Методична діяльність бібліотек в сучасному інформаційному середовищі

Нове розуміння методичної діяльності передбачає її науковість та творчість. Науковість виявляється у прогнозуванні бібліотечної діяльності, розумінні законів розвитку суспільства, визначені ролі бібліотек у загальній інфраструктурі суспільства, глибокому і всесторонньому аналізі діяльності книгозбірень.

Пріоритетними напрямами методичної роботи можна вважати: створення нових інформаційних продуктів і послуг, впровадження нових бібліотечних технологій; методичний моніторинг діяльності бібліотек регіону та прогнозування їхнього розвитку.

Виходячи із нових умов та вимог часу, позбувшись директивно-регламентуючих та контролюючих функцій, приступили до пошуку і розвитку нових підходів і принципів своєї діяльності науково-методичні служби бібліотек.

Сьогодні методисти вже не кажуть “роби так”, а підказують або пропонують, що можна запозичити з того чи іншого досвіду, які інновації доцільно запровадити у повному технологічному процесі. Тобто методичні служби стають порадниками у справі поліпшення роботи усієї галузі.

Сьогодні методична робота носить консультативний і рекомендаційний характер.

Визначальними напрямами методичної діяльності можна вважати: методичне консультування; надання практичної допомоги ЦБС; дослідницька діяльність; аналітична робота; підвищення кваліфікації бібліотекарів; вивчення і розповсюдження передового досвіду, інноваційних форм роботи; рекламна діяльність бібліотеки та її послуг, “Паблік рілейшнз”.

Останнім часом спостерігається тенденція змінювати назви відділів, в тому числі і методичних, як оперативне реагування на потреби змін пріоритетів у діяльності бібліотечних закладів:

- Відділ сприяння розвитку публічних бібліотек (Кіровоградська ОУНБ).

- Проблемно-аналітичний (Луганська ОУНБ).

- Організаційно-методичної роботи та зв’язків з громадськістю (Рівненська ОУНБ).

- Методично-соціологічної роботи та сприяння соціалізації суспільства (Донецька ОУНБ).

- Відділ наукової організації і методики бібліотечної роботи (Дніпропетровська ОУНБ).

- Відділ наукового аналізу та розвитку бібліотечної справи (НПБУ).

- Відділи маркетингу і менеджменту, які займаються рекламним і фінансовим забезпеченням потреб бібліотеки.

Крім того, створюються сектори роботи по певних напрямках:

сектор інновацій, маркетингу та інформації;

сектор бібліотечного маркетингу.

Основні комплекси питань, проблем, які сьогодні вирішують методичні центри:

- Бібліотеки в нових соціальних умовах;

- Читач і бібліотека, читач – основний об’єкт соціологічних досліджень;

- Бібліотечні ресурси, фонди і каталоги, національна бібліографія;

- Нові інформаційні технології в бібліотеках;

- Сучасній бібліотеці – високопрофесійного бібліотечного фахівця;

- Історія бібліотечної справи і бібліотек України.

Вимоги до сучасного консультування зокрема передбачають: знаходження декількох конкретних пропозицій з того чи іншого питання, професійне тлумачення нововведень, змін, термінів, навчання методів самостійного виходу із проблемних ситуацій. Звичайно, найбільш ефективним є консультування на місці.

Із впровадженням комп’ютерних технологій відкривається можливість для створення електронних банків даних методичних консультацій та їх оперативного використання.

Наступна функція – аналітико-прогностична, яка передбачає можливість вивчати та аналізувати досвід і, як результат, прогнозувати подальший розвиток бібліотек, здійснювати статистичні та графічні роботи, оцінювати за рядом відповідних критеріїв діяльність бібліотек у цілому, відстежувати процеси адаптації бібліотек до змін у суспільстві, діагностувати їх стан та порівнювати діяльність до і після нововведень.

Як засвідчують результати соціологічних досліджень, саме ця функція займає пріоритетне місце і саме завдяки їй розширюється блок основних напрямків діяльності науково-методичних центрів.

Не менш вагомою функцією залишається підготовка нормативно-регламентуючих документів та сприяння законодавчому процесу галузі. Не секрет, що нормативно-правова база бібліотечної галузі України безнадійно застаріла. Тому першочерговим завданням методичних центрів є необхідність удосконалення існуючих та розробки і лобіювання у відповідних органах нових регламентуючих документів.

У перспективі – розробка модельної структури планово-звітної документації для бібліотечних закладів України.

Наступна, науково-дослідна функція передбачає проведення загально-державних і локальних наукових соціологічних досліджень, моніторингів, анкетувань, опитувань і, на їх основі, формування науково-обумовленої бібліотечної політики.

Виконання цієї функції вимагає глибокого знання методики аналізування бібліотечної теорії та практики, уміння вірно оцінювати проблемну ситуацію та вдало обирати тему і об’єкт дослідження, висувати гіпотези та передбачати результативність досліджень.

Досить важливою залишається координаційна функція методичних центрів, до виконання якої залучаються методичні ради (об’єднані чи колегіальні дорадчі органи).

Однією з форм методичного впливу є підготовка та видання науково-методичної продукції. Відповідно до тематики та цілей її можна поділити на:

- регламентуючу;

- інформаційну;

- статистично-аналітичну;

- прогностичну;

- рекомендаційну;

- рекламну.

Форми науково-методичної продукції:

- інструкції,

- листи,

- методичні поради,

- консультативні довідки,

- інформаційні огляди,

- видання з досвіду роботи,

- експрес-інформації,

- бюлетені,

- пам’ятки.

Тематика методичних матеріалів:

- допомога вихованню свідомого громадянина;

- розширення знань молоді з історії краю;

- екологічне виховання;

- правовий та соціальний захист бібліотечних працівників та бібліотек;

- комерційна діяльність;

- методичні поради “Робоча тека методиста”.

Ще одна функція, яку здійснює методичний відділ, - це підвищення професійної кваліфікації працівників бібліотек. Наприклад: двоступенева система підвищення кваліфікації кадрів: навчаються самі методисти, а потім навчають працівників інших відділів (Херсонська ОУНБ).

Форми безперервної освіти:

- курси підвищення кваліфікації,

- школа сільського бібліотекаря,

- школа директорів,

- міжвідомчі конференції,

- бібліобрифінги,

- проблемні семінари,

- заочні семінари,

- дистанційні семінари,

- творчі майстерні,

- школи професійної майстерності,

- семінари-практикуми.

Важливим аспектом методичного впливу залишається і система “зворотнього зв’язку” – відгук бібліотекарів-практиків про результати впровадження тих чи інших рекомендацій.

Якісно нового змісту набуває методична служба у зв’язку з впровадженням новітніх технологій, автоматизацією бібліотечних процесів, отриманням доступу до всесвітньої мережі Інтернет.

Обробка результатів соціологічних досліджень, фактографічні бази даних постійно поповнюються новими статистичними та аналітичними даними.