Солі важких металів і радіоактивних речовин

У високорозвинених країнах з кожним роком збільшується промислове застосування ртуті, кадмію, свинцю та інших важких металів. У сільськогосподарській практиці для боротьби з комахами і гризунами широко використовують препарати важких металів (ртуті, міді, цинку). Багато з важких металів токсичні і становлять потенційну загрозу для здоров'я тварин і людини. Вони надходять у навколишнє середовище і можуть накопичуватися в кормах та харчових продуктах.

Ртуть, свинець, кадмій, потрапляючи в організм тварини з кормів, вдихуваного повітря і через шкірний покрив, відкладаються в різних органах і тканинах. У молоко виділяється лише незначна частина металів, тому воно найменш забруднено різними важкими металами. Так, середній вміст ртуті, свинцю і кадмію в 1 л молока становить 5-9% допустимої добової норми надходження.

Великі кількості важких металів може виділяться в молоко при отруєнні тварин різними хімічними препаратами. Отруєння корів, наприклад ртуттю, можливі при використанні для кормових цілей зерна, потравленного ртутьорганічними сполуками (гранозаном, меркураном). При отруєнні тварин сполуками свинцю, миш'яковмістими препаратами, мідним купоросом в молоці міститься збільшена кількість свинцю, миш'яку, міді.

У харчових продуктах можуть накопичуватися різні радіоактивні ізотопи (радіонуклєїди), що виділяються в атмосферу землі при видобутку, використання та зберігання радіоактивних елементів. Найбільш небезпечні для людини ізотопи з тривалим періодом напіврозпаду (28,6 - 30 років) - стронцій-90 і цезій-137. Надходження цих радіоізотопів в організм людини з хлібними і молочними продуктами становить близько 80% загального добового їх надходження.

Молоко забруднюється радіоактивними речовинами, в основному, біологічним шляхом, тобто по ланцюгу грунт - рослини - тварини - молоко.

З радіоактивно забрудненого молока можна виробляти вершкове і топлене масло, в які переходить менше 1% радіоактивних ізотопів від загальної їх кількості в молоці.