Ой чий то кинь стоить

Ой, чий то кінь стоїть що сива гривонька,
Сподобалась менi, сподобалась менi
Тая дівчинонька.
Сподобалась менi, сподобалась менi
Тая дівчинонька.

Не так та дівчина, як бiле личенько,
Подай же, дівчино, подай же, гаpная,
На коня pученьку.
Подай же, дівчино, подай же, гаpная,
На коня pученьку.

Дівчина підійшла, рученьку подала,
Ой, кpаще б я була, ой, кpаще б я була.
Кохання не знала, ой, кpаще б я була,
Ой, кpаще б я була, кохання не знала.

Кохання, кохання з вечоpа до рання,
Як сонечко зiйде, як сонечко зiйде.
Кохання вiдійде, як сонечко зiйде,
Як сонечко зiйде, кохання вiдiйде.

113. Кузьма Скрябин – Мам

Я завжди мрiяв написати пiсню про маму
Але рiзнi поети всi слова вже сказали
I я не хотiв би повторити когось iз них
Я бiля своєй мами буду завжди маленьким
I як тiльки покличе прибiжу скоренько
тому я їй i написав цi слова
Як мiг

Приспiв:

Мам!
Ти мене вибач що я став дорослим
I вже минула сорок третя осiнь
Як я побачив перший раз свiй дiм

Я може трохи пiздно став її розумiти
I не часто дарував на день народження квiти
I були часи коли я тижнями їй не дзвонив
Але тепер коли вона мене обiймає
I разом iз татком щось про внучку питає
Я з радостю плачу що маю живих батькiв

Приспiв:

Мам!
Ти мене вибач що я став дорослим
I вже минула сорок третя осiнь
Як я побачив перший раз свiй дiм
Мам!
а можна я до тебе завтра приїду
I ми на кухнi не одну годину
Собi на рiзнi теми посидим

Я дякую тобi за то що я вмiю
I я дякую тобi за то що я розумiю
Тi речi якi не пояснюють навiть в книжках
Хай буде бiля тебе завжди ангел-хранитель
I я тоже десь поряд буду завжди бродити
щоб не мiряти наше життя в телефоних дзвiнках

Приспiв:

Мам!
Ти мене вибач що я став дорослим
I вже минула сорок третя осiнь
Як я побачив перший раз свiй дiм
Мам!
а можна я до тебе завтра приїду
I ми на кухнi не одну годину
Собi на рiзнi теми посидим

114. Кузьма Скрябін – Старі фотографіі

Здається шо то було так давно
Коли в руках тримаю цей альбом
Нам було абсолютно все одно
Не маючи нічого мати всьо

За гроші не купити тільки час
Він всіх нас методично поділив
Когось він опустив когось підняв
А є на кого взагалі забив

Старі фотографії на стіл розклади
Дитячі історії смішні розкажи
І справжнім друзям не забудь - подзвони
Бо добре чи зле з тобою завжди вони

Дешеве пиво і сухе вино
Робили нас щасливими людьми
І ніби чудо польське радіо
Нам відкривало той незнаний світ

Ми жили всі так ніби то був сон
І можна бути вічно молодим
А залишився тільки цей альбом
А мрії розлетілися як дим

Старі фотографії на стіл розклади
Дитячі історії смішні розкажи
І справжнім друзям не забудь - подзвони
Бо добре чи зле з тобою завжди вони

Ми грали примітивну музику
Так чесно шо пробила би до сліз
Чекали шо прийде такий момент
Коли під ноги впаде цілий світ

Годинник вперто роки рахував
І кожен так як вмів так і зробив
І тільки у альбомі всі підряд
Ми будемо такими як тоді

115. Кузьма Скрябін – Кольорова

1:
Якщо навколо тебе колір червоний -
Значить всьо нормально - ти живий і здоровий.
Якщо навколо більше колір зелений -
Значить гроші просто в руки тобі падають з неба.

Приспів:
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла.
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла.

2:
Якщо навколо затягнуло синєвою -
Значить на стакан ти присів з головою.
Якщо навколо пахне голубізною -
Добре придивися хто під руку з тобою.

Приспів.

3:
Якщо над головою колір рожевий -
Значить ти влюбився і ходиш веселий.
Якщо, не дай Бог, під тобою колір жовтий -
Від страху під штанами пробігло щось мокре.

Приспів.

4:
Якщо навколо все засипано білим,
То може бути крейдою, а може і снігом.
Якщо куди не глянь все темне і чорне -
Значить ти заснув, і завтра буде добре.

Приспів.

5:
Життя красиве, коли кольорове,
Значить получилося, дякувати Богу.
Якщо все сіре і кольору бракує,
Тоді біда... хіба що намалюєш.

116. Скрябин Кузьма – Спи соб! Сама

Часом буває так шо хочеш почути
Речi яких нiколи б не знати
I тягне за руку тебе в то мiсце
Де думаєш краще б очей не мати
Ти дивишся в кухнi на кран i воду
А правда нiзвiдки не виходить
I дивляться в очi тобi знайомi а їхнi очi твоїм говорять
Спи собi сама коли бiля тебе мене нема

Часом буває так шо в магазинi ти хочеш крикнути -
Ну в чому я винна
Тебе окидають розумiючим оком
Дуже болить хоча й ненароком
I ти ростеш старiєш вмираєш
А тої правди так i не знаєш
Боїшся її i вiд неї втiкаєш
I в стiнах своїх ти одна засинаєш

117. Скрябін – Мовчати

Am G Dm7
Давай виключим свiтло i будем мовчати
Am G F*
Про то що не можна словами сказати
Не можна писати не можливо зiграти
А тiльки мовчати тихенько мовчати

Давай мовчати про то шо дiвчата
Не вмiють сховати не можуть спати
Давай про мене i про тебе мовчати
Мовчати аж поки не захочем кричати

Мiсяць впав темно в кiмнатi
Як добре шо ти навчилась мовчати
Про то шо нiколи не змогла би збрехати
Про то шо нiколи менi не спитатись

Ми будем з тобою у лiжку лежати
Лежати як снiг водою стiкати
Ми будемо жадно свої сльози ковтати
А з ними слова Яких не сказати

Давай помовчу тобi просто на вушко
Холодною стала чаю кружка
А ми ше маєм про шо помовчати
А ми ше маєм про шо полежати

Як свiтло проб'ється через нашi штори
Ми знову з тобою як снiг заговорим
А поки ше темно є в нашiй кiмнатi
Давай з тобою будем просто... (Solo)

118. Кузьма Скрябин – Люди як кораблі

Я не твій брат, ти не сестра моя
Ніколи не розказуй мені
Хто і в чому є винен, на нашій землі –
Люди, як кораблі
Кожен пливе поки хвиля несе
І поки глибока вода
Глибока і темна до самого дна
До самого-самого дна

На глибині зустрічаються всі
Так ніби в морі місця нема
І труться бортами, аж стогне земля
Від зависті, підлості й зла
Хтось не доплив, бо йому помогли
Набрати повні трюми води
Бо стати героями тої війни
Дуже хотіли вони

Приспів:
А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів

Наш океан знає більше, ніж ми –
Секрети всі у нього на дні
А ми ходим зверху, великі й малі –
Люди як кораблі
Гордо пливем і не вірить ніхто,
Що ним зацікавилось зло
І серед вітрів ми не чуєм щурів,
Які прогризають нам дно

Приспів (2)

119. Мері – Я з України

Мені казали "прівєт",

Мені казали "здравствуй"

І "давай до свіданья"

Казали мені.

І все це було б нормально,

Все б це було не страшно,

Якби це було у Пітєрі,

Або у Москві.

Але такими словами

Мене стрічає столиця

Жовтоблакитної країни,

Що чекає на транш

Вона чомусь не розуміє

Моєї мови:

Коли я кажу "привіт",

Мене питають "ти са Львова?"

Приспів:

Ні, я з України — це навпроти Європи, |

Це там, де Хрещатик, це там, де Дніпро. |

Ні, я з України — проти вас я не проти, |

Але мені треба знати, хто тут хто... |

Так, я з України! Так, я з України! | (2)

І на стіні колгоспник

Каже "все пучком",

І кожен день розпочинається

Кіном,

І сорочина біла,

І мова солов'їна,

На усіх каналах —

"Добрий вєчєр, Україна"

І як тут бути, на що чекати,

Одна земля — і Донбас, і Карпати,

Але не чує мене країна —

Моя мова просто класна, а не солов'їна.

Приспів. (2)

120. Мері – Місто

Місто семи вітрів,
A
Місто вічних надій,
E
Місто сирих дощів,
H
Допоки ти є, я твій.
Місто веде війну,
Відбиває атаки часу,
Місто чекає весну
І допоки ми є, воно наше.

Приспів:
Я розкажу тобі
Без непотрібних слів
Про все, у що вірю я,
Все, що я зрозумів.
Я розкажу тобі
Без непотрібних слів
Про те, що на цій землі
Є моє місто.

Місто тривожних снів,
Які мають присмак свободи,
Місто, що навіть рабів
Здатне зробити народом.
Місто темних ночей,
Які завоює світонок,
Місто мільйона очей,
Допоки ми є, воно з нами.

Приспів.

Сонце нового дня,
Змиє минулий бруд,
Місто живе і я,
Я залишаюсь тут,
Я залишаюсь тут.

Приспів. (2)

121. Vivienne Mort – Голубка

Bonsoir, я твоя самота.
Ну хочеш, я тебе обійму.
З ким було так хороше там,
З тим ти тут попала в біду.

Хай тобі зі мною ніяк, та я єдина бережу твої сни.
А може, а раптом не так, і світ не злий, і світ не злий!

Захотіла голубка бути з голубом,
Та й не знала, де бідну діти голову,
А коли він сказав, що ти негарна,
З кишень твоєї сукні випала карма.

Bonsoir, я твоя самота
Ну хочеш, я тебе обійму.
З ким було так хороше там,
З тим ти тут попала в біду

Хай тобі зі мною ніяк, та я єдина бережу твої сни,
А може, а раптом не так, і світ не злий, і світ не злий!

Захотіла голубка бути з голубом,
Та й не знала де бідну діти голову,
А коли він сказав, що ти негарна,
З кишень твоєї сукні випала карма

А може, а раптом не так...
І світ не злий,
І світ не злий,
Не злий.

Захотіла голубка бути з голубом...

122. Vivienne Mort – Персефона

У тебе і в мене чотири хвоста на двох.
Причому у тебе їх три, а у мене один.

Сили небесні, с ким я зв'язалася?
Сили небесні, хто тебе вислав?
Сили небесні, с ким я зв'язалася?
Сили небесні вислали тебе.

Бідна, бідна Персефона, бідна Персефона.
Сонце дало знак.
Думала, зірвані квіти не в'януть — а в'януть, ще й як!

Бідна Персефона, бідна Персефона.
Сонце дало знак.
Думала, зірвані квіти не в'януть — а в'януть, ще й як!

Біжи, достучися до вищих інстанцій, біжи.
В Палаці дітей та юнацтва немає дітей.

Звіт про досягнення писаний кров'ю,
Звідси не видно перебіг подій.
Свинство, панове, в двері ногою.
В царстві Аїда сновиділа тінь, то ж:

Бідна, бідна Персефона, бідна Персефона.
Сонце дало знак.
Думала, зірвані квіти не в'януть — а в'януть, ще й як!

Бідна Персефона, бідна Персефона.
Сонце дало знак.
Думала, зірвані квіти не в'януть — а в'януть, ще й як!

Часом самотні сліпі самураї
Не в змозі зробити собі харакірі.
Взяли катани до рук піонери
Вчились би їх поважати старість.

Бідна, бідна Персефона, бідна Персефона.
Сонце дало знак.
Думала, зірвані квіти не в'януть — а в'януть, ще й як!

123. Vivienne Mort – Сліди маленьких рук

Захиталася у бік і впала вниз
Притулившись темним серцем до тіней
Завтра гратиму не я, немає хисту
Труакар і напівсонна до людей

Заспівали Серафими, й я не сплю
Повиходили із сонячних сплетінь
До-мажорами псували мою пісню
От з весни ніхто й не бачив мою тінь

Зав'язала очі, і не чую, і кричу
Полюби зі мною, полюби зі мною
Закрути зі мною, й я з тобою закручу
Помирай зі мною, і живи зі мною
Як жива тобою я, як жива тобою я

Не соромся і впусти мене в свій дім
Якщо хочеш, я сама там приберу
Покажи мені свої дитячі фото
І сліди, сліди твоїх маленьких рук
І сліди, сліди твоїх маленьких рук

Зав'язала очі і не чую і кричу
Полюби зі мною, полюби зі мною
Закрути зі мною, й я з тобою закручу
Помирай зі мною і живи зі мною
Як жива тобою я, як жива тобою я

Як жива тобою я….я….
Я жива тобою!
Я жива тобою, я жива тобою, я жива тобою, я жива тобою!

Не соромся і впусти мене в свій дім
Якщо хочеш, я сама там приберу
Покажи мені свої дитячі фото
І сліди, сліди твоїх маленьких рук

124. Бумбокс – Брехня

Не бреши мені. Я один із тих,
Хто побачив сенс виправдати все
І впав до брехні, але більше ні.
Не бреши мені. Не жалій себе.
Бо сказавши "А" все одно колись
скажеш гірке "Б" і немає тебе.
Не бреши собі. Не врятуєш так
Білий наш літак крилами на схід
тількі без брехні.
Все що маєш ти - твоя чистота.
Не продай її. Я благаю ні, залишайся так.

Гнучка немов гілка, хитка немов мій дах.
Гидка немов горілка, зброя невдах.
Гірка ніби зрада, в голову ніби цвях.
Ламка ніби Lada, твоя мені брехня.

Я брехав тоді. Падав крізь гілля.
В результаті все вичерпало сенс
і... до нуля. Але інші ми з новими людьми
Коло, крейдою, слово їй даю: "геть летіть від них"

Гнучка немов гілка, хитка немов мій дах.
Гидка немов горілка, зброя невдах.
Гірка ніби зрада, в голову ніби цвях.
Ламка ніби Lada, моя тобі брехня.
моя тобі брехня... твоя мені брехня...
не бреши мені ні. Не бреши собі.
Гнучка немов гілка, хитка немов мій дах.
Гидка немов горілка, зброя невдах.
Гірка ніби зрада, в голову ніби цвях.
Ламка наче Lada, твоя мені брехня.

125. Бумбокс feat. Pianoboy – Этажи (2011)

Только бы успеть
Допеть, допить и так гореть
Я не вижу свет
Слышу только мысли
В девять этажей, практически все о тебе
Это как в кино
Сценарий плох, актёр бездарен
Только оно меня уже не парит
Я в ударе
Не останавливай меня

Ты же видишь, я лечу
А снизу этажи, этажи, этажи - это жизнь
И я хочу, хочу лететь я до конца
Ты видишь, я лечу
А снизу этажи, этажи, этажи - это жизнь моя
И я дарю её тебе

Чего б ещё хотеть
Тебе рассвет живи гори
Я не вижу лиц
Слышу только мысли
Девять этажей, практически все о тебе
Это как прыжок в окно, глубокий вдох
Электроток, только её не очень парит
Что я в ударе
Остановите же, но я падать не хочу
Чур меня, чур

126. Бумбокс – Вахтерам

Тебе не нравится дым - чёрт с ним,
Он убивает слова, кругом голова.
Уже разносит молва по дворам
Что между нами чивава.
О чём с тобой говорить, потеряли нить
Быть не собой перестать и дома спать
Нас не измерить на глаз, а сейчас
Зачем мы давим на тормоз, не на газ?
Вопрос извечный зачем да почему
Я понемногу с ума, ты не сама
А эти ночи в Крыму теперь кому
Я если встречу потом передам ему.
Писклявый твой голосок как электрошок
Что я бухой без вина твоя вина
Теперь узнает страна до темна
Им донесут обо всем на fm волнах.

Я помню белые обои, чёрная посуда
Нас в хрущёвке двое, кто мы и откуда? откуда?
Задвигаем шторы, кофеёк, плюшки стынут
Объясните теперь нам, вахтёры,
почему я на ней так сдвинут?

Давай вот так просидим до утра
Не уходи, погоди - мне пора
И если выход один впереди
То почему мы то холод то жара?
Раскладывать по местам я устал
И поворачивать вспять, ну вот опять
Прикосновения плавили мой метал
Ты элемент номер пять ни дать ни взять.
Идёт к финалу игра в этот раз
А ты всё так же молчишь, я говорю
Минут пятнадцать осталось до утра
Не вызывай так словлю и свалю.
Попробуем всё подшить не ворошить
Мобильные номера постирать
А уходить не спросив нету сил
Давай попробуем заново всё собрать.

Белые обои, чёрную посуду
Нас в хрущёвке двое, кто мы и откуда? откуда?
Задвигаем шторы, кофеёк, плюшки стынут
Объясните теперь нам, вахтёры,
почему я на ней так сдвинут?

Я помню белые обои, чёрная посуда
Нас в хрущёвке двое, кто мы и откуда? откуда?
Задвигаем шторы, кофеёк, плюшки стынут
Объясните теперь нам, вахтёры,
почему я на ней так сдвинут?

Белые обои, чёрная посуда
Нас в хрущёвке двое, кто мы и откуда? откуда?
Задвигаем шторы, кофеёк, плюшки стынут
Объясните теперь нам, вахтёры,
Почему я на ней так сдвинут?

127. Бумбокс – Одна

День як день, ніч як ніч.
Ніч як ніч, день як день.
Нарешті знову ти повертаєшся додому.
Дивлюсь назад, хтось бананами гамує втому,

Хтось щось читає, хтось в метро втикає,
Лиш вона одна біля вікна тебе чекає.
І бачить — ти ходиш поруч тими ж дворами,
Через перехід праворуч, потім біля брами.
Можливо ти зупинишся, поглянеш — третій поверх зліва.
Така дурниця, але вона була б щаслива.

Ні, думаєш, як все дістало, життя замало,
Доля всі надії й сподівання розім’яла.
Куди ідеш, що буде далі — питання
Над якими зараз думати повір не варто.

Приспів:

Вона одна, вона одна, сидітиме біля вікна до темна.
Гукатиме тебе й мене, а час мине…
Вона одна, вона одна є-ее.
Гукатиме тебе й мене, а час мине…
День як день, змінилося все давно.

День у день — життя кольорове кіно.
Ніч як ніч, як сяйво запалених свіч.
День як день, а ніч як ніч.
Вона чекала тільки на тебе, чуєш!

А ти і в вус не дуєш, ти побут свій лаштуєш.
Кохаєш свою машину і маєш стиль.
Отримав все, що хотів, доклав зусиль.
Чому ж тоді сумно — її немає поруч,
Як там, брама, другий будинок, потім праворуч.
Сходами летиш, третій поверх зліва,
Невже відчинить, невже буде щаслива?

Невже досягнув ти бажаної мети?
Все нормально, шампанське, квіти.
Ще хвилину стоїш, дзвоник лунає.
Ну хто там — нікого немає.

Приспів

День як день, липень, листопад, квітень,
За вікном кожен з нас її мішень.
Ніч як ніч в темряві вогонь світить.
Ніч як ніч, да, день як день.

Мрії прозорі в долонях, чоловічі забобони,
Довести, що ти найкращий, щурячі перегони.
Сіре місто, зранку тісто, ввечорі погони,
Поїзд далі не їде, звільніть, будь-ласка, вагони.

В тому річ, що блакитними очима,
Ніч за плечима, дивиться дівчина.
Знає, що настане день, прийде весна,
Зрозуміє, що чекала вона одна.

Можливо буде день, да, прийде весна,
І зрозуміє, що чекала вона одна.
Скоро буде день, ага, прийде весна,
Зрозуміє, що чекала…
Приспів

128. Бумбокс – Бета-Карантин

Забудь образи, ми знову разом.
Замішані з тобою ми як фанк із джазом.
Навіщо дутись, кого позбутись?
Як не хотів не можу я тебе забути.

Обов’язково в мовчанку грати,
Так нам і треба один одної ми варті.
Можливо з іншим, тікав би краще.
Ну все, не забувай! Телефонуй, ледащо.

Приспів:
Мій відвертий каротин бета,
Я питав у нуль-один, де ти?
У мережі під чужим ніком,
У яке кричати з цих вікон?

Усе й одразу, купуй заразу.
Я слів не пам’ятаю ні фіга, ні разу.
Лєну олію кіло багаття.
Яка мені різниця Свєта ти чи Катя?!

Обов’язково в мовчанку грати,
Ти запроторюєш мене за скляні грати.
В приваті з іншим, тікав би краще.
Ну все, не забувай! Телефонуй, ледащо.

Приспів

129. Pianoboy – Так добре з тобою

Так круто лежати удвох.

І чути, як обертається Всесвіт.

Не мати зайвих думок.

Beautiful life. І тукає серце.

Мені так добре з тобою.

Мені так добре з тобою.

Мені так добре з тобою.

Не буває без болю.

Ця наша любов.

Під вечір відчиняєм вікно.

На підвіконні сидимо, як два птахи.

Серйозні речі під червоне вино.

Хей, ви ще тут, а ми вже відлітаєм на захід!

Мені так добре з тобою.

Мені так добре з тобою.

Мені так добре з тобою.

Не буває без болю.

Ця наша любов.

Ти хочеш все назавжди.

Мені достатньо "зараз".

Домовимось, як завжди.

Тобі кохання.

Мені свобода.

Мені так добре з тобою.

Мені так добре з тобою.

Мені так добре з тобою.

Не буває без болю.

Ця наша любов

130. Pianoboy – Кохання.

Якби я міг врятувати світ -
Ім'ям назвав би твоїм.
Зробив би так, щоб все навкруги
Завжди співало ним і дихало твоїм коханням.

Тепер я знаю, це кохання -
Ти моє вперше і в останнє.
Тобі так личить моє кохання.

Якби я міг долати час -
Я б золотий вік знайшов;
Спитати всіх тих фараонів і Богів:
Чому зі мною ти, вся з ніг до голови з коханням!

Тепер я знаю, це кохання -
Ти моє вперше і в останнє.
Тобі так личить моє кохання.

Для нас з тобою цей - велетенський світ
Стає такий легкий. Розправим крила й полетим.

У нас з тобою є кохання!
Кохання!
Ми разом творимо кохання.
Це наше перше і останнє
Кохання...

131. Патроничі – Хто, як не ти

Хто, як не ти
Залікує мої рани
Зірве із рук кайдани
Підніме мене з колін

Хто, як не ти
Поцілує ніжно-ніжно
Коли на дворі сніжно
Принесе весну

Приспів:
Тільки твої слова
Залишають в мені слід
Розтоплять в серці лід
Тільки твої слова
Наче світло в темноті
Розбиті ліхтарі...

Хто, як не ти
Посміхнеться як дитина
Коли моя провина
Пробачить майже все

Хто, як не ти
Кольоровими буквами
І теплими словами
Розкаже майже все

Приспів:
Тільки твої слова
Залишають в мені слід
Розтоплять в серці лід
Тільки твої слова
Наче світло в темноті
Розбиті ліхтарі
Моєї душі...

132. Бумбокс – Мала

А моїй малій байдуже на рахунки і купюри.
На малюнки байдуже їй і на гравюри, байдуже на все.
А моїй малій байдуже на машини, мотоцикли,
На кінотеатри, цирки, все.
Все, що їй потрібно - поряд, або майже все.
І мене, мене від того несе.

А моя мала без жалю, без болю, без зла.
А моя мала без примх, вад, забаганок.
А моя мала чиста і світла, як ранок.
А моя мала, принаймні як їхав, була.

Не ховайся від мене за стіни ніколи, ти чуєш?
Не будуй водоспади з образ або з плачу - це зайве.
Я тобі все, що хочеш, чи майже що хочеш, пробачу.
Ти ж прощати борги не повинна навзаєм.
Не лякайся мене, кривди я не насиплю ні в тіло, ні в душу.
Цілий всесвіт лунає в тобі, а це все-таки значить.
Тільки очі відкриєш - одразу слова ці побачиш.
Їхати я не х'тів і не хочу - а мушу.

А моя мала без жалю, без болю, без зла.
А моя мала без примх, вад, забаганок.
А моя мала чиста і світла, як ранок.
А моя мала, принаймні як їхав, була.

А моя мала без жалю, без болю, без зла.
А моя мала без примх, вад, забаганок.
А моя мала чиста і світла, як ранок.
А моя мала, принаймні як їхав, була.

А моя мала без жалю, без болю, без зла.
А моя мала без примх, вад, без забаганок.
А моя мала чиста і світла, як ранок.
А моя мала, принаймні як їхав, була.

А моя мала без жалю, без болю, без зла.
А моя мала без примх, вад, забаганок.
А моя мала чиста і світла, як ранок.
А моя мала, принаймні як їхав, була.

133. Антитіла – Хороша пісня

Ласкава пісня ласкава пісня

Ходять всюди щасливі люди

Хтось вже не може а хтось ще буде

А я у вільному вільному темпі

Душею слухаю думаю серцем

Поставте по радіо хорошу пісню

Поставте по радіо звісну

Заграє по радіо зникає втома

Душевна мелодія слова знайомі

Поставте по радіо хорошу пісню

Поставте по радіо звісну

Заграє по радіо зникає втома

Душевна мелодія слова знайомі

Ласкава пісня ласкава пісня

Драма мама на танцполі драма

І нас качає біт біт барабана

І є симпатія паті на славу

Ласкава музика феї ласкаві

Поставте по радіо хорошу пісню

Поставте по радіо звісну

Заграє по радіо зникає втома

Душевна мелодія слова знайомі

Поставте по радіо хорошу пісню

Поставте по радіо звісну

Заграє по радіо зникає втома

Душевна мелодія слова знайомі

Ласкава пісня ласкава пісня

Поставте по радіо хорошу пісню

Поставте по радіо звісну

Заграє по радіо зникає втома

Душевна мелодія слова знайомі

Поставте по радіо хорошу пісню

Поставте по радіо звісну

Заграє по радіо зникає втома

Душевна мелодія слова знайомі

134. O.TORVALD – Не Вона

Не вона, кров з молоком,
Роками витримана, добрим вином.
Не вона, 25 +
Марихуанна, повільний блюз.

Видийхає дим, курить після сексу з ним,
Донька мамина,
не вона.

Не вона, зламаний кайф,
Переслуховує, beautifull life.
Не вона, перший в клуб,
В неї закоханий, навіть Youtube

Видийхає дим, курить після сексу з ним,
Гола та смішна,
не вона...
не вона...
не вона...
не вона.

Не вона, кров з молоком,
Роками витримана, добрим вином.

Видихає дим, купить після сексу з ним,
Мила і файна,
не вона...
не вона...
не вона...
не вона

135. Pianoбой – Родимки

Припев:

Fm Cm C# G#

Я від тебе вкриваюсь родимками

C# D#

Це тому що ти моє сонце, ти моє сонце

Fm Cm C# G#

І нам ніколи не бути самотніми

C# D#

Це тому що ти моє сонце, ти моє сонце

Fm G# C# D#

Пальці в темряві торкаються твоїх

Fm G# C# G# D#

І все стає ясніш, ми сплетені в узли

Fm G# C# D#

Ми розіб'єм сад, і зробимо дітей

Fm G# C# G# D#

Тепер ти знаєш як, стрибати в височінь

Припев:

Fm Cm C# G#

Я від тебе вкриваюсь родимками

C# D#

Це тому що ти моє сонце, ти моє сонце

Fm Cm C# G#

І нам ніколи не бути самотніми

C# D#

Це тому що ти моє сонце, ти моє сонце

Fm G# C# D#

Ми двоє проти них, беззбройні і крихкі

Fm G# C# G# D#

Коли земля з під ніг, у мене є лиш ти

Припев:

Fm Cm C# G#

Я від тебе вкриваюсь родимками

C# D#

Це тому що ти моє сонце, ти моє сонце

Fm Cm C# G#

І нам ніколи не бути самотніми

C# D#

Це тому що ти моє сонце, ти моє сонце

Fm Cm C# G#

Ти моє сонце, ти моє сонце - 4р

136. O.Torvald – Радіомережі

Шпалери звичайні,
На них зафіксований мій сум.
Гітара і чай мій,
Рядки, які я тобі несу.
І очі червоні,
Врізаюсь ними я в папір -
Завдячую втомі,
Можеш не слухать, просто вір.

Приспів:
Тисячі людей, ти самотня теж,
Чуєш голос мій з радіомереж.
Може, серед них ти мене знайдеш?
Відчувай тепло радіомереж.
Тисячі людей, ти самотня теж,
Чуєш голос мій з радіомереж!
Може, серед них ти мене знайдеш?

Годинник крокує,
Разом з ним спливає час...
Тебе так бракує
І фото нагадує про нас.
Два зниклі портрети
Чекають в галереї почуттів,
Незіграні сети,
Кохання - я не так хотів!

Приспів.

Матимеш з часом
Мій FM-діапазон,
Ти знай, знайдеш!
Тепер я завжди "OFF",
А ти вмикаєш "ON"...

Приспів.

137. O.Torvald – Відпусти

Без тебе наче сніг в пустелі,
Без тебе світ втрачає сенс.
Без тебе замкнені всі двері,
Без тебе стерті смс.

Без тебе не сміюсь,не плачу,
Без тебе крізь стіни ходжу.
Без тебе відпускаю вдачу,
Без тебе не лежу і не сиджу.

Без тебе змушений ховатись,
Без тебе час немов пісок.
Без тебе смак не відчувати,
Без тебе кулі у вісок.

Без тебе холодно і в спеку,
Без тебе одяг не ношу.
Без тебе нехтую безпеку,
Без тебе пусто, я прошу.

Відпусти,
Я для тебе,так треба.
Далі йти,вже без тебе,без тебе.

Коли тебе нема,вживаю,
Коли тебе нема,лиш тінь.
Коли тебе нема,зникаю,
Знаходитись одному лінь.

Коли тебе нема,так темно,
Коли тебе нема,себе душу.
Коли тебе нема,даремно,
Так голосно себе прошу.

Відпусти,
Я для тебе,так треба.
Далі йти,вже без тебе,без тебе

138. ТНМК – Гупало Василь

І.

У тридесятім царстві, за тридев’ять земель

Двері із петєль, он, чуєш, позлітали

Погані люди в гості завітали

Попалили, посварили, короче, погуляли

Всяко розважалися, підіймали пил

Аж поки не з’явився Гупало Василь

Я ще не вигадав, і де він був раніше

Може, собі спав, поки панувала тиша

Може, біля річки царапав натюрморти

І тут почув, як лаються незнайомі морди

А лорди повтікали, вони завжди тікають

Відразу забуваючи про простих людей

Гупнув Вася першого, гупнув Вася другого

Гупнув головного, решта і тікать

Наздогнав останнього, сплющив йому голову

Підібрав мольберта і далі малювать

Приспів:

Щоб там не було, як би не було

Все одно добро закохає зло

ІІ.

А друга казочка про те, як васін друг

Зненацька закохався у одну премудру

Всіляко залицявся, дарував їй пудру

Але вона, премудра, за нього не ішла

І попросив той корєш: Васю, далі ж море ж

Не міг би ти, друзяко, сплавати туди?

І всяко різне моднє, яскраве, надприроднє

Короче, усе імпортне привези сюди

Вася каже: добре. І поплив до сонця

Туди, де всі японці, дракони і кити

А по дорозі гади, лохи і конокради

Всіляко намагалися перейти на ти

Гупало Василь гупав їх усіх

За людську любов, за дитячий сміх

Привіз усе красиве, швидко одружив їх

І намалював всіх, хто на весіллі пив

ІІІ.

Багато чого після того ще із ним було

Скрізь Василь всіх гупав, нахиляв зло

А потім каже: ша! Ша, ша, шановні

Я бачу: всі ви – зовні, а я тут відпочну

Війни ваші – не ваші, гроші ваші – не ваші

Я краще співатиму гучно про те, як усе це було...

139. Скрябін – Лист до Друга

140. Kozak System – Останній Москаль

пісок і літо дощі та райдуги
цілунки легко стають укусами
наскрізний струм у потоках патоки...
твоя порядність така спокуслива

не я ловлю тополині пестощі
не я життя вимірюю курсами

(чиїсь конспекти і зайві ревнощі)

твоя порядність така спокуслива

твоя відсутність така заплутана
твої приходи такі наповнені
ти недочута ти переслухана
ти божевільна ти некерована

усе твоє - що я мушу вивчити
усе твоє - що я хочу відати
титититититититититити
тититититититити - ти

(а раптом щось би тобі не личило -
то наведи вже курсив і видали)

твої симптоми твої діагнози
fаshion tv і серце Ісусове...
температура
високі градуси -
твоя порядність така спокуслива

нічна теорія східні практики
вино з гурзуфу вітер з атлантики
так дивно бути з тобою поряд
коли свобода – найвищий поверх...

ти відчиняєш
прозорі двері
ти розчиняєшся
в атмосфері -

ти божевільна ти некерована
і недочута і переслухана...

твоя відсутність - така заплутана

твоя присутність - така наповнена

141. Аркадій Войтюк – Корабель

1.В морі тоне корабель
На холодній глибині.
Мільйони там людей
Пливли до кращих берегів

Як не дивно, але першим з корабля тікає капітан
Від халатності якого все тріщить по швах
І не вкладається ніяк у моїй голові
Чому не людьми, а золотом набиті шлюпки на воді
Скажіть мені?

Приспів:
А ми збудуєм зі скель новий корабель,
Весла з надій, вітрила із мрій!
А ми почнемо з нуля, як справжня сім’я
Забути цей сон, будь же схильний до нас Посейдон! Посейдон!

2. Ворожі чайки на борту
Клюють знесилених людей.
Ми корабель відстоїмо,
Як не собі то для дітей.
І я радію що від нас втекли усі щури
Головне аби на камбузі нових не завели.
І ті щасливі береги було не марання,
Адже великому судну велике плавання, далеке плавання.

Приспів:
А ми збудуєм зі скель новий корабель,
Весла з надій, вітрила із мрій!
А ми почнемо з нуля, як справжня сім’я
Забути цей сон, будь же схильний до нас Посейдон! Посейдон!

3. Я побажаю кораблю прийти в потрібний порт,
І, щоб в його каютах завжди панував комфорт
І в широті одній не плавати з брудним судном,
Де за штурвалу ледь видніється маленький гном, брехливий гном!
Будь же схильний до нас Посейдон! Посейдон!

142. Карна – Моя мила

Я вітер, я крила
Здіймаюсь у повітря.
Я поруч, не бійся
Минуле за горою.

Я мрію тобою.
Хворію за тобою.
Ти квітка, ти світло.
Без тебе я крижанію.

Приспів:
Весь цей світ |
Покладу біля твоїх ніг, |
Біля тебе, ти ж моя! | (2)
Моя мила! |

А знаєш, розумію
Навколо все темніє.
Ти світло, єдина.
Хто знає як я сліпну?

За тобою моя мила
Піду я як та хвиля
Зєднаю я мрію
Ти квітка, і тому я

Приспів.

АЯЄ АЯЄ АЯЄЯА | (4)

Я вітер, я крила
Здіймаюсь у повітря.
Я поруч, не бійся
Минуле за горою

За тобою моя мила
Піду я як та хвиля.
Зєднаю я мрію
Ти квітка, і тому я

Приспів.

143. БумБокс – Нездара

В мене є те, що не зовсім потрібно тобі, бейбі
В тебе є те, що не зовсім мені по зубах
Я кожен день, я щодня обіцяю собі навчусь
Грію я тебе в своїх руках, а грати не вмію.

В тебе є шість струн, сім нот, безліч акордів
Здавалося б, обійняв там, взяв тут, але не виходить
Збиваю я руки в кров, тримаю мов спрут, затримую подих
Мабуть нездара, мовчить моя гітара.

Це кляті гроші, вони заважають тобі - спалю
Зимові ночі, коли я тебе не чіпав - пробач
Якщо ти хочеш, я всім розкажу, як тебе я люблю
Поприбираю цей срач, тільки заплач.

Золотом тих струн, тих нот, сріблом акордів
Здавалося б, обійняв там, взяв тут, але не виходить
Збиваю я руки в кров, тримаю мов спрут, затримую подих
Мабуть нездара, мовчить моя гітара.

Шість струн, сім нот, безліч акордів
Здавалося б, обійняв там, взяв тут, але не виходить
Збиваю я руки в кров, тримаю мов спрут, затримую подих
Мабуть нездара, мовчить моя гітара.

Шість струн, сім нот, безліч акордів
Здавалося б, обійняв там, взяв тут, але не виходить
Збиваю я пальці в кров, тримаю мов спрут, затримую подих
Мабуть нездара, мовчить моя гітара.

Мабуть нездара...

144. Друга ріка – Три Хвилини

За три хвилини загубився і влюбився та пропав
За три хвилини закохався і набрався твоїх чар
О, скільки тепла в твоїх очах, а віє холод, він не дах
Скільки, скажи, я маю, о, скільки, скажи, тримаю я

Приспів:
Це все що маю я
Це все що маю я
Це все що маю я
Тебе тримаю-маю я
Тебе тримаю-маю я

Приходиш сядеш і мовчиш, мене заводиш та біжиш
Приносиш сльози, сир і яд, мені це треба
О, скільки тепла в твоїх руках, а віє холод, він не дах
Скільки, скажи, я маю, о, скільки, скажи, тримаю я

Приспів

Я не хотів, просто не встиг
Я не хотів, просто не зміг
Тепер це все що маю я
Все що маю я
Це все що маю я
Це все що маю я
Тебе тримаю-маю я
Тебе тримаю-маю я
Тебе тримаю

145. Друга Ріка – Мені так мало тут тебе

Я міг бути твоїм клоуном, могла б і ти
Я міг би бути твоїм клоном, бо такий як ти
О, дай тобою все відчути, чути назавжди
Я беру тебе з собою, бо не плаче дощ, не гріє небо

Приспів:
Так мало тут тебе, так мало тут тебе
Мені так мало тут тебе, так мало тут тебе
Так мало тут тебе, так мало тут тебе
Мені так мало тут тебе...

Світ без тебе може бути, тільки я ніяк
День без тебе може бути, ніч без тебе жах
О, дай тобою все відчути, як в останній раз
Я візьму тебе з собою, бо не сходять без тебе сонце і зорі

Приспів (2)

146. Друга ріка – Бо я ще п’ю з твоїх долонь

Ти не будеш знати куди бігти, де сховатись нам
Бо прийде весна порозливає нам сік по губам
Але ти не журись, не жури – не журись.

Приспів:
Бо я ще п’ю з твоїх долонь
Я їм з твоїх долонь, живу з твоїх долонь я
Я ще п’ю з твоїх долонь
Я їм з твоїх долонь, живу з твоїх долонь я

Ти не хочеш знати як боротись з тим, бо все дарма
І музи полягали спати, ніч нема тобі кінця
Послухай не журись, не жури – не журись
Посміхнись і повернись.

147. Друга Ріка – Спи до завтра

Я не буду більше так пробач
Я не буду більше так прости
Хочеш ліжко мною застели
Дай лиш шанс я доведу що
Так я не заслужив
Може хтось це ліпше робив
Так не вмію я
Але хто ж коли не я

Приспів:
Тепер
Спи до завтра, спробуєм може ще
Спи до завтра, спробуєм може ще
Спи до завтра, спробуєм може ще
Спи до завтра, до завтра

Я не хочу більше так пробач
Я не буду більше так прости
Хочеш вікна мною затули
Дай лиш шанс я доведу що
Так я не заслужив
Може хтось це ліпше робив
Так не вмію я
Але хто ж коли не я

Приспів

Так я не заслужив
Може хтось це ліпше робив
Так не вмію я
Але хто ж коли не я

Приспів

148. Друга Ріка – фу – рі – я – рі – я – а – я

Усім кінець – ми наступаєм(о)
Я майже все про тебе знаю:
Вночі не спиш – мене шукаєш,
Тепер я все про тебе знаю!

Фурія – фу – рі – я – рі – я – а – я – а хто я?
Фурія – фу – рі – я – рі – я – а – я – а хто я?

Ось і кінець – я відчуваю
Облиш мала – я не вживаю!
Порвала всі останні ночі
Тепер тебе я вже не хочу!

Фурія – фу – рі – я – рі – я – а – я – а хто я?
Ла – ла – ла – ла – ла – ла – лала – лай…
Але ти – фурія, фурія – фу – рі – я – рі – я – а – я – а хто я?
Але ти – фурія, фурія – фу – рі – я – рі – я – а – я – а хто я?

149. Друга Ріка – Відчиняй

Відчиняй я стою на порозі
Я вже тут, я вже дома, привіт
Не питай де я був позавчора
Вчора вранці, сьогодні, торік
Не буди – життя не спав
Не мовчи все чую так
Не буди – життя не спав
Я вже давно не вмію так

Приспів:
Відчиняй, я вдома
Відчиняй, я вдома

І не бався такими словами
Не вбивай, я ж убитий прийшов
Роздягай і цілуй мої шрами
Доки є все тільки твоє
Не буди – життя не спав
Не мовчи все чую так
Не буди – життя не спав
Я вже давно не вмію так

Приспів

Зачиняй скоріше всі двері
Нема з ким тут ділити тебе
Залишай мене біля себе
Навіть якщо немає мене
Навіть якщо немає мене
Не буди не буди мене
Не буди не буди
І не жени, не жени мене, не жени

Приспів

150. Друга Ріка – хто знає де живе моя кохана

Коли настане кінець світу
Ніби прийде зима,
Зажмурить сонце, плюне вітром,
Будеш не сама

Зажмурив очі, як сховався,
Закрили магазин
Я тут можливо облажався,
Бо залишивсь один

Приспів:
Хто знає де живе моя кохана,
Хто знає її телефон
Хто знає де живе моя остання,
Хто знає де моя любов
My precious love...
My precious love...

Ні, там призначив кінець світу,
На шістдесятий рік
Зі мною будеш жити вічно,
Повернешся чи ні

Знаю, я не все на світі знаю,
Я не один такий
Ви поверніть мою кохану,
Померти нема з ким

151. друга ріка – Восьмий колір

Я йшов по воді і назад озирався,
А потім побачив тебе,
Тебе у воді - я отак закохався,
Веселка - цариця небес,
Мені захотілось всі хмари за гору
Загнати і витерти бруд
З обличчя і ніг, щоб понизити сором,
Навіки залишитись тут.

Приспів:
Хочеш, я твоїм кольором буду,
Восьмим кольором, восьмим чудом,
Білим... я буду білим, як сніг,
Якщо ти ним бути дозволиш мені. (весь куплет - 2)

Дозволиш. Я знаю.
Натягнуться струни,
Порвуться і я полечу,
Я буду співати. У небі літаю.
За мрію життям заплачу.
Я буду проміння за пальці тримати
Гарячі, як жовті вогні
І в губи безодню небес цілувати
Ніхто не завадить мені.

Приспів

Я буду проміння за пальці тримати
Гарячі, як жовті вогні
І в губи безодню небес цілувати
Ніхто не завадить мені.

Приспів

152. Друга Ріка – Незнайомка

Я вже знаю твоє ім*я,
Оберігаю твої сліди,
І речі в хаті згадують тебе.
Якщо зібрати усі слова
І їх зілляти в усі моря,
Замало змити з пам*яті тебе.

Несе мене вітер надій!
Несе мене сонце до мрій!
Несе мене де будеш ти!
Несе мене де любиш...

Я познайомив наших птахів,
Нехай розкажуть тобі, що я
Хочу бути твоїм навіки, назавжди.
Пам*ятаю твій погляд я
І відчуваю твй запах я,
Залишаюсь твоїм навіки, назавжди.

Несе мене вітер надій!
Несе мене сонце до мрій!
Несе мене де будеш ти!
Несе мене де любиш...

Несе мене вітер надій!
Несе мене сонце до мрій!
Несе мене де будеш ти!
Несе мене де...

Я вже знаю твоє ім*я,
Оберігаю твої сліди,
Залишаюсь твоїм навіки, назавжди.

153. С.К.А.Й. – Подаруй світло

Я біжу назустріч вітру, аж на край землі,
Де, я вірю, залишилось щось хороше.
Я не знаю, дім в якій мій стороні,
Я не знаю, чи повернусь я туди ще.
Навколо кружляють тисячі життєвих сцен,
Стрімко розбиваючись об каміння часу.
На великій відстані сняться мені сни,
Образи людей, яких давно не бачив.
Дім завжди чекає тебе поглядом у вікні,
Рідні очі так жадають зустрічі з тобою.

Приспів:
Подаруй світло...
Подаруй світло мені...
Подаруй світло...

Я не хотів би мати абсолютно все,
Віддаючи комусь, нічого не чекати,
На краю світу я зрозумів одне:
Неможливо у житті всі мрії наздогнати.
Я шукав те, що в мене було завжди,
Але тільки зараз я цe все побачив.

154. Mad Heads XL – Надія є

Коли опустилися руки
Коли потемніло в очах
Не знаєш ти, як далі бути
На що сподіватись хоча б.

Не можеш, не віриш, не знаєш
Не маєш куди утікти
І кажуть - чудес не буває
Та мусиш для себе знайти.

Приспів:
Допоки сонце сяє, поки вода тече
Надія є.
Лиха біда минає, просто повір у це
Надія є.

Тобі вже нічого не треба
Бо ти вже нічого не встиг
Здається, що всі проти тебе
А, може, то ти проти них.

Не можеш позбутися болю
Не знаєш, чи прийде весна
Ти можеш не вірити долі,
Але в тебе вірить вона!

Приспів.(2)

155. С.К.А.Й. – Ти сподобалась мені (2013)

Я незнаю що зімною сталося
ти сподобалась мені, ти сподобалась
Цілий день лише про тебе думаю
ти сподобалась мені, ти сподобалась мені

ти сподобалась мені

І нехай всі кажуть що не красива ти
ти сподобалась мені, ти сподобалась
Твої форми заважають думати
ти сподобалась мені, ти сподобалась мені

Кожен день, дощ зі снігом, вітер з сонцем
Я йду один і з надією що у віконце
ти поглянеш хоч один лиш раз

Я незнаю що зімною сталося
ти сподобалась мені, ти сподобалась
Цілий день лише про тебе думаю
ти сподобалась мені, ти сподобалась мені

ти сподобалась мені, ти сподобалась
хааааа----ааааа..хаааа-ааааа

Я незнаю що зімною сталося
ти сподобалась мені, ти сподобалась
Цілий день лише про тебе думаю
ти сподобалась мені, ти сподобалась....мені
ти сподобалась мені, сподобалась меніі!
ти сподобалась мені, мені!
сподобалась мені!

156. ОТВІНТА – Друже!●

Попереду жахи-шляхи, а в чоботях мозоляки,
А мені те все байдуже, бо біля мене справжній друже!

Приспів:
Біля мене друже, тож мені байдуже,
Хай як доля припече, поруч другове плече!

Голод, холод, спека, мряка, оборона чи атака,
А мені те все байдуже, бо біля мене справжній друже!

Приспів

Вороги вже недалеко, гострять шаблі та багнети!
А мені те все байдуже, бо біля мене справжній друже!

Приспів

А ворожа клята куля, в серце глибоко пірнула!
А мені те все байдуже, бо біля мене справжній друже!

Приспів

Мамо, рідна Україно, поцілуй благаю сина!
Бо мені те не байдуже, прощавай, не плач, мій друже!

157. ОтВінта – НАКУРИЛА БАБА ЖУРАВЛЯ

Посіяла баба, посіяла баба конопель!
Посіяла баба, посіяла баба конопель!
Конопель-пель-пель-пель-пель-пель!
Конопель-пель-пель-пель-пель-пель!
Конопель-пель-пель-пель-пель-пель-пель-пель!
Ой да конопель!
Конопель-пель-пель-пель-пель-пель!
Конопель-пель-пель-пель-пель-пель!
Конопель-пель-пель-пель-пель-пель-пель-пель!
Ой да конопель!

Як туди понадив, як туди понадив журавель!
Як туди понадив, як туди понадив журавель!
Журавель-вель-вель-вель-вель-вель!
Журавель-вель-вель-вель-вель-вель!
Журавель-вель-вель-вель-вель-вель-вель-вель!
Ой да журавель!
Журавель-вель-вель-вель-вель-вель!
Журавель-вель-вель-вель-вель-вель!
Журавель-вель-вель-вель-вель-вель-вель-вель!
Ой да журавель!

Я його спіймаю, я його спіймаю - журавля!
Я його спіймаю, я його спіймаю - журавля!
Журавеля-вля-вля-вля-вля-вля!
Журавеля-вля-вля-вля-вля-вля!
Журавеля-вля-вля-вля-вля-вля-вля-вля!
Ой да журавля!
Журавеля-вля-вля-вля-вля-вля!
Журавеля-вля-вля-вля-вля-вля!
Журавеля-вля-вля-вля-вля-вля-вля-вля!
Ой да журавля!

Не ходив би, не курив би, не топтав би коноплю!
Не ходив би, не курив би, не топтав би коноплю!
Коноплю-плю-плю-плю-плю-плю!
Коноплю-плю-плю-плю-плю-плю!
Коноплю-плю-плю-плю-плю-плю-плю-плю!
Ой да коноплю!
Коноплю-плю-плю-плю-плю-плю!
Коноплю-плю-плю-плю-плю-плю!
Коноплю-плю-плю-плю-плю-плю-плю-плю!
Ой да коноплю!

Накурила баба, накурила баба журавля!

158. ОТВІНТА – Дарма я наївся цибулі!!!

Як буяє усе, як у серці пече
Ще не було такої весни.
Гострий погляд твоїх незрівняних очей,
Наче цвяхом прибив до стіни.
Ти сама підійшла, дивина серед див,
Досить близько, щоб я зрозумів:

Дарма я наївся цибулі! (2)
Дарма-а-а-а-а! (2)

Я не можу говорити, навіть дихати боюсь.
Дарма я наївся цибулі, ху-ху!
Був козаком, а тепер боягуз.
Дарма я наївся цибулі, ху-ху!
І льодяників, жувачок півкіло – недопомогло.

Дарма я наївся цибулі, ху-ху! (2)
Дарма-а-а-а-а! (2)

От, як би то, передбачити оказію таку.
Дарма я наївся цибулі, ху-ху!
Голодоморив би цілу добу.
Дарма я наївся цибулі, ху-ху!
Де ж ти раніше була-а, вчора я їв мармелад.

Дарма я наївся цибулі, ху-ху! (2)
Дарма-а-а-а-а! (2)

Де ж ти раніше була-а, вчора я їв мармелад.

Дарма я наївся цибулі, ху-ху! (2)
Дарма-а-а-а-а! (2)

Як буяло усе так і дсі буя,
А мені б хоч на крок до мети.
О, як всміхнулася доля моя:
Перше слово промовила ти.
І відчув я себе не єдиним биком,
Бо від тебе смердить ЧАСНИКОМ!

Дарма я наївся цибулі, ху-ху! (2)
Дарма-а-а-а-а!(2)
Дарма я наївся цибулі, ху-ху! (2)
Дарма-а-а-а-а!(2)

Дарма я наївся цибулі, ху-ху!

159. ОтВінта – З бодуна ми почули наказ.

160. Отвінта – Давно не гуляла сокира

A

Біля дубу, що надибала сама

E

Я чекаю на тебе - тебе нема.

A D

Бачиш ти яка, бачиш яка ти!

E D

Чи то чекати на тебе?

E

Чи то піти?

Припів:

A

А я чекаю мою любу біля дубу!

E

А я чекаю мою любу біля дубу!

D

А я чекаю мою любу!

E A

Я чекаю мою любу біля дубу!

Ти божилась, обіцяла та клялась,

Що прийдеш без усіляких викрутасів.

Бачиш ти яка, бачиш яка ти!

Чи то чекати на тебе?

Чи то піти?

Я ду-ду-ду-ду-дубію дві доби!

Вже на горі не один, а два дуби!

Бачиш ти яка, бачиш яка ти!

Чи то чекати на тебе?

Чи то піти?

А той дуб, що біля мене розказав,

Що був парубком і теж тебе чекав.

Бачиш ти яка, бачиш яка ти!

Чи то чекати на тебе?

Чи то піти?

162. Тінь Сонця – Їхали Козаки

Їхали козаки, їхали по полю
І лунала пісня про їхнюю долю.
Про їхнюю долю, про справжнюю волю.
Їхали козаки, їхали по полю...

Їхали козаки та й пісню співали.
Про те, як любили і як воювали
За рідную землю, за батьків і друзів,
І за спів дівочий, що дзвенить у лузі...

Ой, у лузі-лузі тая пісня ллється,
А дівоче серце, як пташина, б’ється...
Віддала кохання хлопцю молодому
Їхали козаки, їхали додому...