Тема 12. Дефекти вимовляння середньо- та задньопіднебінних звуків та їх логопедична корекція.

Правильна артикуляція звуків «К», «К`», «Г», «Г`», «Х», «Х`», «Й». Види дефектного вимовляння цих звуків, їх характеристика та причини. Методика виправлення порушень звуковимови.

[к] – согласный, глухой, ротовой, заднеязычный, взрывной, твёрдый.

Особенности артикуляции звука [к]. Кончик языка немного отходит от нижних зубов, спинка языка выгнута крутой горкой и касается нёба. Под напором выдыхаемого воздуха спинка языка отрывается от нёба. Голосовые связки отдыхают, горло не дрожит (нет голоса).

[к’] – согласный, глухой, ротовой, заднеязычный, взрывной, м’який.

Особенности артикуляции звука [к’]. Кончик языка прижат к нижним зубам. Спинка языка выгнута крутой горкой и касается нёба. Под напором выдыхаемого воздуха спинка языка отрывается от нёба. Голосовые связки отдыхают, горло не дрожит (нет голоса).

Приклади їхніх порушень: паракапацизмы (замена звуков [к], [к’] другими звуками: [к] на [к’], [к] на [т]), капацизмы (пропуск: кость − ость).

[х] – согласный, глухой, ротовой, заднеязычный, щелевой, твёрдый.

Кор. Работа:1. Арт. Гимн.(как на зв.»г» 2. Фонематич. Слух. 3. Автоматизация и дифференциация как в свистящих и шипящих, йотоцизмах, гаммацизмах.

Механізм утворення звуку [х]: губи і зуби набувають положення наступного голосного звука; кінчик язика відтягнутий від нижніх зубів, а задня частина спинки язика утворює щілину з м'яким піднебінням; м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину; голосові зв'язки не вібрують; розімкнуті.

[х’] – согласный, глухой, ротовой, заднеязычный, щелевой, твёрдый м’який.

Механізм утворення звуку [х’]: Кончик языка прижат к нижним зубам, спинка языка выгнута крутой горкой. Голосовые связки отдыхают, горло не дрожит (нет голоса).

Парахітизми – заміна звуків [х], [х’] на інші звуки.

Кор. Работа как при зв «г» Постановка: СА-ся-ха-хи

[г] – согласный, звонкий, ртовой, заднеязычный, взрывной, твёрдый.

Механізм утворення звуку [г]: губи і зуби набувають положення наступного голосного звука; кінчик язика відтягнутий від нижніх зубів, а корінь язика наближається до спинки глотки; м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину; голосові зв'язки вібрують.

[г’] – согласный, звонкий, ртовой, заднеязычный, взрывной, мягкий.

Особенности артикуляции звука [г’]. Кончик языка прижат к нижним зубам. Спинка языка выгнута крутой горкой и касается нёба. Под напором выдыхаемого воздуха спинка языка отрывается от нёба. Голосовые связки работают, горло дрожит (есть голос).

Приклади їхніх порушень: парагаммацизмы (замена: [г] на [г'] – гюсь гягоче, [г] на [д] – гусь гегоче − дусь дедоче); гамацизмы (отсуствие: гусь−усь),

[r] – приголосний, дзвінкий, ротовий, задньоязиковий, проривний, твердий.

Парагамацизм: [r] на [г'], [r] на [х], [r] на [к], [r] на [j], [r] на [г].

Механізм утворення звуку[r]: губи і зуби набувають положення наступного голосного звука; кінчик язика відтягнутий від нижніх зубів, а задня частина спинки язика піднімається вгору до м'якого піднебіння і утворює з ним зімкнення; м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину; голосові зв'язки зімкнені та вібрують.

До порушень звуковимови звуків [r], [г] належать гамацизми та парагамацизми. Парагамацизм: [r] на [г'], [r] на [х], [r] на [к], [r] на [j], [r] на [г].

Этапы коррекционной работы:

1.Подготовительный этап.

Арт. Гимн.

Стакан воды: полощим ротик не меньше 10 раз.

Позевывание

Чихание

Покашливание.

2.Развитие фонематического слуха.

3.Постановка:-да-дя-га-гя.Шпателем постепенно подвигаем язык вглубь рта, тем самым получается такая слоговая структура.

4.Фвтоматизация как в др. з..

5.Дифференциация (берем 2 звука «д» и «г».

Артикуляція Й

[j] – приголосний, дзвінкий, ротовий, среднеязиковий, щілинний, м’який.

Положення губ і зубів в залежності від подальшого гласного. Кінчик язика знаходиться біля основи нижніх різців. Мова вигорблен. Середня частина спинки мови високо піднята до твердого піднебіння. Середня частина спинки мови утворює утворює вузьке звуження. Бічні краї язика впираються у верхні корінні зуби. М'яке піднебіння підняте (Й - ротової звук). Голосові складки зімкнуті (Й - дзвінкий звук).

Порушення вимови звуку Й

1. Відсутність у мові звуку Й (частіше перед голосними).

2. Заміна звуку Й м'яким ЛЬ

Для підготовки до постановки звуку Й використовуються вправи на підйом спинки мови:

- «Місток» мовою;

- Присмоктування спинки мови до неба, при цьому кінчик язика утримується внизу.

Постановка звуку Й

1.От звуку І. Замість Й вимовляється звук І. В словах типу яблуко - іаблоко, їжачок - іожік...

Потім вимова І скорочується і виходить Й.

2. Від звуку З або зь. Дитина тягне звук ЗЗЗ. Логопед шпателем натискає на передню частину мови, виходить Ййй. Далі вимовляються поєднання з голосним (ЙА-Я, ЙО-Е...). Після цього переводимо Й у зворотний склад ОЙ, АЙ..., а потім в интервокальной позицію Айа, Ойо... Спочатку звук Й необхідно вимовляти протяжно для освіти чіткого кинестетического відчуття звуку.

Єтапи корекційної роботи:

1.Артик. Гімнастика.

Кончик язика сильно упирается в нижние резцы – спинку языка вываливаем и направляем шпателем надавливаем на спинку языка, тем самым, пытаясь засунуть ее в губы. Задача ребенка не дать засунуть шпатель вглубь рта.

2.Постановка. Длительно и кратко говорим «Я».

От звука «и» -на «аиа»-«ая» - по подражанию/

От «з'» механическим способом (потому что они звонкие) кончик языка надавливаем настолько, пока не появится звук «j”.

От звука «х», но озвончаем (резко и громко выкрикиваем «хи-и»-так звучит, а потом в процессе произношения показываем на себя и говорим «я».

3.Автоматизация и дифференциация. Происходит как при шипящих и свистящих звуках (при сонорах с обратных слогов, а при остальных – с прямых: аль-ай; али-ай.

Причини: Біологічні: коротка під'язикова вуздечка, високе готичне небо, прагнатія, мікро і макрогласія, парез мови. Соціальні: неправильний зразок мови, педзапущенность, хронічні тривалі соматичні захворювання, порушення фонематичного слуху.