Методика виховання загальної витривалості

Загальна витривалість є основою для виховання, багатьох; видів спеціальної витривалості. Головний принцип виховання загальної витривалості полягає у поступовому збільшенні тривалості виконання фізичних вправ помірною. інтеyсівності із залученням в роботу можливо більшої кількості м'язової маси. Найкраще це завдання вирішується циклічними рухами (пересування на лижах, крос, біг в спокійному темпі, плавання).

Основний метод виховання загальної витривалості - рівномірний. Для цієї мети з успіхом застосовують біг на місцевості. Разно-, образ руху при бігу по пересіченій місцевості і безперервне їх чергування, різноманітність ландшафту, повітря, багате киснем, м'який грунт - все це створює сприятливі умови для тренування загальної витривалості.

На початковому етапі занять навантаження збільшується за рахунок поступового збільшення тривалості безперервної роботи (від декількох хвилин до однієї години) при збереженні невеликої або середньої швидкості. Застосування такого методу дозволяє: по-перше, виконувати порівняно великий обсяг роботи, що необхідно для повного розгортання функціональних можливостей організму та злагодженості в діяльності систем, які забезпечують споживання кисню в процесі самої роботи, по-друге, стежити за ритмічним глибоким диханням, що потрібно для покращення відновних процесів в організмі й узгодження ритму дихання з ритмом виконуваних вправ. Крім того, подолання дистанцій, іноді значно перевищують змагальне, створює у займаються важливе для них почуття впевненості в своїх силах.

Подальший розвиток загальної витривалості досягається завдяки поступовому переходу до роботи більшої інтенсивності, загальна тривалість якої, як правило, не повинна перевищувати 30 хв.

На різних стадіях підготовки спортсмена співвідношення між обсягом і інтенсивністю тренувальної роботи змінюється. Вибране па тій чи іншій стадії певне співвідношення зберігають протягом декількох занять. Після того, як організм пристосуватися до даної навантаженні, її збільшують.

Кваліфіковані спортсмени для виховання загальної витривалості найчастіше застосовують методи повторного і змінного вправи.

При повторній роботі довжина окремих відрізків повинна бути такою, щоб час проходження їх не перевищувало приблизно 1,5 хв., А скрость пересування була досить високою - приблизно 75-85% від максимальної. Інтервали активного відпочинку не повинні бути більше 3 хв. Число повторень визначається можливістю зберігати швидкість пересування. При її зниженні повторна робота припиняється.

Деяку перевагу перед рівномірним і повторним методами тренування має змінний метод. При змінної тренуванні, по-перше, полегшується перехід від спокою до роботи і кілька прискорюються відбудовні процеси, по-друге, при цьому методі усуваються одноманітність і монотонність у роботі.