Упереджувальний удар

Найчастіше являє собою упереджувальний викид негативної інформації. Його задача - викликати реагування супротивника заздалегідь і в більш вигідному для себе контексті. Цей прийом нерідко використовують владні структури, щоб нейтралізувати критику майбутніх непопулярних рішень. У даному випадку влади самі організовують «випадковий» витік негативної інформації, щоб стимулювати прояви суспільного обурення. Це робиться для того, щоб заздалегідь «випустити пару» у всіх незадоволених. Якщо це зроблено вчасно, то на момент настання «Дня Х» багаття народного гніву уже встигає згаснути. До моменту ухвалення відповідного рішення люди утомляться протестувати і сприймуть дії влади індиферентно.

Під час виборів прикладом такого роду є випереджальна публікація відносно безпечного компромату щодо конкретного кандидата. У такий спосіб задовольняється потреба електорату в «клубничке». Ціль - знизити існуючий інтерес виборців до інформації такого роду. Наступні публікації набагато більш гострих матеріалів, що, можливо, будуть ініційовані політичними супротивниками, уже не привернуть великої уваги - виборець уже наївся «чернухою» і більше не реагуватиме на неї...

Отруйний сендвіч

Цей пропагандистський прийом активно використовує можливості психологічного впливу за рахунок структуризації тексту. Завжди краще не брехати, а домогтися, щоб людина не помітила «непотрібної» правди.

Комунікатор дає позитивне повідомлення між негативною передмовою і негативним висновком. При наявності у комунікатору певних здібностей і досвіду позитивне повідомлення може лишатися непоміченим аудиторією. Це дуже гарний прийом, активно використовуваний тими ЗМІ, що претендують на «об'єктивне висвітлення подій» і прагнуть створити собі імідж у стилі «тільки факти, нічого крім фактів». При такому структуруванні подій об'єктивність формально дотримана, але ефект «непотрібних» повідомлень девальвований.