Проблеми та системи

Почнемо зі штучних систем. Будь-яка діяльність людини має ці­льовий характер. Мету, яку ставить перед собою людина, вона досить рідко досягає лише завдяки її власним можливостям або зовнішнім засобам, якими вона володіє в певний момент. Такий стан називають проблемною ситуацією.

Мета — це абстрактна модель не наявного, але бажаного ста­ну середовища, яке б давало змогу розв'язати проблему, що виник­ла. Уся подальша діяльність людини спрямована на розв'язання цієї проблеми, досягнення поставленої мети. Отже, маємо перше озна­чення системи: система — це засіб досягнення мети. Наприклад, забезпечити швидке переміщення великої кількості людей за їхнім бажанням у межах міста — це мета, а міський транспорт — система.

1.3.2. Модель "чорного ящика"

Перше означення системи нічого не говорить про її внутрішній устрій. Тому її можна подати як "чорний ящик", виокремлений із навколишнього середовища. Таким способом ми отримали дві важ­ливі властивості системи: цілісність і відокремленість від середо­вища.

Але навіть відокремлена від середовища система не зовсім ізольо­вана від нього. Зв'язки, що відбивають зміни навколишнього сере­довища, зроблені чи заплановані системою, називаються виходами системи, а зв'язки, що відображають вплив на систему, — її вхо­дами.

Ми побудували модель системи, яка називається "чорним ящи­ком" (рис. 1).

Рис. 1. Модель "чорного ящика"

Досліджуючи реальні системи, часто досить важко однозначно визначити входи та виходи системи. Наприклад, для системи "під­приємство" персонал можна вважати одним із входів, оскільки він безпосередньо впливає на систему, і її складовою частиною. Най­частіше персонал відносять до складу системи, але це не догма, бо поділ елементів на входи й виходи залежить насамперед від мети побудови моделі системи.