Переправа підрозділів.

Водні перешкоди значно ускладнюють дії наступаючих військ та утворюють сприятливі умови для оборони. Тому ті хто обороняються часто використовують водну перешкоду як, рубіж оборони з тим, щоб примусити тих хто наступає долати її під вогнем.

В такому разі водна перешкода має негативний вплив на ведення наступу:

- знижує темпи наступу;

- заважає вести атаку переднього краю;

- сковує бойове застосування танків, артилерії, та іншої бойової техніки;

- заважає сполучення з тилом, підвіз боєприпасів, та евакуацію ранених.

Щоб подолати водну перешкоду, необхідно обладнати переправу. Способи переправи підрозділів при форсуванні та темпи наступу на протилежному березі в основному визначається характеристикою водної перешкоди.

Водні перешкоди характеризуються: шириною, глибиною, швидкістю течії, характером грунту дна, берегів та прилеглої місцевості, наявністю бродів, та гідротехнічних споруд.

Ширина водної перешкоди має вплив на вибір способу переправи, види переправ, а також на потребу у переправочних засобах та на тривалість переправи.

У класифікації, яка прийнята в практиці, водні перешкоди поділяються за їхнього шириною на такі перешкоди:

· дуже вузькі (до 40м.), які долаються в основному без плаваючих засобів, убрід, по льоду та механізованих мостах;

· вузькі (від 40 до 100м.), які долаються десантно – поромним способом або по мостах;

· середні (від 100 до 250м.), коли подолання водних перешкод можливе як десантно-поромним способом, так і по мостах;

· широкі (від 250 до 600м.), коли мостові переправи обладнуються тільки як мости в сприятливих умовах обстановки;

· великі (від 600 до 2000м.) які долаються в основному десантно-поромним способом;

· особливо великі (понад 2000м.), подолання яких ускладнюється відсутністю прямої видимості протилежного берега, що вимагає спеціального навігаційного забезпечення переправи.

Серед дуже вузьких і вузьких водних перешкод у особливу групу слід виділити канали. На судноплавних каналах через круті береги, обвали й відносно великі глибини не завжди можна застосовувати самохідні переправочно - десантні засоби, наплавні й механізовані мости.

Глибина водної перешкоди в значній мірі визначає спосіб переправи й можливість зведення низьководних мостів. За глибиною водні перешкоди класифікуються на:

· мілкі (до 1,5м.), коли можлива переправа вбрід (колісна техніка до 0,8м., гусенична – до 1,5м.);

· глибокі (від 1,5 до 5м.), коли переправа вбрід неможлива, натомість можливе будівництво низьководних мостів;

· дуже глибокі (понад 5 м.), коли можлива переправа десантно-поромним способом, а також по наплавних комбінованих мостах і практично неможливе будівництво низьководних мостів

Швидкість течії водної перешкоди, як інші характеристики, не постійна. На неї впливають особливості напрямку русла, чергування пресів, перекатів та змінюючий поздовжній уклін. Швидкість течії суттево впливає на організацію, обладнання та зміст переправ, тривалість рейсів переправочно – десантних засобів. Вибір засобів переправ паромів, а також визначають можливість застосування бойової плаваючої техніки, переправочно – десантних та мостобудівних засобів, паромів, та ін.

Характеристика течії річки:

· перешкоди зі слабкою швидкістю (до 0,5м/с), яка не впливає на використання всіх видів і типів плавзасобів;

· з середньою швидкістю (від 0,5 до 1м/с), коли застосовуються в основному переправочно - мостові засоби;

· з швидкою течією (від 1 до 2м/с), коли ускладнюється застосування поромних переправ із табельних засобів;

· з дуже швидкою течією (понад 2м/с), коли неможливе застосування самохідних переправочних засобів;

- поромні переправи обладнуються при утриманні поромів на течії за допомогою тросових систем;

- наплавні мости експлуатуються з обмеженням їх вантажопідйомності й пропускної здатності;

- неможливе будівництво низьководних мостів;

- поромні переправи тільки на суднах річкового флоту.

Швидкість течії може різко збільшитись у результаті руйнування гідротехнічних споруд, сильних злив у верхів’ях річок і інших стихійних лих.

Грунт водної перешкоди впливає на вибір місця переправи, організацію та її обладнання. На річках, в місцях перекатів часто зустрічаються броди, пристосовані для подолання їх бойовою технікою. Щільність грунту впливає на можливу тривалість проходу техніки через брід, на вибір типу опор при будуванні низьководних мостів, та термін готовності берегових причалів при обладнанні паромних та мостових переправ.

Склад грунту залежить від швидкості течії річки:

- при 0,1-0,2 м/с мул або мул з піском;

- 0,2 – 0,6 м/с пісок різних розмірів;

- 0,6 –1,2 м/с гравій;

- 1,4-4 м/с бруківник та валуни.

Крутизна берегів водної перешкоди може обмежити застосування різних переправочно - мостових засобів, різко знизити успішність їх застосування або спричинити необхідність виконання значного обсягу робіт з облаштування з’їздів і виїздів на трасах переправ і на підходах до мостів.

За крутизною берегів воднії перешкоди поділяють на перешкоди:

· з пологими берегами (до 15°), коли вихід техніки і самохідних переправочних засобів не ускладнений;

· з крутими берегами (від 15° до 25°), які долаються гусеничною технікою;

· з обривистими берегами (понад 25°), коли необхідно обладнати з’їзди і виїзди.

Льодохід на водній перешкоді при певній його щільності (відношення сумарної площі льоду до площі водної перешкоди) викликає значні ускладнення в застосуванні переправочно - мостових засобів.

Льодостав на водній перешкоді може бути нестійким, стійким і з достатньою або послабленою міцністю льоду, що буде мати значення, особливо при підвищенні температури повітря (при відлигах та навесні).

ПЕРЕПРАВОЮ – називається ділянка водної перешкоди з прилеглою до неї місцевістю, яку обладнано для подолання водної перешкоди.

Війська можуть долати водні перешкоди з боєм та без нього. Якщо протилежний берег водної перешкоди обороняється противником, то долання її ведеться з боєм і назвається форсуванням.

Форсуванням- називається наступ з подоланням водної перешкоди, протилежний берег якої обороняється противником. Форсування- війська здійснюють у бойових порядках. Воно відрізняється від звичайного наступу тим, що наступаючі війська перш ніж атакувати супротивника, повинні частиною своїх сил подолати водну перешкоду й опанувати плацдармами, що забезпечують переправу головних сил і введення їх у бій із противником.

ВИДИ переправ:

- десантні;

- паромні;

- мостові;

- переправи танків під водою;

- переправи в брод;

- переправа плавом і на підручних засобах;

- переправи по льду.

За призначенням розрізняють: основні та запасні переправи.

Основними називаються ті переправи, по яких пропускаються війска.

Запасні переправи обладнуються й готуютьсядля дублювання (заміни) основних переправ на випадок їх руйнування або виникнення умов, які перешкоджають їх подальшій експлуатації.

Переправа техніки здійснюється:

· рейсами переправочно - десантних засобів, поромів понтонних парків, місцевих плаваючих засобів, які виготовлені з місцевих матеріалів;

· колонами по переправах безперервної дії: по мостах, бродах, льодових переправах і т.п.

Найважливішими експлуатаційними характеристиками переправи є:

· категорія вантажопідйомності переправи (для десантних, поромних, мостових і льодових переправ) і кількості смуг руху техніки (для мостових і льодових переправ) і переправ убрід;

· пропускна здатність переправи, тобто кількість одиниць техніки, яка може бути переправлена на даній переправі за одну годину.

Десантні переправи призначаються для переправи механізованих і артилерійських підрозділів, що діють у першому ешелоні, а так само в авангардах і передових загонах, з метою захвата протилежного берега який обороняється противником.

На десантних переправах можуть переправлятися і наступні ешелони. На цих переправах використовуються самохідні переправно-десантні машини (ПТС,ГСП, ПММ, і ін.), що забезпечують одночасно переправу десантом особового складу і їхньої бойової техніки.

Гусеничний плаваючий транспортер ПТС-М.

- вантажопідйомність на суші та на воді – 12т.;

- макс. транспортна швидкість, км/год:

на суші – 60;

на воді - 10;

Переваги десантної переправи:

n дозволяє переправляти війська зосереджено на широкому фронті без перебудування бойового порядку;

n обладнається в короткий термін, менш прив'язана до берега, що полегшує маневр переправочними засобами.

Недоліки:

n десантна переправа володіє низькою пропускною спроміжністю;

n змушена необхідність переправи бойової техніки роздільно;

n мала вантажопідйомність машин.

Поромні переправи призначені для переправи особового складу, бойової та іншої техніки, транспорта, які необхідно переправити в першу чергу, до наводки мосту.

При устаткуванні поромних переправ використовуються ГСП і перевізні пароми, що збираються з понтонних парків. Переправа танків на ГСП у порівнянні з десантними переправами здійснюється з незначним уступом за часом, тому що обладнання поромів починається після висадження на протилежний берег підрозділів 1-х рейсів і для змикання і підготовки поромів до переправи танків затрачається також якийсь час.

Понтонно-мостові підрозділи і підрозділи ГСП, виділені для обладнання поромних переправ, висуваються до ріки вслід, за підрозділами першого ешелону. Паромні переправи створюються ємністю кожна з розрахунку забезпечення одночасної переправи танкового взводу чи артилерійської батареї.

На поромній переправі з перевізними паромами в залежності від ширини ріки можуть бути обладнані від однієї до декількох пар пристаней (причалів) до яких можуть базуватися один чи кілька поромів, в залежності від ширини річки, швидкості бігу води, часу навантажування і розвантаження техніки.

Переправа танків на ГСП.

Вантажопідйомність 52 т. Екіпаж 6 чол.

Швидкість руху на воді з вантажем, 8 км/г

Переваги паромних переправ:

можна обладнати переправи зосереджено, змінюючи місця причалів;

велика вантажопідйомність поромів дозволяє перевозити усі види техніки.

Недоліки:

· для зборки поромів потрібно більше часу;

· мала продуктивність;

преривність переправи. На навантаження техніки затрачається 10-15 хв. готовність переправ через 30-50 хвилин.

Мостові переправи призначені для переправи військової юхники і військових вантажів. Володіє великою пропускною здатністю. На мостових переправах у залежності від конкретних умов наводяться наплавні, будуються низьководні і підвідні мости з заздалегідь заготовлених елементів, збираються комбіновані мости.

Для наведення наплавних мостів застосовуються понтонні парки. Наплавні мости можуть бути наведені в короткий термін і з незначною витратою сил. До наведення моста приступають після того, як буде захоплена смуга берега, що забезпечує зборку поромів, тобто коли супротивник позбавлений можливості вести рушнично-кулеметний вогонь по місцю наведення мосту.

Міст з комплекту ПМП

На вузьких ріках для пристрою переходів, крім наплавних мостів, повинні широко використовуватися колійні механізовані чи мости комбіновані переходи з земляних насипів і елементів дерев'яних мостів.

Наплавні і механізовані мости в наступному заміняються дерев'яними мостами, що будуються звичайно з заздалегідь заготовлених елементів, що сприяє швидкій їхній зборці.

Мостові переправи уразливі від звичайних засобів поразки (снаряди, авіабомби, сплавні міни) і особливо уразливі від ОМП, тому вони вимагають надійного прикриття зенітними засобами і перевага в повітрі авіації.

Мостові переправи, забезпечуючи безперервність руху і володіючи найбільшою пропускною здатністю, залишаються одним з ефективних способів переправи військ і усіх вилов бойової техніки через водяні перешкоди.

Переправа танків по глибоких бродах і під водою забезпечує раптовість переправи танків на широкому фронті, застосовується при твердих ґрунтах води і положистих берегів.

Глибина ріки повинна бути не більш 5 м. Цей метод уперше був застосований у період Великої Вітчизняної війни.

Переправа у брід застосовується на ріках, що мають невелику глибину, твердий ґрунт дна ріки і берегів. Ця переправа обладнається при глибині ріки 0,5-0,8 м - для автомобілів, 1 м - для тягачів, до 1,2 - для середніх танків, до 1,5 м - для важких танків.

Брід — ділянка річки, яка дозволяє перехід з одного берега на другий по дну.

Наявність бродів визначається по топографічних картах, по відомостях

місцевих жителів і по зовнішніх ознаках.

Ознаками броду є:

- дороги, стежки й колії, що сходяться в річку на обох берегах і

теряющие слід у воді;

- місця з пологими берегами, де ріка розширюється розливи;

- місця з мелковолнистой поверхнею води (брижі).

При переправі вбрід треба враховувати:

- глибину й ширину броду,

- глибину ріки,

- ґрунт дна,

- наявність ям, корчів і загороджень у воді й на березі

ІНЖЕНЕРНА РОЗВІДКА БРОДУ

Ø Визначення ділянки броду, її довжини

Ø Перевірка наявності загороджень

Ø Заміри глибин броду

Ø Визначення швидкості течії, складу ґрунту дна, стану шляхів, крутизни берегів

ОБЛАДНАННЯ ПЕРЕПРАВИ ВБРІД

v Ліквідувати загородження і перешкоди, що заважають руху. Відгородити і позначити перешкоди, які не вдалось зняти

v Окремі глибокі місця закидати каменем, мішками з піском

v Позначити кордони броду через 5-10 м. парними покажчиками (віхами)

v Обладнати з’їзди у воду і виїзди зводи шириною не менш

Переправу вбрід робити у взутті, надягнутої на босі ноги.

При переході вбрід дивитися вперед, на місце виходу, а не на воду, пересуватися повільно, обмацуючи дно річки ногами.

В очеретах, густому чагарнику пересуватися повільно, розсовуючи руками очерет, кущі; ноги з води не виймати, а пересувати їх у воді.

Річки зі швидкою течією переходити вбрід, навскіс за течією, групами 3 - 5 чоловік, міцно взявшись за руки.

Бурхливі ріки переходити уздовж мотузки, перекинутої через ріку навскіс за течією й закріпленої на іншому березі (глибина річки до поясу).

Переправа плавом на річках шириною до 60 м з течією до 1 м/сек

Величина зносу визначається помноженням 2,5 на швидкість течії (м/ сек) и на ширину річки (м).

Найбільш зручним стилем для плавання одязі є брас.

При переправі вплав необхідно тісьму на штанях розв'язати, кишені вивернути, ґудзики на рукавах і комірі розстебнути. Взуття заставляються під ремінь.

Зброю кладуть на ранець зверху.

Для забезпечення переправи слабким плавцям зброю можна переправляти на плотиках з колод, дощок, жердин.

Погано плаваючі розвідники можуть користуватися різними підручними засобами (дошки, колоди, автомобильні камери)

Переправа плавом на мішках.

Мішки набивають сосновою корою, очеретом, соломою або іншими матеріалами, що володіють піднімальною силою й не вбираючими швидко воду.

Одним з найкращих підручних засобів для переправи вплав уважається гумовий мішок (футбольна камера).

Такі засоби розміщують в рюкзаку під час переходів.

Перед переправою необхідно зняти весь одяг, скласти у рюкзак, надути футбольні камери (не дуже сильно) і покласти їх у рюкзак.

Зав'язаний рюкзак варто покласти у великий (не рваний) поліетиленовий пакет і зверху зав'язати

Переправлятися можна по перетягненому канату з берега на берег.

Щоб канат перебував на плаву, до нього прив'язують колоди, бочки, поплавці й інші засоби.

Розвідники пливуть, тримаючись за канат, на відстані 10 м

друг від друга.

Використання підручних засобів.

Натягнуті канати.

Колоди, доски

Резинові мішки,футбольні, автомобільні камери.

Плоти з колод, досок, пустих бочок.

Катери, яхти,човни: дерев‘яні, риболовецькі, спортивні, надувні.

Переправа по льоду обладнується в зимовий час, якщо товщина льоду може витримати бойову техніку. Товщина льоду визначається по чи таблицях визначена по наступним формулах: 20 + Вага машини в тонах

· для гусеничних машин Н = 11 Р

· для колісних машин Н = 9 Р

де Н - товщина прозорого шару льоду

Р - вага машини, т.

Коли переправа військ здійснюється при температурі повітря 0 град С° та вище отримана по формулі товщина крижаного покриву збільшується в 1,3-1,5 рази

Мінімальна товща льоду допускається для переправи:

· особового складу пішим порядком - 4 см

· автомобілів і БТР - 16-30 см

· артилерії - 20-51 см

· танків - 50-75 см

3-е навчальне питання