Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Мажоритарна виборча система.





3.Пропорційна виборча система.

4.Особливості сучасної виборчої системи в Україні.

5.Виборча система в Республіці Польща.

Виборча система в США.

7.Виборча система в Російській Федерації.

8. Особливості виборчої системи в Турецькій Республіці.

 

 

G Тема 9. Політична свідомість: ідеологічний та культурно-

психологічний аспекти.

 

План

1.Політична свідомість і політична ідеологія.

2.Політика і мораль.

3.Особистість і політика.

4. Політична культура.

 

Політична свідомість є однією із центральних категорій у політології. Визначається як варіант суспільної свідомості, що виникає як відбиття соціально-економічних умов буття людей. У більш широкому аспекті – це сукупність психологічного відбиття політики, що проявляється на різних її рівнях і в різних ситуаціях.

З погляду суб'єкта політичної свідомості виділяються масова, групова і індивідуальна політична свідомість.

Важливим є дослідження повсякденних і ідеологізованих форм політичної свідомості.

Складовою частиною політичної свідомості є ідеологія.

Ідеологія (грецьк. – ідея, вчення) – система уявлень, цінностей, знань, методів, що відображає модель, сучасного і (або) майбутнього суспільства.

Термін «ідеологія» увів французький філософ А.Л.К. Лестют де Трасі в багатотомній праці «Елементи ідеології» (1801-1815).

Ідеологія регулює, інтегрує і направляє діяльність індивідів у всіх сферах життя.

Ф.Енгельс визначав ідеологію як «уявну реальність, яка видається за дійсність».

Політична ідеологія - це різновид корпоративної (групової) свідомості, що відображає суто групову точку зору на хід політичного і соціального розвитку.

Це система концептуально оформлених уявлень і ідей, яка відбиває інтереси, світогляд та ідеали різних суб’єктів політики – класів, націй, політичних партій, громадських рухів.

Ідеологія, визначаючи цілі політики, формулює орієнтири політичної діяльності, здійснює вибір засобів її реалізації, мобілізує широкі верстви населення для участі у здійсненні політики.

Основні функції політичної ідеології:

1. Оволодіння суспільною свідомістю;

2. Впровадження в суспільну свідомість власних критеріїв оцінки минулого, сьогодення і майбутнього;

3. Створення позитивного образу в очах суспільної думки пропонованих цілей і завдань політичного розвитку.

Політика виникає внаслідок недостатності моральних норм, як їх доповнення, а часто заміни.

Мораль – індивідуальна, політика ж має груповий, корпоративний характер.

Макс Вебер писав: «Політика оперує за допомогою досить специфічного засобу - влади, за якою знаходиться насильство».

Один з основоположників поділу політики і моралі Н. Макіавеллі залишав мораль лише на індивідуальному рівні.

В.Ленін: «Моралі в політиці немає, а є тільки доцільність».

Отже, політика відносно моральна.

Людина як об'єкт і суб'єкт політики.

Людина у суспільстві завжди є об'єктом політики.

У демократичному суспільстві, у правовій державі людина - це суб'єкт, активний учасник, творець політики.

Але суб'єкта політики не буває без правосвідомості.

Важливим критерієм оцінки суб'єктності особи в політиці є міра її активності. Вона може бути конструктивною або деструктивною.

Політичну активність особи визначає його правовий статус, тобто, цивільні права і обов'язки, а також їх гарантії.

Американський учений Д. Мілбрет пропонує таку класифікацію ступеню активності політичної участі:

1. початкова діяльність;

2. проміжна діяльність;

3. активна діяльність.

Габріель Алмонд (США) дає класифікацію ступеню свідомості участі в політиці:

1. повністю несвідома, стихійна участь у політиці;

2. напівсвідома участь;

3. цілком свідома участь, затвердження своїх інтересів і цінностей.

Як соціальне явище політична культура виникла в процесі класової і соціальної диференціації, з появою держави.

Політична культура.

Термін “політична культура” вперше був уведений у науковий обіг філософом І. Гердером (ХУ111 в.), а одержав поширення тільки в 50-х рр. ХХ ст., завдяки працям американського політолога Габріеля Алмонда.

Політична культура – це соціально – психологічна похідна, яка детермінує найбільш стабільні і типові зразки і правила політичної поведінки індивідуума, групи або суспільства в цілому.

Таким чином, політична культура являє собою сукупність стереотипів політичної свідомості і поведінки.

Політична культура проявляється у вигляді історично виробленої здатності до творчості, а також легітимних цінностей, норм, інститутів.

Структура політичної культури містить у собі такі основні елементи: культуру політичної свідомості, культуру політичної поведінки, політичні інститути й політичні відносини.

Культура політичної свідомості містить у собі:

ü Політичні уявлення;

ü Політичні цінності;

ü Політичні традиції та ін.

Усі ці складові оформлюються в політичній мові як сукупності певних знаків і символів, наприклад, мова жестів.

Близької до мови жестів значною мірою перебуває політична символіка, однієї з основних форм якої є національно-державна символіка.

Традиції в політичній культурі становлять її історичну і соціокультурну детермінанту. Змістовну сторону політичної культури становлять політичні ідеї, концепції, переконання.

Ядром політичної культури є цінностно - нормативна система, у якій головними цінностями можуть виступати такі як, наприклад: соборність, незалежність, самостійність, рівність, справедливість, плюралізм, приватна власність і т.п.

Культура політичної поведінки проявляється в:

· У ступені й формах, способах участі громадян в електоральному процесі, масових політичних акціях (мітинги, демонстрації, страйки);

· У діяльності політичних партій і політизованих громадських організацій, у роботі органів представницької влади й місцевого самоврядування, інститутів.

Типологія.

У кожній політичній системі існує і функціонує власна базисна модель політичної культури, яка поєднує універсальні, загальнолюдські і специфічні, національні риси.

Польський політолог Єжи Вятр пропонує свою типологію, пов'язану з історичними формаціями.

Існує багато типологизацій політичної культури.

Найпоширенішою є цивілізаційний підхід, який протиставляє цінності Заходу і Сходу.

Пізніше американський політолог Г. Алмонд називає чотири типи:

1) англо-саксонська секулярна гомогенна;

2) континентальна європейська фрагментарна;

3) змішана;

4) тоталітарна.

Особливості політичної культури українського суспільства обумовлені специфікою її історичного минулого і сучасним станом перехідного періоду.

Політична культура України перебуває на етапі формування, хоча окремі пріоритети вже позначилися (національна ідея, самостійність, незалежність, європеізм, демократія і т.ін), тому її можна визначити як фрагментарну.

 

Рекомендована тематика доповідей:

1. Національна ідея та ідеологія державо­творення в Україні.

2. Етичні засади політики.

3. Характеристика розвитку та стану по­літичної свідомості в Україні.

4. Особистість як суб'єкт політики.

5. Історичні особ­ливості формування політичної культури в Україні, її сучасний

Стан.

6.Ідеологія і релігія.

7.Ідеологія і наука.

@ НАПИСАННЯ ДОПОВІДІ З ПОЛІТОЛОГІЇ.

 

Доповідь – це скорочений виклад наукової праці (статті, монографії) з конкретної теми. Творчій підхід до підготовки доповіді передбачає виділення в роботі, що готується, головної думки і аргументацію на її користь, висновки.

Написання такої доповіді включає ряд етапів:

1.Вивчення літератури з конкретної теми.

2.Написання доповіді.

3.Подання доповіді викладачеві на перевірку.

4.Оголошення доповіді.

Написання доповіді передбачає насамперед складання плану (простого або складного), вступ, посилання на використаний в тексті фактичний, статистичний, нормативно-правовий матеріал, висновки по темі в цілому, в яких, залежно від теми, бажано висловити власну думку, власне відношення до розв'язуваної проблеми.

Наприкінці доповіді складається список використаних джерел (нормативних актів), літератури.

Оптимальним для доповіді вважається використання не менш 5 джерел.

Загальний обсяг доповіді повинен становити не менш 24 аркушів шкільного зошита в рукописному варіанті. Якщо доповідь виконується на друкарській машинці або комп'ютері на сторінках формату А-4, то загальний обсяг повинен бути не менш 18 аркушів при таких параметрах:

Шрифт (кегель) - 14, Інтервал – 1,5

Верхнє поле - 20 мм., нижнє поле - 20 мм.

Ліве поле -25 мм, праве поле -10 мм.

Якщо доповідь виконується на сторінках формату А4 у рукописному варіанті, (що також дозволяється), то її обсяг повинен бути не менш 22 аркушів.

Структура доповіді:

§ план;

§ введення;

§ основна частина;

§ висновок

§ список джерел і літератури.

 

 

План. Складається студентом самостійно. Може бути простим або складним.

Введення може становити 1-1,5 сторінки тексту. В ньому варто визначити актуальність теми, її значення і місце в суспільному житті. Тут також студент повинен сформулювати мету (ціль) написання роботи і перелік завдань, які необхідно вирішити.

Основна частина - це є сама робота. У цій частині виділяються заголовками окремі розділи, які розглядаються відповідно до комплексу сформульованих завдань.

Висновок. Має обсяг не більше 1-1,5 сторінок. Цей розділ логічно, змістовно, коротко і аргументовано підводить підсумки роботи, тобто загальні висновки.

Список джерел і літератури– це перелік книг, статей, нормативних актів і т.п. Інформацію про використання джерел треба давати відповідно вимогам стандарту. Літературу рекомендується розташовувати в такому порядку: на початку переліку дають нормативні, офіційно-документальні, директивні і державні матеріали, далі подають книги, статті і інші джерела мовою оригіналу. Все подається за абеткою.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ! Категорично забороняється самовільно змінювати тему доповіді під будь-яким приводом, зменшувати обсяг роботи (недописувати одну або декілька сторінок до кінця).

Якщо робота подається у рукописному варіанті, то писати треба охайно, розбірливим почерком, як і личить студентам вищої школи.

Підготовлена доповідь здається викладачеві на перевірку в день проведення семінарського заняття з відповідної теми, після чого вона реєструється і зберігається на кафедрі протягом 3-х років.

В окремих випадках доповідь дозволяється представляти на носіях CD-R або CD-RW.

Писати доповідь з тем, з яких ще не було лекції, заборонено.

Роботи не рецензуються і не повертаються студенту.

 

 

ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОГО АРКУША ДОПОВІДІ

Міністерство освіти,науки, молоді і

спорту України

Херсонський національний технічний університет

Кафедра політології і права

ПОЛІТИЧНІ ЛІДЕРИ УКРАЇНИ

Доповідь з дисципліні “ Політологія”

 

Виконав студент групи 2Б-1 ___________ __________2012 р.

(прізвище, ініціали) (дата)

Прийняв _______________ ____________

(звання, прізвище, ініціали)

 

       
   


ХЕРСОН - 2012

 
 

 

 


& Питання для підготовки до іспиту

 

1. Поняття політичного. Політика як соціальне явище і галузь дослідження.

2. Політика як специфічна форма і сфера діяльності людей. Поле політики.

3.Політологія як наука про політику. Предмет, категорії політології.

4.Методи політології.

5.Функції політології. Структура дисципліни.

6. Виникнення політичних ідей на Стародавньому Сході.

7. Розвиток політичної думки в Стародавній Греції.

8. Порівняльна характеристика політичних поглядів Платона і Аристотеля.

9. Розвиток політичної думки в Стародавньому Римі.

10. Держава як узгоджене правове спілкування у політико-правовій концепції

Цицерона.

11. Політика і мораль в суспільно-політичній концепції Н.Макіавеллі.

12. Політичні відношення у суспільній свідомості Середньовіччя, Ренесансу і

Модерну.

13.Теорія суспільного договору.

14.Теорія поділу влади.

15.Теорія трьох чистих типів панування Макса Вебера.

16.Теорія плебісцитарної демократії Макса Вебера.

17.Теорія елітВ. Парето і Г. Моска.

18.Групова теорія політики (А. Бентли, Д.Трумен, Р. Арон).

19.Теорія інформаційного суспільства.

20.Теорія масового суспільства. (Х. Ортега-І-Гассет, Корнхаузер).

21.Теорія «зсуву влади» (Олвін Тофлер).

22.Етапи розвитку української політичної науки. М.Костомаров і М.Драгоманов –

фундатори української політичної науки.

23.Характеристика напрямків розвитку української політології.

24.Головна проблематика досліджень сучасної української політології.

25.Категорія політичної влади, її джерела.

26. Характерні риси політичної влади.

27.Структура і функції політичної влади.

28.Сучасні концепції політичної влади.

29.Стандарти демократії.

30.Сучасні теорії демократії.

31.Політична система як категорія політології.

32.Структура і функції політичної системи.

33.Типологія політичних систем.

34.Становлення політичної системи сучасної України.

35.Політичні партії: визначення, структура.

36.Функції політичної партії.

37.Класифікація політичних партій.

38.Партійні системи.

39.Особливості політичної системи сучасної України.

40.Політичні рухи. Класифікація політичних рухів.

41.Стадії розвитку політичних рухів.

42.Держава: визначення та ознаки.

43.Причини виникнення держави.

44.Історичні типи держави.

45.Функції і форми держави.

46.Поняття державного устрою.

47.Теорії держави.

48.Поняття громадянського суспільства.

49.Поняття політичного режиму.

50.Компоненти політичного режиму.

51.Класифікації політичних режимів.

52.Характеристика тоталітарного політичного режиму

53.Характеристика демократичного політичного режиму.

54.Поняття, типологія, форми політичної діяльності.

55.Стилі політичної діяльності.

56.Концепції політичної діяльності.

57.Мажоритарна виборча система.

58.Пропорційна виборча система.

59.Змішана виборча система.

60.Куріальна виборча система.

61.Переваги та недоліки мажоритарної виборчої системи.

62. Переваги та недоліки пропорційної виборчої системи.

63.Політичні відносини: поняття, типологія.

64.Політична свідомість: визначення та виміри.

65.Політична ідеологія: визначення, основні функції.

66.Політика і мораль.

67.Особистість і політика.

68.Класифікації ступенів активності і ступенів свідомості особи в політиці

Д.Мілбрета і Г.Алмонда.

69.Політична культура: визначення, структура.

70. Типологія політичних культур.

71.Функції політичної культури.

 

Тематика домашніх завдань (ессе)

1. Політика як специфічна форма і сфера діяльності людей.

2. Позитиви і негативи сучасної демократії.

3. Націоналізм в сучасній Україні: теорія і практика.

4. Ідеологія і політика: загальне і особливе.

5. Національна ідея в Україні.

6. Політична культура в Україні в період розбудови державної незалежності.

7. Молодь і політика.

8. Політичні лідери України.

9. Україна і НАТО: плюси і мінуси співробітництва і майбутньої інтеграції.

10. Опозиція в Україні: проблеми і перспективи діяльності.

11. Політичні партії в Україні на сучасному етапі.

12. Політична діяльність: роль і місце у суспільстві.

13. Співвідношення політики і моралі.

14. Особистість і політика.

 

Умови виконання аналогічні тим, що висуваються до підготовки доповіді крім обсягу, який має бути від 8 до 10 сторінок формату А-4.

 

 

Контроль знань студентів денної форми навчання

Розподіл балів, що присвоюються студенту, з дисципліни

№п\п Вид роботи Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 Підсумковий модуль Сума балів
  Розподіл тем курсу                      
1. Відвідування лекцій                      
2. Відвідування практичних занять                      
3. Робота на семінарських заняттях (виступ,доповнення)                      
4. Виконання самостійної роботи (опанування тем курсу, конспект) (дом.завд.)                      
5. Виконання індивідуальної роботи (доповідь)                      
6. Експрес - опитування                      
7. Поточні модульні контрольні роботи,тести                      
8. Участь у студентських конференціях                      
  Всього                      

Шкала оцінювання академічних успіхів студентів

 

Оцінка, бал Оцінка за 100-бальною шкалою ХНТУшкалою Оцінка за шкалою ECTS Підсумковий контроль
5 - "відмінно" 91-100 A іспит
4 -"добре" 85-90 B
4 - "добре" 75-84 C
3 -"задовільно" 70 -74 D
3 - "задовільно" 60-69 E
2 - "незадовільно" 30- 59 FX  
2 - "незадовільно" до 29 F  

 

 

СХЕМИ ПОЛІТОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

 

 
 

 

 

Схема 1

 

 

 
 

 

 

Схема 2

 


Схема 3. Поле політики

 

 

 


Схема 4. Політичні режими

 

 

 

 


Схема 5. Політична система

 

 

 


 

 

Схема 6. Форми державного устрою

 

 

 


 

Схема 7. Форми організації політичної влади

 

 

Структура влади (за О. Радугіним)

 

Суб’єкти влади Держава та її інститути, політичні еліти і лідери, політичні партії.   Джерела влади Авторитет, сила, престиж, закон, багатство, харизма,таємниця, інтерес та ін. Об’єкти влади Індивід, соціальні групи, маса, клас та ін.    
     
Функції влади Панування, керівництво, контроль, регулювання, координація, організація, мобілізація.   В Л А Д А Ресурси влади Насильство, переконання, заохочення, право, традиції, страх, міфи і т.ін.  

 

Схема 12

 

Типи держав (різні варіанти типології)  
 
  Східні, Західні, Проміжні
Древні, Середньовічні, Сучасні
  Сільськогосподарські, Промислові, Науково-технічні
  Переіндустріальні, Індустріальні, Постіндустріальні
Локальні, Особливі, Сучасні

 

Схема 13. Розвиток суспільства і типологія держави (формаційний підхід)

 

       
     
    Сучасне  
  Буржуазне    
  Феодальне      
  рабовласницьке       Східне (азіатське)    
   
Первісне суспільство      
             

Схема 14. Типологія держави (цивілізаційний підхід)

 

 
 


вимоги рішення

 

підтримка дії

Схема 15. Модель політичної системи за Д.Істоном.

Чи вмієте ви конспектувати?

Конспект – це короткий виклад лекції, виконаний, як правило, у письмовому вигляді. Навчитися конспектувати є важливою складовою всього навчального процесу. Соціологічні дослідження і досвід дозволяє констатувати, що значна частина студентів не вміє конспектувати і трактує лекцію як звичайний диктант. Окремі викладачі також воліють більше диктувати основні положення теми, ніж приділяти увагу аналізу, поясненням. Хибна методика породжує хибні наслідки: семінарські заняття зводяться до аналогічного відтворення основних положень теми, до звичайного викладу.

Тим часом студент повинен слухати лекцію, „слідкуючи” своєю думкою за думкою викладача і коротко (можна навіть своїми словами) записувати те або інше положення.

Студентський досвід виробив чимало способів конспектування.

 

Основні з них:

ü Стенографічне конспектування, коли студент записує єдиним текстом якнайбільше з того, що він почув від викладача. Таке механічне конспектування є дуже важким.

ü Опорне конспектування, коли студент коротко записує основні тези, положення, висновки лекції, а аналіз, ілюстрації тільки слухає і запам'ятовує;

ü Творче конспектування, коли студент записує основні положення лекції, а потім, працюючи в бібліотеці або вдома доповнює конспект додатковим матеріалом (аргументи, факти, протилежні теоретичні положення, статистичний матеріал і т.п.);

ü Конспектування з магнітофонного (диктофонного) запису лекції. Під час лекції студент тільки слухає її, а вже вдома із носія переписує у зошит повний виклад або основні положення лекції;

ü Студент конспектує лекцію, а вдома порівнює свій конспект із конспектом іншого студента і при необхідності вносить виправлення і доповнення.

Зрештою кожен студент обирає свій варіант конспектування, однак у кожному разі гарний конспект часто буває краще підручника, оскільки в ньому може бути коротко і зручно для студента поєднаний матеріал багатьох джерел.

 

Ватуля Ю.О., 2011

 

НАВЧАЛЬНО - МЕТОДИЧНЕ ВИДАННЯ

 

Ватуля Юрій Олександрович

Доктор філософії, кандидат історичних наук, доцент,

Академік УАЕК

 

 

П О Л І Т О Л О Г І Я

Методичні вказівки для підготовки до семінарських

занять (для студентів денної форми навчання)

 

Відповідальний за випуск Ф.Г.Семенченко, кандидат

політичних наук, доцент

 

Редакція автора

 

Комп'ютерна правка і макетування

автора

 

 


Підп. до друку _____.2011 Формат 148 210 мм. Папір офсет. Гарнітура Times New Roman.Друк. цифр. Ум.др.арк. 4,0. Обсяг ____. Зам.___.


Херсонський національний технічний університет

73008, Херсон, Бериславське шосе, 24.

 

Date: 2016-07-25; view: 522; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию