2], с.4С)
Fдол. п. = (0,05 - 0,l)· Fбуд.хол., м2 (3.10.)
Всі розрахунки заносяться до таблиці 3.1.
Таблиця2.1
| Назва камери | Мк,т | М, т/доб | qv, т/м³ | qF,т/м2 | ВF. | hгр, м | Fбуд. м² | f, м² | np | nд | Мд, т | Fбуд.д.м2 | Т доб |
| Камера закалювання морозива | 0,3 | 0,75 | 3,2 | 1,7 | 41,2 | ||||||||
| Камера зберігання морозива | 0,55 | 0,75 | 3,2 | 7,4 | |||||||||
| Камера зберігання замороженого масла | 0,35 | 0,7 | 2,5 | 1,6 | 87,5 | ||||||||
| Камера зберігання морожених фруктів та концентратів | 0,55 | 0,75 | 2,5 | 58,2 | 0,8 | ||||||||
| Будівельна площа холодильника | |||||||||||||
| Експедиція | 0,7 | ||||||||||||
| Допоміжна площа холодильника | 2,6 | ||||||||||||
| Машинне відділення | 2,6 | ||||||||||||
| Службові приміщення | 46,8 | 0,65 | |||||||||||
| Площа холодильника в контурі ізоляції | |||||||||||||
| Загальна площа холодильника |
4.БУДІВЕЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ ТА ІЗОЛЯЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ
Схематично зображуються конструкції зовнішніх сторін холодильників, внутрішніх стін, перекриття, підлоги ([1] с. 51-52, • [2] с. 48-57.)
| |||
 | |||
Зовнішня стіна
Перегородка
| |||
 | |||
Підлога
Примітка: 1. Конструкція внутрішніх стін відрізняється від зовнішніх
товщиною цегляної кладки. Її приймають рівною 0,25 м.
5. РОЗРАХУНОК ІЗОЛЯЦІЇ
5.1. Товщину теплоізоляційного шару визначаємо за формулою 2.11 ([2], с.53)
із. = λіз. [1/К0 – (1/ з. + 
(δі. /λi).+ 1/ в.)], м (5.1.)
де λіз., λі - коефіцієнти теплопровідності ізоляційних та будівельних
матеріалів, які складають конструкцію стін холодильника,
Вт/(м·К);
К0 - оптимальний коефіцієнт теплопередачі, визначається по
таблиці в залежності від температури в камері та кліматичної
зони, Вт/(м²·К);
з, в.. - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої та внутрішньої сторін
огородження,Вт/(м²·К);
δіз. - товщина окремих шарів конструкції огородження, м².
5.2. Дійсний коефіцієнт теплопередачі визначається за формулою 2.12([2],с.54)
Кд. = 1/(1/ із.+ (δі. /λi)+ 1/ в.+ δіз.д.. /λіз.), Вт/(м²·К) (5.2.)
де δіз.д.. - дійсна товщина теплоізоляційного шару, яка приймається із стандартних плит товщиною 25мм
Всі розрахунки зводимо в таблицю 5.1
Таблиця 5.1
| Назва стіни | tk,ºC | K0, Вт м²·К | аз. Вт м²К | ав. Вт м²·К | δ1 λ1 | δ2 λ2 | δ3. λ3 | δ4... λ4 | δ5 λ5 | λиз. Вт мК | δиз., м | δиз.д., м | Кд, Вт м²·К |
| Зовнішня стіна хол. контуру | -30 | 0,28 | 0,02 0,98 | 0,38 0,82 | 0,02 0,98 | 0,004 0,3 | 0,02 0,98 | 0,05 | 0,16 | 0,175 | 0,21 | ||
| Внутрішня стіна хол. контуру | -30 | 0,27 | 0,02 0,98 | 0,25 0,82 | 0,02 0,98 | 0,004 0,3 | 0,02 0,98 | 0,05 | 0,11 | 0,125 | 0,26 | ||
| Перегородка | -30 | 0,3 | 0,02 0,98 | 0,12 0,82 | 0,02 0,98 | 0,004 0,3 | 0,02 0,98 | 0,05 | 0,12 | 0,125 | 0,28 | ||
| Підлога | -30 | 0,21 | 0,04 1,86 | 0,08 1,86 | 0,01 0,15 | 0,025 0,98 | 1,35 0,58 | 0,05 | 0,11 | 0,125 | 0,21 | ||
| Покриття | -30 | 0,21 | 0,01 0,3 | 0,04 1,86 | 0,01 0,15 | 0,035 2,04 | 0,05 | 0,24 | 0,25 | 0,22 | |||
| Зовнішня стіна тепл. контуру | -8 | 0,4 | 0,02 0,98 | 0,38 0,82 | 0,02 0,98 | 0,004 0,3 | 0,02 0,98 | 0,05 | 0,09 | 0,1 | 0,37 | ||
| Внутрішня стіна тепл. конруру | -8 | 0,5 | 0,02 0,98 | 0,25 0,82 | 0,02 0,98 | 0,004 0,3 | 0,02 0,98 | 0,05 | 0,06 | 0,1 | 0,28 | ||
| Перегородка | -8 | 0,02 0,98 | 0,12 0,82 | 0,02 0,98 | 0,004 0,3 | 0,02 0,98 | 0,05 | 0,47 | |||||
| Підлога | -8 | 0,41 | 0,04 1,86 | 0,08 1,86 | 0,01 0,15 | 0,025 0,98 | 1,35 0,58 | 0,05 | 0,41 | ||||
| Покриття | -8 | 0,44 | 0,01 0,3 | 0,04 1,86 | 0,01 0,15 | 0,035 2,04 | 0,05 | 0,12 | 0,15 | 0,38 |
6. ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК
Таблиця 6.1
| Назва камери | Кд кВт/м2К | Fогор м2 | tн. 0C | .tв, 0С | 
0С
| Q1Т, к Вт |  tc....0С
| Qср. кВт | Q1 кВт |
| Камера зберігання масла | |||||||||
| Стіна північна внутрішня | 0,26 | 57,6 | -30 | -15 | -15 | - | - | ||
| Стіна східна внутрішня | 0,26 | 57,6 | -15 | 0,49 | 0,49 | ||||
| Стіна південна внутрішня | 0,28 | 28,8 | -15 | 0,27 | 0,27 | ||||
| Стіна західна внутрішня | 0,28 | 57,6 | -15 | 0,43 | 0,43 | ||||
| Перекриття | 0,22 | -15 | 1,52 | 14,9 | 0,47 | 1,99 | |||
| Підлога | 0,21 | -15 | 0,48 | 0,48 | |||||
| Всього | 3,66 | ||||||||
| Камера зберігання морозива | |||||||||
| Стіна північна зовнішня | 0,21 | 86,4 | -25 | 1,05 | 1,05 | ||||
| Стіна західна зовнішня | 0,21 | 172,8 | -25 | 2,1 | 7,2 | 0,26 | 2,36 | ||
| Стіна південна внутрішня | 0,28 | 28,8 | -25 | 0,27 | 0,27 | ||||
| Стіна південна внутрішня | 0,21 | 57,6 | -25 | 0,7 | 6,3 | 0,04 | 0,74 | ||
| Стіна східна внутрішня | 0,28 | 115,2 | -25 | 1,2 | 1,2 | ||||
| Підлога | 0,21 | -25 | 3,14 | 3,14 | |||||
| Стеля | 0,22 | -25 | 7,35 | 14,9 | 1,89 | 9,24 | |||
| Всього | 18,0 | ||||||||
| Камера зберігання фруктів та концентратів | |||||||||
| Стіна північна внутрішня | 0,28 | 28,8 | -15 | -15 | - | - | |||
| Стіна східна внутрішня | 0,3 | 57,6 | -15 | 0,29 | 0,29 | ||||
| Стіна західна внутрішня | 0,27 | 57,6 | -15 | 0,42 | 0,42 | ||||
| Стіна зовнішня південна | 0,21 | 28,8 | -15 | 0,29 | 6,3 | 0,04 | 0,33 | ||
| Підлога | 0,21 | -15 | 0,24 | 0,24 | |||||
| Перекриття | 0,22 | -15 | 0,76 | 14,9 | 0,08 | 0,84 | |||
| Всього | 2,12 | ||||||||
| Камера закалювання морозива | |||||||||
| Стіна північна зовнішня | 0,21 | 57,6 | -30 | 0,76 | 0,76 | ||||
| Стіна східна внутрішня | 0,27 | 57,6 | -30 | 0,75 | 0,75 | ||||
| Стіна південна внутрішня | 0,28 | 57,6 | -15 | -30 | 0,24 | 0,24 | |||
 Стіна
західна внутрішня
| 0,26 | 57,6 | -30 | 0,63 | 0,63 | ||||
| Покриття | 0,22 | -30 | 2,0 | 14,9 | 0,47 | 2,47 | |||
| Підлога | 0,21 | -30 | 0,95 | 0,95 | |||||
| Всього | 5,8 | ||||||||
| Експедиція | |||||||||
| Стіна внутрішня північна | 0,28 | 28,8 | -25 | -33 | |||||
| Стіна східна внутрішня | 0,28 | 57,6 | 0,06 | 0,06 | |||||
| Стіна південна зовнішня | 0,37 | 28,8 | 0,27 | 6,3 | 0,07 | 0,34 | |||
| Стіна західна внутрішня | 0,26 | 57,6 | -25 | -33 | - | - | |||
| Перекриття | 0,41 | 0,74 | 14,9 | 0,44 | 1,18 | ||||
| Підлога | 0,38 | -7 | - | - | |||||
| Всього | 1,58 |
Всі розрахунки зводимо в таблицю 6.2.
Таблиця 6.2
| Назва камери | 
год
| Мп т/доб | і1 | і2 | Q2 пр кВт | Мт т/доб | Ст, кДж/кгК | t1 . 0C | t2 0C | Q2т., кВт | Q2., кВт |
| Камера зберігання масла | 40,6 | 17,6 | 3,7 | 0,7 | 2,3 | -5 | -15 | 0,37 | 4,07 | ||
| Камера зберігання фруктів та концентратів | 82,9 | 17,2 | 4,56 | 0,3 | 2,3 | -8 | -15 | 0,11 | 4,67 | ||
| Камера закалювання морозива | 105,3 | 42,6 | 3,5 | 2,3 | -6 | -30 | 2,25 | 44,85 |
Таблиця 6.3
| Назва камери | А, Вт/м² | F, м² | q1, кВт | n | q2, кВт | NЭ, Вт | q3, кВт | B. Вт/м² | q4 .кВт | Q4, кВт |
| Камера зберігання масла | 2,3 | 0,33 | 1,05 | 1,15 | 6,53 | |||||
| Камера зберігання морозива | 2,3 | 1,32 | 1,4 | 4,6 | 12,3 | |||||
| Камера закалювання морозива | 4,7 | 0,67 | 1,4 | 1,73 | 11,8 | |||||
| Камера зберігання фруктів та концентратів | 2,3 | 0,17 | 0,7 | 0,57 | 4,44 | |||||
| Експедиція | 4,7 | 0,34 | 0,7 | 1,44 | 5,48 |
Всі розрахунки теплопритоков заносимо в зведену таблицю 6.4
Таблиця 6.4
| Назва Камери | Q1 К Вт | Q2 кВт | Q4 кВт | Q общ кВт | ||||
| Qобщ | Qкомп | Qобщ | Qкомп | Qобщ | Qобщ | Qкомп | Qобщ | |
| Камера зберігання масла | 3,66 | 3,1 | 4,07 | 4,07 | 6,53 | 4,9 | 14,26 | 12,1 |
| Камера зберігання морозива | 15,3 | 12,3 | 9,2 | 30,3 | 24,5 | |||
| Камера закалювання морозива | 5,8 | 4,93 | 44,85 | 44,85 | 11,8 | 8,85 | 62,45 | 58,6 |
| Камера зберігання фруктів та концентратів | 2,12 | 1,8 | 4,67 | 4,67 | 4,44 | 3,33 | 11,23 | 9,8 |
| Експедиція | 1,58 | 1,35 | 5,48 | 4,1 | 7,06 | 5,45 |
Проводимо підбір компресора.
Навантаження на компресор для камер зберігання масла, фруктів та експедиції
t0 = -200C Q1 = 12,1+ 9,8+ 5,45= 27,35 кВт
Навантаження на компресор для камер зберігання і заморожування масла.
t0 = -400C Q2 = 24,5+ 58,6= 83,1 кВт
6.5.1. Витрати холоду на виробництво морозива складають 50% від загального холодовиробництва.
Загальна холодопродуктивність компресорного цеху визначається за формулою:
Qзаг = (Σ Qкм-20 + Σ Qкм-40)·100/ 50, кВт 6.15.
Qзаг = (27,35+ 83,1) ·100 / 50 = 220,9 кВт
Холод використовують для охолодження суміші морозива в теплообмінних установках та резервуарах. Для цього використовують льодяну воду. Останнім часом в якості проміжного холодоносія використовують гліцерин. Холодоносії охолоджуються в кожухотрубних випалювачах, які встановлені в машинному відділенні.
6.5.2 Температура кипіння холодоагенту в випарювачі визначається за формулою:
t0 = tхн – (5 ÷10), 6.16.
де tхн – температура холодоносія,0 С.
Для льодяної води tхн = 00С.
t0 = 0 - 10 = -100C
щоб не вводити третю температуру кипіння для охолодження льодяної води приймаємо таку ж температуру кипіння, що й для холодильних камер з температурою -150С. t0 = - 200С.
5.5.3. Загальне навантаження на компресори для t0 = - 200С визначається за формулою:
Qзаг -20 = Qзаг - Qзаг-40, кВт 5.17.
5.5.4. До 30% холодовиробництва двоступеневої холодильної установки (t0 = - 400С) витрачається на охолодження розсолу (гліцерину) в ескімо генераторі (до t = - 300С)
Загальне навантаження на компресори двоступеневого стиснення визначаємо за формулою:
Qзаг-38 = Σ Qкм-38 ·100 /(100 – 30), кВт 5.18.
Qзаг-38 = 83,1 · 100 / 70 = 118,9 кВт
Qзаг -22 = 220,9 – 118,9 = 102 кВт
7. ВИБІР ТА ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОЛОДЖЕННЯ
Вибір системи охолодження має важливе значення при підборі обладнання холодильника. Після визначення теплового навантаження на компресори і камерне устаткування вибираємо система охолодження.
Проектується система централізованого холодопостачання з розміщенням у загальному машинному відділенні компресорів, що працюють на різні температури кипіння. Для охолодження продуктів вибирається система безпосереднього охолодження, тому що вона найбільше економна та має переваги перед фреоновою: аміак погано розчиняється в мастилі, у нього низька собівартість, він має відмінні термодинамічні властивості і не є таким екологічно небезпечним як фреон.
Приймається насосно-циркуляційна схема з нижньою подачею аміаку в прилади охолодження.
Вибираємо прилади охолодження в залежності від температури в камері: для камер зберігання масла, морозива, заморожених фруктів та концентратів з температурою - - 15 0С і –-250С вибираємо батарейне охолодження з використанням батарей, при якому в камерах виникає природна циркуляція повітря. Таке ж охолодження приймаємо для експедиції. Використовуємо настінні батареї з оребрених труб.
Для камер закалювання морозива до температури -400С використовуємо повітроохолоджувачі, які забезпечують інтенсивну циркуляцію повітря холодильника.
Холодильні установки будуть двох типів:
- Одноступенева для камери зберігання масла, заморожених фруктів та концентратів і експедиції, якій відповідає t кипіння -200С;
- Двоступенева для камер зберігання та закалювання морозива, якій відповідає t кипіння –400С.
8. РОЗРАХУНОК І ПІДБІР ОСНОВНОГО ОБЛАДНАННЯ
8.1. Розрахунок та підбір компресорів одно - і двохступеневого стиснення.
Підбираємо компресори, які задовольняють наші потреби та порівнюємо їх з тими, що встановлені в машинному відділенні зараз.
8.1.1. Навантаження на компресор визначається за формулою 3.16([2], с.71)
Q0 раб. = (К · Qкм.)/B, кВт (8.1.)
де Qкм - теплове навантаження на компресор, кВт;
К - коефіцієнт теплових втрат у трубопроводах і арматурі,
приймається в залежності від t 0 межах 1,05 ÷ 1,1;
В - коефіцієнт робочого часу, приймається в межах 0,7 ÷ 0,9.
Qо роб-20. = 1,05∙102 / 0,8= 133,8 кВт
Qо роб.-40 = 1,05∙118,9 /0,8= 156 кВт
8.2.2. Визначення розрахункового робочого режиму холодильної установки.
Таблиця 8.1
| режими | to C | tk C | tвс C | tп С | P0, мПа | Pк, мПа | і11, кДж/кг | і1, кДж/кг | і2, кДж/кг | і31=і4, кДж/кг | V1, м³/кг |
| -20 | -10 | 0,24 | 1,45 | 0,55 |
8.2.2.10. По розрахунковим даним робочого режима холодильної установки будується цикл в діаграмі i-lgP і визначаються параметри точок цикла двохступеневого стиснення.
Параметри точок заносяться в таблицю 8.2.
| t0 | tк | tв | tп | Р0 | Рк | Р | і11, кДж кг | і1, кДж кг | і2, кДж кг | і3, кДж кг | і4, кДж кг | і5=і6, кДж кг | і7=і8 кДж кг | V1. м2/кг | V2, м³/кг | V3, м³/кг |
| -40 | -25 | 0,073 | 1,45 | 0,3 | 1,65 | 0,43 | 0.11 |
Таблиця 8.2
 |
 |
Данні заносимо до таблиці 8.3.
Таблиця 8.3
| Режим | q0 кДж/кг | Q0 кВт | Мт кг/с | Vд м3/с | 
| Vт, м3/с | Марка Компр. | К -ть шт.. | Nт м3/с | N1, кВт | Nе, кВт | Qк, кВт |
| -20 | 133,8 | 0,11 | 0,08 | 0,78 | 0,1 | YORK CМО 26 | 12,8 | 18,4 | 24,8 | 152,2 |
За визначеними даними підбираємо 3 одноступеневі поршневі компресори фірми YORK марки СМО26, один з яких резервний.
Технічні характеристики компресора фірми YORK марки СМО26.
Холодопродуктивність 79кВт;
Об’ємна продуктивність 0,048 м3/с;
Габаритні розміри: 1400х690х1000;
Вага 475кг.
8.4.Розрахунок і підбір двоступеневого компресора. 
8.4.1. 
Теоретична потужність компресора СВТ визначається за формулою 5.22([1]ст.105) Таблиця 8.4
| Режим | Q0 кВт | q0 кДж/кг | М1 кг/с | М2 кг/с | Vндд м3/с | Vвдд м3/с | Марка компре сора. | Vmнд Vmвд | Nт | Nі | Nе | Qкд кВт |
| - 40 | 0,12 | 0,17 | 0,22 | 0,03 | YORK TSMC 116Е | 0,26 0,020 | 43,3 60,9 | 51,4 75,8 | 67,6 84,9 |
За розрахунками вибираємо двоступеневий поршневий компресор фірми YORK типу TSMC116Е у кількості 2шт, один з яких є резервним.
Технічні характеристики компресора фірми YORK типу TSMC116Е:
Холодопродуктивність 163 кВт;
Об’ємна продуктивність 0,282 м3/с;
Габаритні розміри: 2475х 1150 х 1335;
Вага 1800кг.
Date: 2015-07-17; view: 810; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА... |