Як мали справи можуть стати великими

У притчі про зерно гірчиці Христос виклав скромну, на перший погляд, місію Своєї Науки.Він був "малим зерном" в очах людей: народився у віддаленій Палестині, тридцять років жив в маловідомому Назареті в домі теслі; Своїм вченням привернув до Себе простих рибалок та митарів. Навчання це починалося з малої групи – 12 учнів. Але щоразу збиралося за Вчителем усе більше народу, а по Його Смерті, Воскресінні та Вознесінні на Небо кількість послідовників неухильно зростала, християнство розпросторилося спочатку по Південній Європі, згодом по цілому материку, а далі і по всьому світові.

Квітуче дерево – це ми, люди, тепер. Ми є квітом Божого Царства. Дерево з плодами – це плід нашого праведного життя, майбутнє нашої Церкви. А гірчична зернина – то Слово Боже, що добрим засівом залягає у наше серце, дає початок нашому духовному росту.

Так само і в нашому житті є важливі маленькі діла, з яких можуть вирости великі добрі справи.

Інколи ми посміюємося над однокласниками, які, як нам здається, не відриваються від підручника, завчаючи кожне правило, кожну дату і факт. Але перенесімося в майбутнє і подумаймо над тим, що саме такі знаючі, розумні люди зможуть робити наше життя щасливішим: вони винаходитимуть нові машини, нові, екологічні чисті способи виробництва, вирощуватимуть нові плоди, писатимуть книжки, які радуватимуть наші серця.

Так само маленька доброчинність може породжувати велике добро.

Сьогодні ви захистили кошеня від знущань немилосердного однолітка, який із жорстоким задоволенням поціляв камінцями у бідну тваринку. Завтра вам під силу буде захистити жінку, на яку з наміром відібрати сумку з останніми грішми нападе вуличний хуліган з біцепсами Голіафа.

Сьогодні ви знайдете в собі сили перш ніж зімкнути очі, звернутися до Господа з подячним словом за щасливо прожитий день. Завтра ви з великим натхненням і смиренням вислухаєте Службу Божу. А післязавтра Всевишній подарує вам можливість пожертвувати на церкву частину свого заробітку.

Поміркуй і дай відповідь:

Чи став ти членом великої християнської родини?

Коли це сталося?

Що дає тобі ця належність?

Як довести на прикладах, що маленький гріх може перерости у велику біду?

Як «розростаються» добрі справи?

2.Чи винагороджується добро

Добро завжди повертається до нас, винагороджене сторицею.

Нерідко батьки, суворі у ставленні до дітей, у своєму ранньому віці були розбишаками або ледарями. Мабуть, вони спокутують свій гріх дитинства і хочуть, щоб він не повторився у їхньому потомстві. І ця добра справа повернеться для них більшою радістю – чемними, слухняними, добрими дітьми.

Натомість інший батько чи мати мало з ніг не збиваються, щоб задовольнити найменшу примху свого „чада”: „мобілку” придбати чи комп’ютер, дозволити не йти до школи, коли юним лінивцям того захочеться. Чим обернеться таке „добро”? Жорстокою невдячністю, навіть зневагою доросліших дітей.

Якщо ж батько і мати живуть одним життям із дитиною, не бояться поділитися з нею секретами мудрого розподілу тих грошей, які залишилися після оплати комунальних послуг і покупки найнеобхіднішого, показують приклад шанобливого ставлення одне до одного, не забувають сказати „Дякую!” за смачний обід чи за випрану сорочку, уміло і справедливо розподіляють обов’язки між усіма членами сім’ї, а головне привчають сина чи дочку до молитви, до святого відчуття злуки з Церквою, Господь нагородить таких батьків і Своєю любов’ю, і любов’ю їхніх нащадків, щасливим життям у старості в колі дружньої родини.

Тож готуймося стати такими батьками. Допоможімо сьогодні нести портфель однокласниці – і завтра для нас не буде проблемою попрати чи приготувати їжу, якщо найближча людина поїде на заробітки за кордон. Витрімо сьогодні сльози малюкові, який ненароком розбив коліно, і завтра посмішка власної дитини буде для нас найбільшою радістю.

Добрі діла ніколи не втрачають своєї вартості і є єдиною заслугою перед Господом.

Поміркуй і дай відповідь:

Як розуміти слова Івана Золотоустого: „Ніхто ще в старості не пожалкував, якщо доброго за молодості навчився”?

Повчальна поезія

Марія Овдієнко

Що я зроблю?

Поможу кораблику пливти,

Чорнобривцю поможу цвісти,

Вітру – дути,

Сонечку – світити,

Журавлині до гнізда летіти.

Капустині у качан в’язатись,

Яблуні малинівки родити,

Татові і мамі усміхатись

І частіш радіти.

Поміркуй і дай відповідь:

У чому актуальність змісту вірша?

Перевір себе!

Як Син Божий Своїм земним життям продемонстрував нам цінність добрих діл?

Які добрі діла можемо зробити у ставленні до природи, до інших людей, до Господа?

Як ти вчиниш у таких ситуаціях:

1. Старенька бабуся панічно боїться, що не встигне перейти на інший бік вулиці на зелене світло. А ти, спізнюючись на урок, поспішаєш на автобус, тому що наступний рейс буде через двадцять хвилин.

2. Випадково дізнаєшся, що друг чи подруга, з якими кілька днів не розмовляєш, хворіє удома.

Урок 19. Універсальний моральний закон

Ключовий вірш із Біблії: «І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви» (Лк. 6:31).

Запам’ятай нові слова і поняття

Золоте правило моралі – найважливіша Господня настанова чинити іншим людям так, як хочеш, щоб вони чинили з тобою.

Моральний закон – не писане, а заповідане Господом правило, яке допомагає жити у згоді з сумлінням та ближніми людьми.

Універсальний – прийнятний для всіх.

Біблійна історія

Як Ісус Христос оголосив людям Новозавітний Закон Любові

Прочитай і визнач головну ідею закону Любові Ісуса Христа

Коли Ісус Христос обрав 12 апостолів, Він спустився з ними з вершини гори і побачив, що сотні учнів зібралися також послухати Його мудрого Слова.

Тоді Син Божий знову піднявся на гору і виголосив проповідь, яку тепер називаємо Нагірною. У ясний погожий день, при тихому повіві прохолоди з Галилейського озера, на схилі гори, вкритої зеленню і квітами, Спаситель подав людям Новозавітний Закон Любові. Він говорив про заповіді блаженства, про неосудження і прощення ближнього, любов до нього, про силу молитви і милостиню.

На мовчазне запитання присутніх, як ми повинні поводитися зі своїми ближніми завжди, у будь-якій ситуації, Ісус Христос назвав таке правило: «Як бажаєте, щоб робили вам люди, так і ви робіть їм». (Див. Мт.7:12, Лк.6:31).

Поміркуй і дай відповідь:

1.Про що говорив Ісус Христос у Нагірній проповіді?

2.Чому ми вважаємо, що в ній Спаситель виклав Новозавітний Закон Любові?

1. Що таке золоте правило моралі

Ми, звичайно ж, хочемо, щоб усі люди любили нас, завжди прощали і робили нам тільки добро. Господь дуже доступно пояснив, як цього можна добитися. Просто треба робити те саме: любити людей і навіть тих, кого вважаємо ворогами, завжди прощати і робити тільки добро. Це правило названо золотим, тобто найважливішим, і сотні поколінь намагаються дотримуватись його і страждають від того, що хтось чинить по-іншому.

Цінність добрих справ вимірюється у християнстві універсальним моральним законом, проголошеним Ісусом Христом у знаменитій Нагорній проповіді. Кожного разу, обдумуючи новий вчинок, згадуймо це золоте правило моралі: «І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви».

Поміркуй і дай відповідь:

1.Який моральний закон був проголошений Христом у Нагірній проповіді?

2.Чи легко завжди чинити добро стосовно ближнього?

2.Як дотримуватись універсального морального закону, заповіданого нам Ісусом Христом

Спокуса просто-таки тягне тебе за язик, щоб попліткувати про подругу з однокласницями. А як ти поставишся до того, що вона пліткуватиме про тебе?

Поспішаючи в їдальню, ти виявив: щоб заплатити за сніданок, треба ще кількох копійок. Та хіба ж то проблема? Підбіг до якогось малюка з першого чи другого класу, весело вибив у нього з рук потрібні мідяки і рвонув до стійки. Але що це? Ти вмить розпластався на підлозі, розсипавши гроші. А високий старшокласник вже кепкує над тобою: „Поснідав, малявко?..”

Поміркуй і дай відповідь:

Які висновки варто зробити з наведених ситуацій?

Повчальне оповідання