Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Декоративно-ужиткове мистецтво.





В галузі декоративно-ужиткового мистецтва працювали Оксана Грицей та Йосип Ужела.

Народилась О.Грицей 11 травня 1915 рокув родині судового урядника Йосипа Винника. (Рис.III. 3.1.) Батько – людина освічена й інтелігентна – прищепив своїй дочці любов до книжки, цікавість до пізнання світу, почуття патріотизму і любові до свого народу. Він першим звернув увагу на великий потяг Оксани до малювання, купував їй фарби й олівці, хоча мріяв бачити свою дочку лікарем. [7; 10]

Навчаючись у Долинській початковій школі, а пізніше в гімназії, дівчина малювала портрети вчителів, товаришів, за що всі називали її «матейком».

Оксана, людина всебічно обдарована, багато читала, малювала, гарно вишивала. Щоб попробувати себе в медицині, після закінчення гімназії закінчила мед сестринські курси. Працювала в лікарні медсестрою, мала легку руку, чуйне серце, християнську любов до ближнього – життя не раз підтвердило правдивість цих слів. У старших гімназійних класах (а а вчилася тоді в польській гімназії, бо українську поляки тоді закрили) стала активною учасницею підпільної молодіжної організації націоналістів.

Яскравою подією у формуванні світогляду Оксани був приїзд до Долини відомих львівських художників П. Ковжуна і М. Осіньчука. В 1931 р. вони були запрошені громадою м.Долини для розпису церкви Різдва пресвятої Богородиці. [7; 10]

Випускник Київського художнього училища, студент Української Академії Мистецтв П.Ковжун дав юній Оксані перші професійні уроки рисунка, заохочував до подальшого навчання, оглянувши роботи талановитої дівчини.

З 1938 року живе у Львові, де потрапляє у вир мистецького і політичного життя міста. Влітку складає вступні іспити в «Інститут штук пластичних» у Львові. [ 7; 11]

Щоб уникнути переслідувань і арештів виїжджає до Кракова. У Краківському студентському осередку ОУН знайомиться з талановитим скульптором, що завершує навчання у Краківському інституті штук пластичних, Михайлом Черешньовським. Він був і членом українського мистецького гуртка «Зарево» під патронатом Б.Лепкого. [7; 12]

Величезна любов до рисунка, до мистецтва переборола всі труднощі. Малює своїх любих дітей, маму, природу і оточення. Чоловік Ю. Грицей був високопрофесійним дипломованим столяром. За проектами О. Юліан робить столярні вироби (шкатулки, тарілки), а О.Грицей технікою випалювання їх декорує. (Рис.III.3.2.), (Рис.III.3.3.).

До цього часу випалювання використовувалось як технічний засіб для маркування бочок чи якихось інших предметів з дерева. На Гуцульщині випалюють штампами дерев’яний, хвойний посуд (бербенички, глечики і т. інше). Штамп гріють у вогні, потім прикладають його до дерева,і він випалює заглибину. [7; 13] Дерево під штампом аж горить О. Грицей удосконалила цей процес. Для штампів використовують електричний нагрівач, в якому можна регулювати струм для збільшення або зменшення температури за допомогою реостата. Це для штампів орнаментальних. А для тональних нюансів і для графічного малюнка існує так званий «писак», який теж регулюється струмом. От тут їй уже рівних немає. Цим писаком О. Грицей творить «чудеса». Їй би оформити роботи або літографію, але час повоєнний – під руками нічого немає, окрім дерева і чоловіка-раціоналізатора, який конструював все нові і нові писаки й апарати для нагрівання.

Перший апарат був настільки примітивний, що навіть сьогодні важко собі уявити. Це був звичайний глиняний горщик, зверху прикріплена дощечка, до неї ішов провід від розетки, а через два рухомі контакти в горщик, наповнений водним розчином солі, опускалися два мідні дроти (катод і анод). Один з них піднімали і опускали залежно від того, яку температуру потрібно було мати на вістрі писака. Це був так званий реостат найпростіший. Пізніше Ю.Грицей сконструював уже фахові апарати з трансформаторами та реостатами і т.д.

Самостійна, без сторонньої фахової допомоги, самоосвіта і настирливий характер. До того була війна, вища школа, підпільна діяльність, а те, чого хотіла і бажала, відсувалося на другий план.

Зараз настав вирішальний момент: займатися тим, що любиш і хочеш. І потрібно всім довести, що ти фахівець і що за натурою художник, для того, щоб з цього фаху жити.

Так і починалася О. Грицей творчість у п’ятдесятих роках.

Бог, напевне, так хотів, щоб ця жінка пройшла всі найважчі випробуванням, страждання і муки, щоб ви кристалізувати і вишліфувати таку сильну особистість, якою була О. Грицей.

Вже в 1951 р. з’являються у Львові на виставці дерев’яні шкатулки, оформлені технікою випалювання, а з 1952 р. – серія портретів.

1952 р. – портрети Т.Шевченка, Л.Українки, І.Франка.(Рис.III.3.4.), (Рис.III.3.5.)

1953 р. – портрети Л.Українки і Б.Хмельницького.

Із львівських виставок всі експонати на республіканську виставку до Києва.

1953 р. вступає в Станіславське кооперативне товариство художників. Кожного року роботи експонуються на обласних, республіканських виставках, приходять замовлення. Так, вже в 1953 р. на замовлення музею ім. Пушкіна ім. Чайковського в Кам’янці Кіровоградської області виконує портрети: О.Пушкіна і П.Чайковського.

В 1954 р. – портрети Б.Хмельницького для Станіславського краєзнавчого музею. ( Рис III.3.6.)

На виставці в Москві в 1954 р. – експонували портрет Л. Українки. Для Львівського музею ім. І. Франка виготовлені три портрети (у різному віці) Івана Франка.

Портрети І. Франка, Л. України закуплено Міністерством культури України для Канадського музею з Торонто. У Львові і Москві з великим успіхом експонується великий портрет Льва Толстого. (Рис III.3.7.)

Прийшло велике визнання великого таланту визнання відбулось у Києві – потужно, голосно сказано на одній із республіканських виставок декоративно-прикладного мистецтва, заслуженим народним художником В.Касіяном. Зупинившись перше над роботами О.Грицей, він вигукнув: «Це диво, хто автор цих робіт? Це незрівнянне чудо». Стояла осторонь мовчки плакала, не маючи відваги признатися, пригадуючи всі ті приниження і образи, через які пройшла ще на початку 50-х вдома в Станіславі, коли чоловіки колеги-художники зневажливо казали, що це не мистецтво, не допускаючи її роботи на виставки. [7; 14] Мала талант, мужність і силу духу переступити через усе і поїхати до Києва і там утвердитись. За одну з перш проданих робіт в Києві зайшла в комісійний магазин і замість купити для дітей одяг та харчі, купила синові скрипку, бо дуже любила музику. Хотіла, щоб її діти були культурними високоосвіченими людьми. Дочка Звенислава на відмінно закінчила музичну школу по класу фортепіано, з золотою медаллю середню школу, Львівський політехнічний інститут. Син Степан закінчив музичну школу по класу скрипки, Косівське художнє училище, Львівський художній інститут, член Національної спілки художників України.

У 1960-х роках серед найкращих робіт були шкатулки з портретом Т.Шевченка, яка зберігалася в Центральному Будинку народної творчості в Києві, портрет Л.Українки в музеї в Луцьку, портрет М.Черемшини для музею в Снятині і багато інших.

Про свою творчість О. Грицей писала: «Думаю, що мої роботи можна зарахувати до мистецтва графіки, рисунка. Щодо психологічного вирішення мною портретів, Ви, можете, й праві (тут я вже не буду скромно), стверджуючи, що не знаю, чи багато є професійних художників-портретистів, щоби зробили краще від мене або й так, як я.

Я слухала думки В.Касіяна про мої роботи, а також п. Яценка (зав. відділом образотворчого мистецтва при Міністерстві культури в Києві). При відборі портретів І. Франка у Львові Яценко сказав, що автор не має професійної освіти, а портрети якраз є так вирішені, що кожний професіонал радо би підписався під цими роботами, бо тут і форма, і вираз, і композиційне вирішення є досконалі, чого часто професіоналам бракує. Знаючи закони, забувають відтворити глибину сутності людини». [7; 15]

У Києві знайомиться з професором А.Середою, відомим київським графіком і майстром декоративного мистецтва. Автор книжкового оформлення видання «Кобзаря» Т.Шевченка (1937р.), творів І.Франка (20 томів), професор Київського художнього інституту А. Середа був одним із перших, котрих у далекі 50-ті роки, підтримував О. Грицей і постійно заохочував і вселяв віру в правильність вибраного творчого шляху художницею. В родинному архіві збереглися листи А. Середи до родини Грицеїв (був хресним батьком сина Степана).

В липні 1970 р. О.Грицей стає членом Спілки художників України, а в грудні 1980 р. отримує почесне звання «Заслужений майстер народної творчості України». В пресі з’являється багато статей, відгуків, публікацій про творчість художниці. Видатні сучасники поетеса Ольга Стрілець, письменник Роман Федорів, мистецтвознавець Олексій Соломченко, письменник Роман Горак висвітлювали сторінки життя і творчості художниці, популяризували її ім’я. Але був такий час, що всього не можна було писати.

Значне місце в творчості Оксани Грицей займають портрети визначних жіночих постатей української історії і культури, славних доньок України.

Витончений поетичний образ Марусі Чурай, Лесі Українки різного віку. (Рис III.3.8.) Образ цієї найгеніальнішої і наймужнішої з жінок усе життя полонив її уяву. Адже саме Леся вчила її не падати безпомічно під тягарем незгод, не відступати з крутих стежок. З великою любов’ю створює серію портретів Лесі Українки. Глибоко психологічні, соціально-драматичні образи Марка Мовчка, Ольги Кобилянської викликали захоплення на багатьох виставках. (Рис III.3.9.)Важко знайти націю, в історії котрої залишили б про себе пам'ять так багато видатних жінок. У всі часи українська жінка була і носієм духовності і берегинею роду, традицій, будівником майбутнього у своїх дітях, у своїй подвижницькій праці. Оксана Грицей бачила мужність, героїзм, мудрість української матері, сестри, дочки в буремні роки війни.

У кожного є свої ідеали, але О.Грицей у своїй творчості прагнула створити образи тих жінок, яку по праву могла би гордитися кожна нація.

Чарівна вишукана Марія Заньковецька актриса не пересічного таланту, жінка-красуня, яка заставила по-новому сприймати жінку в суспільстві, диктувати йому свої права. Усе життя приваблював образ Соломії Крушельницької, зібрала чимало матеріалу. Читати спогади, листи, дуже ретельно, як завжди готували до створення портрета, … але не встигла.

Портрет Ліни Костенко виконаний тільки підготовчий рисунок олівцем на папері. (Рис III.3.10.)

Крім портретів, у творчому доробку Оксани Йосипівни Грицей значне місце займають твори декоративно-прикладного мистецтва. Декоративні шкатулки, книги-адреси, альбоми, набори писанок техніка – випалювання, розмальовка, різьблення, інкрустація бісером.

Художниця створила унікальну за своїм задумом цікаву річ – українські шахи. (Рис III.3.11.), (Рис III.3.12.) Пішаки у неї поставали рядом ялинок, король – гуцул, королева – гуцулка і оригінальний шаховий столик і два стільці. (Рис III.3.13.) Ця робота неодноразово експонувалась на виставках у Львові і Києві, а в 1960р. була придбана музеєм Києво-Печерської лаври м. Києва.

Орнаментальні композиції так і лилася з талановитих рук. Випалювання, різьба, інкрустація бісером органічно поєднані в гармонійні композиційні розмаїття орнаменту завше дивують своєю оригінальністю і простотою.

О.Грицей бачила втілення своїх громадянських суспільних обов’язків у вихованні підростаючого покоління.

Працюючи ще в 1941-1944 рр. в Болехові разом із М.Черешньовським вчили дітей ремеслу, виховували свідомих громадянин-патріотів, проводили літературно-музичні вечори, художні читання, диспути, туристичні походи. [7; 16]

В 1950-1960 рр. працювала в Долинському районному Будинку піонерів керівником художніх і вишивальних гуртків. Під її чуйним керівництвом діти пізнавали ази творчості Учні її – студенти середніх спеціальних і вищих мистецьких закладів.

Серед кращих завжди згадували Олега і Дарію Тишківських із с. Витвиці Долинського району, Святослава Дочила, Михайла Гошовського, котрі закінчили в різний час Косівське училище прикладного мистецтва.

Брала активну участь у формуванні і створенні музичної і художньої школи в Долині.

Спілкуючись з професором А.Середою, з багатьма освіченими і впливовими людьми у Львові й Івано-Франківську наголошували, що дуже хоче бачити свою рідну Долин культурним центром. Ще в 60-х роках перед місцевою владою, перед Міністерством культури порушували питання про створення художньо-історичного музею Долинщини, збираза зразки вишивок, вела етнографічні дослідження, мріяла про створення художньо-мистецького центру.

Роботи Оксани Грицей зберігаються в багатьох музеях України, Куби, Канади, США, Польщі, Індії, Німеччині і в приватних збірках України. Така широка географія слави нашої землячки.

Жили «не хлібом єдиним», творила історію рідного краю і була яскравим прикладом для молодого покоління, як жити, щоб перемогти і вистояти перед усіма труднощами, які посилає життя.

На будинку, де жила і працювала, встановлено меморіальна дошка, є кімната-музей з роботами Оксани Йосипівни. [7; 17].

11 травня 2015 року відомій долинській мисткині Оксані Йосипівній Грицей – 100! В Івано-Франківському обласному музеї відбулося відкриття виставки та творчий вечір, присвячений ювілею уродженки Долини, заслуженого майстра народної творчості України. [17]

Майстером декоративно-прикладного мистецтва нашого міста є Й. Ужела. Народився 1948 року в селі церківна в родині лісника. Закінчив художнє училище різьби по дереву (1967), художньо графічний факультет Одеського педагогічного інституту (1976).

Тісне пізнання з деревом означилось початками для Й.Ужели ще з раннього дитинства, переймаючи науку від батька, церківнянського лісника. В батьковій столярні на частині вивільного верстата, першими мозолями хлопчачих долонь видобувались з дерева початки Йосипової пісні. Це були легкі, як вітер, лижі, на які задивлялися приятелі. Згодом рука торкалась власної, не звично-шаблонної, рамки для ікон, фантазійно-казкового обрамлення для дзеркала, повної змістом лісового життя підставки для знайденого під час риковищ оленячого рога.

Тож полишення рідного порога для набуття дальшого професійного фаху художньої справи з деревом у Яворівському училищі. В потрібне русло влився й чималий потік інформації, теоретичних знань, музейного пізнання,загострення відчуття композиції та пластичних форм, - взяті тонко відчутливим розумом з навчання на художньо-графічному факультеті Одеського педінституту.

За продуктивний період (1977-1999 рр.) з-під різця майстра вийшло понад шістдесят вартісних і оригінальних творів. Став він і лауреатом 45 міжнародної виставки декоративно-прикладного мистецтва, що проходила в Мюнхені. Продовжує жити повним голосом власна пісня в дереві Й.Ужели і зараз.[18]

Й.Ужела брав активну участь у реставрації храму св.Параскеви с. Церківна, фігур святих апостолів Петра і Павла, фігури з дерева – Плащаниці Ісуса Христа, а також різьблену оправу до годинника, який знаходиться у старому храмі св. Параскевича. Понад 40 творів різьби по дереву перебувають в приватних збірках. Автор понад 60 живописних робіт, надає переваги пейзажам, натюрмортам. Намалював багато патріотів – учасників визвольних змагань 1918-1920рр. та героїв ОУН-УПА, автор оформлення багатьох художніх виставок не тільки у райцентрі, але й в інших містах. [ 8; 262 ].

Таким чином, талант О.Грицей засяяв яскравим самобутнім світлом. О.Грицей зробила вагомий внесок у розвиток українського-декоративного мистецтва.

Пам'ять про здібну художницю, наставницю, трудівницю, чуйну, добру людину О.Грицей. Надовго залишиться в серцях і пам’яті шанувальників українського народного мистецтва, усіх, хто її знав і милувався витворами талановитих рук.


РОЗДІЛ IV.

Date: 2016-08-31; view: 349; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию