Хід виконання практичної роботи

Користуючись отриманими знаннями з морфології мікроорганізмів заповнити графи таблиці 4. В колонці «Грам» зазначити результат фарбування даного мікроорганізму за Грамом. Колонки «Спори» та «Капсули» вимагають позначення наявності або відсутності даних структур у мікроорганізмів, представлених в таблиці. В колонці «Рух» - зазначити спроможність мікробів активно пересуватись. Дана здатність зумовлюється, найчастіше, наявністю органів руху (джгутики). За кількістю наявних джгутиків рухливі бактерії поділяються на монотрихи, лофотрихи, амфітрихи та перитрихи (рис. 3).

В колонці «Вигляд клітинних скупчень» необхідно замалювати форму клітини, а також форму та характер скупчень, які вони утворюють. Важливо: для плеоморфних мікробів зобразити форми клітин та скупчень в гострій та хронічній формі перебігу хвороби; у спороутворюючих бактерій зобразити як спори, так і вегетативні клітини.

Контрольні питання

1. Які групи бактерій за формою клітин вам відомі?

2. Які мікроорганізми позбавлені клітинної стінки? Які особливості морфології вони мають?

3. Які мікроорганізми і чому займають проміжне становище між бактеріями та еукаріотами?

4. Що спільного і що відмінного між групою захворювань «Мікози» та «Мікотоксикози»?

Розділ 4.

Складні методи фарбування

Мета: освоїти методи фарбування бактерій за Грамом (класичний та експрес-метод), зробити висновки відповідно отриманим в процесі дослідження результатам.

Теоретична частина

Методика фарбування за Грамом – це один з найважливіших методів ідентифікації мікроорганізмів. Метод запропоновано Крістіаном Грамом в 1884 році і базується на здатності клітинних стінок бактерій сприймати та утримувати барвники. Дана методика широко використовується як інструмент для розрізнення грамнегативних та грампозитивних бактерій, хоча в практиці трапляються випадки, коли одні й ті ж бактерії характеризують як грамваріабельні.

Фарбування за Грамом, зазвичай, є першим етапом у визначенні ідентичності специфічного бактерійного зразка. Таке дослідження набагато швидше, ніж отримання чистої культури, і особливо важливе, коли визначення типу інфекції необхідне для прогнозу та вибору методу лікування.

Механізм забарвлення за Грамом досить складний і ще остаточно не вивчений. Принцип методу полягає в тому, що клітини грампозитивних мікробів здатні утворювати міцну сполуку з генціанвіолетом та йодом. Грампозитивні бактерії мають товсту клітинну стінку: 5-6 шарів пептидоглікану (муреїну) в поєднанні з полімерами тейхоєвих кислот. Ці структури легко сприймають і міцно утримують комплекс генціанвіолет + йод і при дії спирту протягом 30-60 с не знебарвлюються, а отже, фарбуються в темно-фіолетовий колір.

Грамнегативні бактерії мають значно тоншу оболонку, що складається з 1-2 шарів петидоглікану, не містить тейхоєвих кислот, тому не втримують комплекс основного барвника при знебарвленні спиртом. При додатковій обробці мазка фуксином Пфейфера вони фарбуються в червоний колір.

До грампозитивних мікробів відносяться стафілококи, стрептококи, бацили, клостридії, дифтерійні та туберкульозні палички. Грамнегативними є нейсерії (менінгококи і гонококи), кишкові палички, сальмонели, шигели, рикетсії, всі звивисті бактерії (вібріони, спірили, спірохети, лептоспіри).