Серцево-легенева реанімація

Утоплення — одна з форм механічної асфікції, що розвивається в результаті попадання рідини в дихальні шляхи або внаслідок ларингоспазму і припинення диханнячи з зупинкою серця в результаті психічної (страх) і рефлекторної (удар об воду, холодовий шок) дії.

Невідкладна допомога повинна бути спрямована на якнайшвидше відновлення дихання і кровообігу.

Витягши потерпілогоз води, необхідно:

швидко очистити верхні дихальні шляхи від писку, мулу та водоростей, для чого, ставши на праве коліно, покласти потерпілого вниз обличчям його чревом на своє ліве стегно, лівим передпліччям натиснути на спину, щоб вивільнити від води та предметів дихальні шляхи, одночасно пальцями правої руки вичищати порожнину рота від мулу, піску та водоростей;

одночасно з очишенням ротової порожнини подразнювати корінь язика та глотку пальцями, щоб викликати блювання, яке прискорить відновлення життєвих функцій;

покласти потерпілого на спину, щоб голова була відкинута назад для розправлення дихальних шляхів, для цього можна використати валик з одежі, дитячій рятувальний круг тощо;

визначити наявність дихання протягом 5 секунд;

якщо воно відсутнє, почати робити штучну вентіляцію легень потерпілого “з рота в рот”;

визначити наявність пульсу на сонній артерії протягом 10 секунд;

за його відсутності водночас із штучним диханням виконувати непрямий масаж серця (на одне вдавлювання робиться від п'яти до п'ятнадцяти масажних поштовхів на грудну клітину/ на грудину між ребрами в районі серця/), і цей цикл повторювати до появи ознак дихання і серцебиття;

разом із штучним диханням здійснювати нагрівання тіла розтиранням.

Добре тренований рятувальник починає робити штучну вентиляцію легенів методом “з рота в рот” або з “рота в ніс” під час доставки потерпілого до катера або на берег.

Одночасно з наданням допомоги необхідно викликати “швидку медичну допомогу” або якнайшвидше, не припиняючи реанімації, доставити потерпілого до лікарні.

Серцево-легенева реанімація

Щорічно лісові пожежі завдають непоправного збитку природі і державі. Найбільша кількість пожеж, як правило, припадає на весняно-літній період. Особливо у вихідні й святкові дні, коли ліс відвідує велика кількість людей, що призводить до різкого зростання джерел вогню.