Проміжне середовище фірми

3.1. Аналіз факторів за системою “середовище – фірма”

Кожний підхід до стратегічного управління базується на вивченні відносин, які можна охарактеризувати за допомогою системи “середовище – фірма”. Розрізняють:

Ø зовнішнє середовище представляє сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість фірми і на які фірма на може впливати взагалі;

Ø проміжне середовище розглядає сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість фірми і на які вона може впливати через встановлення ефективних комунікацій;

Ø внутрішнє середовище розглядає сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість фірми і перебувають під безпосереднім контролем керівників та персоналу фірми.

Фактори зовнішнього середовища класифікують за такими групами:

1) економічні - фактори пов’язані з обігом грошей, товарів, інформації;

2) політико - правові – фактори, що впливають на політичні погляди, знаходять вираження в діяльності та прийнятті рішень місцевими органами влади та уряду;

3) соціально – демографічні – фактори, які впливають на рівень і тривалість життя людей, формують їхню ціннісну орієнтацію.

4) природно – географічні – фактори, пов’язані з розміщенням, топографією місцевості, кліматом і корисними копалинами;

5) технологічні – фактори, що пов’язані з розвитком техніки, обладнання, процесів обробки та виготовлення продуктів, матеріалів і технологій.

Взаємодія фірми з оточенням має певну специфіку: окремі компоненти середовища по-різному впливають на окремі фірми (рисунок 3). Ступінь впливу залежить від розмірів і галузевої належності фірми, територіального розміщення та якості управління. Кожна фірма повинна з’ясувати для себе, які саме із зовнішніх факторів найсуттєвіше впливають на їхню діяльність, і ретельно досліджувати їх. Іноді доцільно використовувати кількісні оцінки впливу окремих складових середовища на діяльність фірм.