Особливості претензійного та договірного

ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ

Однією із умов захисту прав і законних інтересів суб`єктів

господарювання є дотримання досудового претензійного порядку

врегулювання спорів. Як правило, спор може бути переданий на

розгляд господарському суду лише після прийняття сторонами заходів

безпосереднього врегулювання конфлікту.

Чинне законодавство вимагає від підприємств та організацій, щоб

вони до подання позову вжили заходів щодо врегулювання

господарських спорів з іншою стороною.

Досудове врегулювання спорів – це сукупність заходів, що

підлягають здійсненню господарюючими суб`єктами, права яких

порушені, для безпосереднього вирішення спорів, що виникли, з

підприємствами та організаціями, які порушили майнові права та

інтереси, до звернення з позовом до господарського суду.

Досудове врегулювання спору, що виникає внаслідок порушення

прав і законних інтересів підприємства, здійснюється шляхом

пред`явлення підприємством, що зазнало збитків, претензії до

підприємства - порушника.

Претензія підлягає розгляду в місячний строк з дня її одержання.

Відповідно до вимог ст. 222 Господарського кодексу України в

претензії повинні обов`язково вказуватись:

· Вимоги заявника;

· Сума претензії і її розрахунок (якщо вона стосується грошової

форми);

· Обставини, на яких базуються вимоги;

· Докази, які підтверджують законність вимог;

· Перелік документів, які додаються до претензії.

(Додаток 2 і 3)

Термін розгляду претензії рівняється 30 днем з дня

отримання, і результати повинні повідомлятись заявнику у

письмовій формі. У випадку відмови в задоволенні претензійних

вимог це повинно мотивуватись.

Про результати розгляду претензії її заявника повідомляється

в письмовій формі (так звана відповідь на претензію).

Надсилання відповіді є обов`язковим незалежно від того,

задовольняються чи ні вимоги заявника. За порушення строків

розгляду претензії встановлена майнова відповідальність, яку може

застосовувати господарський суд при прийнятті рішення.