Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Середні похибки рельєфу
Користуючись таблицею і знаючи висоту перерізу рельєфу ho даної карти, можна обчислити значення закладень d у міліметрах, які відповідають вказаним у таблиці похилам поверхні місцевості. Наприклад: для карти масштабу 1:25000 (ho = 5 м) граничні закладення будуть: (1.22) При n < 2° величина d знаходиться у межах 40,0...5,9 мм, при n = 2°...6° відповідно 6,0...1,9 мм, а при n > 6° менше 1,9 мм. Якщо відомі закладення у міліметрах, то легко за допомогою лінійки з міліметровими поділками, визначити такі місця на карті, де розташовані схили з відповідними похилами. Треба тільки позначити ідентичні контурні точки на обох картах. Далі виконують необхідні виміри і обчислюють позначки НД контурних точок та похили iД місцевості біля них за формулами: (1.23) (1.24) де H мг – позначка молодшої горизонталі; h0 – висота перерізу рельєфу (м); d – закладення (м);
а – відстань по напрямку найбільшого нахилу від молодшої горизонталі до точки (м). На карті крупного масштабу визначають позначку Нк ідентичної точки за аналогічною формулою (відповідно до 1.23). Результати вимірів та обчислень записують як у таблиці 1.7. Кількість точок повинна бути не менша 12. При цьому не можна використовувати точки, позначки яких записані на карті (на вершинах горбів, у западинах, тальвегах, по урізу води річок і озер). Вибрані точки повинні бути чіткими точками контурів, а їх позначки повинні визначатись за допомогою горизонталей. Таблиця 1.7 Приклад записів вихідних даних для визначення похибок позначок (1:Мд= 1:25000, 1:МК= 1:10000)
Похибки mН позначок точок контурів на карті масштабу 1:МД одержують за допомогою формули Коппе: (1.25) де і – похил схилу між горизонталями; а, b – емпіричні коефіцієнти, які вираховують на основі вимірів (табл. 1.7). Але спочатку треба переконатись в тому, що у вихідних даних є певний зв'язок між ∆j та іj) (i – номер точки). Якщо зв'язок існує, то можна обчислити а та b, та та тb, а далі користуватись формулою Коппе для будь-якої точки на даній карті. Зв’язок існує, коли коефіцієнт кореляції при вибраному рівні довірчої ймовірності значно відрізняється від нуля. Обчислення ведуть за формулами: (1.26) Де – кореляційний момент; s∆ – стандарт ∆; s i – стандарт і; (1.27) (1.28) (1.29) де δ∆ – відхилення кожного виміру від середнього значення
δ i – відхилення кожного виміру і від середнього : n – кількість вимірів. Значення похибки mr знаходять за формулою: (1.30) Необхідно підкреслити, що при обчисленні значення треба брати за абсолютною величиною. Обчислення виконуються як показано в прикладі (табл. 1.8).
Таблиця 1.8 Обчислення коефіцієнта кореляції (приклад)
При довірчій імовірності Р = 0,95 tp = 2,0, а при Р = 0,997 tр = 3,0. Кореляційний зв’язок вважається установленим, якщо У даному випадку Це свідчить про те, що кореляційний зв’язок установлено, тому має сенс знаходити коефіцієнти а та b формули Коппе (1.25). Спочатку треба дня кожної точки скласти рівняння поправок:
(1.31) При цьому для розрахунків використовують значення ∆, за абсолютною величиною. Далі обчислити коефіцієнти нормальних рівнянь: (1.32) Визначити невідомі а і b, вирішивши нормальні рівняння способом Крамера: (1.33) (1.35) Знайшовши а та b, записати у числовому вигляді робочу формулу, за якою будуть визначатися похибки позначок. Одночасно обчислюємо ваги Р a, Р b величин а та b: (1.36) Після цього підставляють значення а та b y рівняння поправок і одержують величини n для кожної точки (колонка 5 табл. 1.9) У цій же таблиці обчислюють nn і [nn]. Потім визначають похибку одиниці ваги μ і похибки ma та mb обчислених величин а і b. (1.37) Похибку mm визначення величини mH можна одержати для кожної точки з виразу: (1.38) Всі щойно зазначені обчислення ведуть на основі вихідних даних (див. табл. 1.7, колонки 1, 4, 5), а обчислення коефіцієнтів нормальних рівнянь та поправок n і значень nn у табл. 1.9. Таблиця 1.9
|